Ухвала суду № 81202160, 09.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/6628/19

Провадження № 1-кп/761/1689/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі судді Антонюк М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018100100010282 від 26.09.2018 року, відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Броди, Львівської області, українця, громадянина України, без місця реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с.Гайсин, Вінницької області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

за участю:

секретаря - Хлань В.О.,

прокурора - Дєєва О.В.,

захисника - Оверчук Ю.О.,

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ :

Судом проводиться судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Через канцелярію суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_2 адвоката Пісної С.І. надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з наявністю поважних причин.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання свого захисника, просив відкласти розгляд справи.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Оверчук Ю.О. просила відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав свого захисника.

Прокурор не заперечував щодо відкладення розгляду справи, водночас вважав за можливе вирішити питання щодо продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 про що надав письмове клопотання. Зазначив про те, що підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не відпали, та наявні визначені ст.177 КПК України ризики, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати. Так, існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного корисливого злочину, покарання за яке передбачає позбавлення волі від чотирьох до шести років, раніше судимий за аналогічний злочин, немає постійного місця проживання, не працює, не має законного джерела доходів, не одружений, дітей та інших осіб на утриманні не має. Наведені обставини у сукупності свідчать про відсутність в обвинуваченого ОСОБА_1 міцних соціальних зв'язків та підтверджують наявність встановлених ризиків, які на даний час не перестали існувати. При цьому, дані про неможливість утримання ОСОБА_1 під вартою в умовах ДУ «Київський слідчий ізолятор» відсутні.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував щодо продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на те, що він вже досить тривалий час утримується в СІЗО, до затримання працював неофіційно та після звільнення має намір працевлаштуватися. Просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Оверчук Ю.О. заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою її підзахисному ОСОБА_1 Зазначила про те, що він вісім місяців утримується під вартою, що є значним проміжком часу. При цьому, ризики, заявлені прокурором не підтверджені відповідними доказами, а тяжкість інкримінованого ОСОБА_1 злочину не є підставою для утримання його під вартою. Просила обрати ОСОБА_1 запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183, 331 КПК України, приходить до наступного висновку.

Ухвалою від 18 лютого 2019 року відносно обвинуваченого ОСОБА_1 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 17 квітня 2019 року, включно.

Відповідно до положень ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Проаналізувавши доводи, наведені прокурором та стороною захисту, з урахуванням змісту та обсягу обвинувачення, конкретних обставин кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1, а саме вчинення умисного тяжкого злочину проти власності, покарання за яке передбачає позбавлення волі від чотирьох до шести років, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1, який є раніше судимим за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, не має місця реєстрації та постійного місця проживання, до затримання тимчасово мешкав у хостелі за адресою: АДРЕСА_1, офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, суспільно корисною працею не займається, не одружений, не має осіб на утриманні, тобто не має сталих соціальних зв'язків, що у своїй сукупності свідчить про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу, а саме: що він перебуваючи на волі зможе вчинити спроби переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого у цьому ж кримінальному провадженні, а також можливість вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому не знаходить підстав для зміни ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на інший запобіжний захід.

Об'єктивні дані, які б безперечно свідчили про неможливість перебування ОСОБА_1 в умовах тримання під вартою - відсутні.

Обставини, що могли б свідчити про можливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосуванням інших, більш м'яких запобіжних заходів, судом не встановлено.

При цьому, суд вважає обґрунтованою і доведеною ту обставину, що застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не забезпечить попередження зазначених прокурором ризиків.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою необхідно вважати продовженим до 07 червня 2019 року включно, підстав для зміни запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 з тримання під вартою на інший - суд не вбачає.

Так, згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, суд з урахуванням фактичних обставин справи, обсягу та змісту обвинувачення, даних про особу обвинуваченого, відсутність у нього постійного джерела доходів, вважає, що ОСОБА_1 слід визначити заставу у співстановленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2019 року складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, враховуючи, що зазначений розмір застави буде належною гарантією того, що у разі сплати його, ОСОБА_1 вирішать не зникати через побоювання втратити цю заставу.

Такий розмір застави є справедливим, здатний забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, не порушує права обвинуваченого, та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_1 суд не вбачає.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 132, 176-178, 181, 182, 183, 194, 291, 314-316, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відкласти судовий розгляд у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України на 14 год. 30 хв. 22 квітня 2019 року.

Продовжити строк дії запобіжного заходу, обраного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вигляді тримання під вартою до 07 червня 2019 року включно.

Визначити для ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, у вигляді 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2019 року складає 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншими фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави:

отримувач: ТУ ДСА України в місті Києві,

ЄДРПОУ: 26268059,

МФО: 820172,

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ,

р/р 37318005112089,

призначення платежу: застава за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 квітня 2019 року по справі №761/6628/19, кримінальне провадження №1-кп/761/1689/2019

На підставі ч.5 ст. 194 КПК України, у разі внесення застави покласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, такі обов'язки:

- прибувати до суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до суду свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

Визначити строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення обвинуваченим застави у розмірі, визначеному судом.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали оголосити 12 квітня 2019 року о 08 год. 00 хв.

Суддя: М.С. Антонюк