Ухвала суду № 81197085, 15.04.2019, Франківський районний суд м. Львова

465/2597/15-ц

2/465/127/19

У Х В А Л А

про самовідвід судді

15.04.2019 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В.Я., розглянувши матеріали цивільної справи № 465/2597/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування речей із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

21 квітня 2015 року до Франківського районного суду м. Львова надійшли матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування речей із чужого незаконного володіння. На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями справу передано у провадження судді Мигаль Г.П.

У зв'язку із закінченням терміну повноважень судді, на підставі розпорядження керівника апарату суду № 164/Р цивільна справа надійшла 16.04.2018 року судді Козюренко Р.С.

На підставі Розпорядження Керівника апарату Франківського районного суду м. Львова № 40/Р від 11.04.2019 року, спрпву у порядку повторного автоматичного розподілу передано судді Кузю В.Я.

В ході вивчення матеріалів цивільної справи, встановлено, що 08 листопада 2012 року суддею Кузем В.Я. ухвалювалося рішення у цивільній справі № 1326/2593/2012 за участю цих же сторін та стосовно предмета спору, а саме нерухомості за адресою: АДРЕСА_1.(т.1 а.с.65).

Окрім того, учасниками справи подавались скарги на дії судді Кузя В.Я. до ВРП , що у свою чергу, є ще однією обставиною, яка в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є тими обставинами, що зобовязують мене , як суддю, заявити самовідвід, у звязку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.

Зважаючи на викладене та враховуючи вимоги ст.ст. 36, 37 ЦПК України , вважаю, що справа не може бути предметом розгляду мною, як суддею, оскільки встановлене в силу вимог п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, є тими обставинами, що зобовязують мене , як суддю, заявити самовідвід, у завязку з цим, заявляю самовідвід у розгляді даної справи.

Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобовязані заявити самовідвід.

Згідно ч. 3 ст. 36 ЦПК України, відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Згідно ч.1ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Приймаючи рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також, що відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи у тому випадку коли, у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Аналогічні висновки містяться в Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» де зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобовязані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року в справі Білуга проти України, наявність безсторонності визначається в тому числі і тим, чи забезпечує суд умови, за яких були б неможливі сумніви у його безсторонності. Недотримання судом зазначених положень означає в принципі порушення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Україною, і такі обставини знайшли своє підтвердження в ряді рішень Європейського Суду з прав людини, та самі по собі є обовязкові для врахування судами України.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 р. і протоколи до неї, згоду на обовязковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ч.9 ст. 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Зважаючи на вищенаведене та з метою дотримання приписів: безсторонності, неупередженості та обєктивності, вважаю за доцільне задовольнити заяву про самовідвід.

Напідставі викладеногота керуючисьст.ст.36,39,40ЦПК України,-

П О С ТА Н О В И В :

Заявити самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/2597/15-ц.

Задовольнити заяву судді Франківського районного суду м. Львова Кузя В.Я. про самовід у розгляді цивільної справи № 465/2597/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про витребування речей із чужого незаконного володіння.

Матеріали справи передати до загальної канцеляріїФранківського районного суду м. Львова на повторний автоматизований розподіл для визначення судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь