Рішення № 81199811, 02.04.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11091/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2019

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:

головуючої - судді Логінової С.М.,

при секретарі судового засідання – Д’яковичу О.О.,

за участю представника позивача – відповідача - ОСОБА_1,

за участю представника відповідача - позивача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Хмельницькому цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, виселенення та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні квартирою щляхом виселення, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який виданий реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції.

На даний час за вказаною адресою проживає ОСОБА_4 та члени його сім’ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Позивач посилається на те, що відповідачі унеможливлюють використання означеної квартири для проживання ОСОБА_3, які чинять перешкоди у користуванні квартирою №105 будинку № 19 по вул. Свободи у м. Хмельницькому.

Просить усунути ОСОБА_3 перешкоди у користуванні №105 будинку № 19 по вул.. Свободи у м. Хмельницькому, шляхом виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 6.06.2016 р. відкрито провадження по справі та призначена справа до судового розгляду.

У подальшому ОСОБА_3 звернулась до суду з заявою про уточнення предмету та підстав позову до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, посилаючись на те, що 23.01.2015 р. позивач набула у власність квартиру АДРЕСА_2, в якій бажала проживати разом із сім'єю.(т. 1 а.с. 69)

Попереднім власникам квартири був ОСОБА_4, який на теперішній час продовжує проживати в квартирі разом із сім'єю.

Позивач дозволу на проживання в квартирі попередньому власнику і членам його сім'ї не давала. На прохання позивача до сім'ї ОСОБА_4 добровільно виселитися з квартири останні відповіли відмовою, що змусило ОСОБА_3 звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 ЦК України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 156 ЖК України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме дружина, діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом і ведуть з ним спільне господарство.

Право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Вважає, що ОСОБА_4 та члени його сім'ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 втратили право на проживання у квартирі з моменту переходу права власності на житло до нового власника - ОСОБА_3П, яке відбулося 23.01.2015 р.

Просить визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8 такими, що втратили право користування квартирою № 105 в будинку № 19 по вул. Свободи в м. Хмельницькому, та виселити їх з цієї квартири.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 6.10.2016 року зупинено провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та виселення до набрання законної сили рішення Хмельницького міськрайонного суду за позовом

ОСОБА_5 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотеко держателя.

Ухвалою судді Хмельницького міськрайонного суду від 20.10.2017 року відновлення провадження у справі та призначено до судового розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та виселення .

ОСОБА_4 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції) про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, посилаючись на те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики грошових коштів, 06.12.2013 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки квартири.(т.2 а. с. 116 -117).

Позивач посилається на те, що 29.01.2015 р. ОСОБА_3 набула право власності на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому.

Набуття 23.01.2015 р. у власність предмету іпотеки підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №49260781 від 07.12.2015 р.

ОСОБА_3 набула право власності на квартиру відповідно до п. 5.3.1. договору іпотеки, а саме шляхом прийняття предмета іпотеки у власність в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленого ст.ст. 36, 37 Закону України "Про іпотеку".

Як вбачається із матеріалів реєстраційної справи, ОСОБА_4 за адресою вул. Першотравнева, 5, с. Криничани, Дунаєвецький район, Хмельницька обл. було направлено повідомлення про порушення основного зобов'язання в порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" із вимогою виконання у не більше ніж тридцятиденний строк з моменту отримання цієї заяви.

Однак, вказаного повідомлення позивач не отримував та не міг отримати, оскільки за вказаною адресою не проживав. Крім того, як стало відомо позивачу під час розгляду справи, адреси вул. Першотравнева, 5, с. Криничани, Дунаєвецький район, Хмельницька обл. не існувало.

Як вбачається із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке міститься в реєстраційній справі, 21.12.2014 р. вручено лист за вказаною адресою, однак, не відомо кому означений лист вручено. Підпис, який міститься у повідомлення не належить позивачу.

ОСОБА_4 посилається на те, що за таких обставин, набуття права власності ОСОБА_3 на квартиру не можна вважати законним.

На думку позивача, державним реєстратором не було дотримано вимог в частині визнання доказів іпотекодавцем письмової вимоги про усунення порушень.

Отже, для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, окрім встановлення факту щодо переходу такого права до іпотекодержателя, з'ясуванню підлягають обставини, що підтверджують: 1) факт надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушень, 2) факт отримання іпотекодавцем вказаної вимоги, а також 3) докази того, що завершився 30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги.

Просить скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18934887 від 29.01.2015 10:46:01, ОСОБА_9, Департамент державної реєстрації Міністерства юстиції України, м. Київ.

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 11 грудня 2017 року зустрічна позовна заява ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 , відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції) про скасування рішення про державну реєстрацію права власності об’єднана в одне провадження з первісним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом та виселення.

У судовому засіданні представник позивача - відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити, оскільки відповідачі порушують її право власності на квартиру АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому. Просив відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради (реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції) про скасування рішення про державну реєстрацію права власності через його безпідставність та є способом ухилення від виконання зобов’язань за договором позики.

У судовому засіданні представник відповідача- позивача ОСОБА_4 просив відмовити у позові ОСОБА_3, посилаючись на його безпідставність. Просив задовольнити зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про скасування рішення про державну реєстрацію права власності, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 у судові засідання не з’являлись, повідомлялись про судові засідання у відповідності до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України, і від них не надходило повідомлень про причини неявки. Відзив на позов не надали.

Відповідач – представник відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради представник звернувся до суду з заявою про розгляд справи у відсутність представника.

Суд приходить до висновку ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, виселенення підлягає задоволенню.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про скасування рішення про державну реєстрацію права власності слід відмовити.

Судом встановлено, що 06.12.2013 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір позики грошових коштів. З метою забезпечення виконання зобов'язань за договором позики грошових коштів, 06.12.2013 р. між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки квартири АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому.

29.01.2015 р. ОСОБА_3 набула право власності на предмет іпотеки, а саме - на квартиру АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому.

Набуття 23.01.2015 р. у власність предмету іпотеки підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №49260781 від 07.12.2015 р.

Попереднім власникам квартири був ОСОБА_4, який на теперішній час продовжує користуватись означеною квартирою разом із сім'єю.

ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 добровільно виселитися з квартири відмовляються.

Факт користування відповідачами квартирою №105 по вул. Свободи, 19, що в м. Хмельницькому підтверджується висновком ДОП СП Хмельницького ВП ГУНП у Хмельницькій області.

Відповідно до ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України власник квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб.

Відповідно до ст. 150 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей.

Відповідно до ст. 156 Житлового кодексу України члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме дружина, діти і батьки. Членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ч. 4 ст. 156 Житлового кодексу України припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Аналіз норм закону дозволяє стверджувати, що виникнення у членів сім'ї власника житла права на користування цим житлом є похідним від виникнення у власника права власності на житло, а відтак - припинення права власності особи на житло припиняє право членів його сім'ї на користування цим житлом.

Іншими словами, право членів сім'ї власника квартири користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на квартиру в особи, членами сім'ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

ОСОБА_4 та члени його сім'ї - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 втратили право на проживання у квартирі з моменту переходу права власності на житло до нового власника - ОСОБА_3П, яке відбулося 23.01.2015 р.

Суд приходить до висновку, що слід визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 такими, що втратили право користування квартирою № 105 в будинку № 19 по вул. Свободи в м. Хмельницькому, та виселити їх з означеної квартири.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до частини першої статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 383 Цивільного кодексу України та статтею 150 Житлового кодексу УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 Житлового Кодексу УРСР передбачено, що члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 Житлового кодексу УРСР до членів сім'ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім'ї власника може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм матеріального права правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім'ї власника нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням, а також інші особи, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

За положеннями статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Право членів сім'ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім'ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім'ї.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім'ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Суд приходить до висновку, що припинення права користування житлом у колишнього власника - ОСОБА_4 тягне за собою втрату його членами сім'ї права користуватися житлом, тому наявні правові підстави для виселення відповідачів. Право користуватися житлом для членів сім'ї власника може виникати та існувати лише за умови, якщо особа, членами сім'ї якої вони є, сама володіє правом власності на житло.

Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 4.04.2017 р. було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про визнання недійсним застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку, оскільки договір іпотеки відповідає всім чинним нормам законодавства .

6 грудня 2013 р. ОСОБА_5 надала згоду своєму чоловікові ОСОБА_4 на отримання в позику грошових коштів та передачу в іпотеку ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому, укладення договору позики та іпотеки означеного майна, що набуте в період шлюбу. Зазначена згода посвідчена нотаріусом та зареєстрована у реєстрі № 6193.

18 грудня 2014 р. ОСОБА_3 передала приватному нотаріусу заяву, що містила відомості щодо повідомлення у порядку ст. 35 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_4, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 про порушення ним основного зобов’язання за договором позики та іпотекодавцем за договором іпотеки, яке станом на 17 грудня 2014 року не виконане.

Суд приходить до висновку, що доводи ОСОБА_4 про те, що він вказаного повідомлення не отримував та не міг отримати, оскільки за вказаною адресою не проживав, спростовується поштовим повідомленням про те, що ОСОБА_4 21.12.2014 р. отримав лист приватного нотаріуса, що засвідчено працівником поштового зв’язку.

Судом встановлено, що за адресою вул. Першотравнева , 5 с. Криничани, Дунаєвецького району знаходиться підприємство ТОВ «Подільський фінансовий дім», засновником і учасником якого станом на 21.12.2014 р. був ОСОБА_4 (а.с. 186 т.1)

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він е відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Чекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р № 1127 для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Отже, для прийняття рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотекодержателем, окрім встановлення факту щодо переходу такого права до іпотекодержателя, з'ясуванню підлягають обставини, що підтверджують: 1) факт надсилання іпотекодержателем іпотекодавцеві вимоги про усунення порушень, 2) факт отримання іпотекодавцем вказаної вимоги, а також 3) докази того, що завершився 30-денний строк з моменту отримання іпотекодавцем зазначеної вимоги.

Судом встановлено, що рішення про державну реєстрацію права власності на іпотечне майно за іпотеко держателем прийнято у відповідності до вимог Закону.

Суд приходить до висновку, що підстави для скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 18934887 від 29.01.2015 10:46:01, відсутні, оскільки рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень було прийнято у відповідності до вимог закону.

Суд також приходить до висновку, що підстави для закриття провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3 , відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відсутні, оскільки означений спір підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Розподіл судових витрат здійснено у відповідності до вимог ст.141 Цивільного процесуального кодексу України.

Керуючись, ст.ст.10, 265 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 319, 328 , 391, Цивільного кодексу України, ст.156 Житлового кодексу УРСР, ч. 1 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р № 1127 суд,

вирішив:

позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання осіб такими, що втратили право на користування житлом, виселення задовольнити.

Визнати ОСОБА_4, ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2, місце проживання – АДРЕСА_4, що в м. Хмельницькому) ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3, місце проживання – АДРЕСА_4, що в м. Хмельницькому), ОСОБА_7(ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання – АДРЕСА_4, що в м. Хмельницькому) такими особами, що втратили право на користування житлом та виселити ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_3, що в м. Хмельницькому.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 137,80 грн. з кожного.

У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_3, відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію права власності відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Хмельницької області.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повне судове рішення виготовлено 12 квітня 2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Логінова С.М.