Рішення № 81196276, 12.04.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/689/19

Провадження № 2/336/1543/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., з участю секретаря судового засідання Брагіної І.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позову зазначила, що перебуває у шлюбі з відповідачем з 11.08.2010 року, від шлюбу мають двох доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на те, що сім'я фактично розпалася, сторони з вересня 2017 року проживають окремо, з цього часу спільного господарства не ведуть, між ними було втрачено почуття любові та взаємоповаги, збереження сім'ї неможливе, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений між нею та відповідачем.

Ухвалою від 04.09.2019 року прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі.

У підготовче судове засідання позивач не з*явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з*явився, подав заяву розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Відповідно до частин 3 та 4 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, у зв'язку з чим судом ухвалено рішення про задоволення позову відповідно до частини 4 статті 200, частини 4 статті 206 Цивільного процесуального кодексу України.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Факт перебування сторін у шлюбі підтверджено копією свідоцтва про шлюб, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції, серія НОМЕР_1 (а.с.4).

Від шлюбу сторони мають двох доньок ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Статтею 24 Сімейного кодексу України встановлено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до частини 3 статті 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права чоловіка, дружини на свободу та особисту недоторканість.

Згідно статей 105, 110 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з позовом, наполягає на розірванні шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей (стаття 109 Сімейного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, на теперішній час подружні відносини між сторонами припинені, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам, сторони не бажають зберегти шлюб, позивач на розірванні шлюбу наполягає, відповідач проти розірвання шлюбу не заперечує.

Приймаючи до уваги, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу є обґрунтованими, відповідач позов визнав, просив розірвати шлюб, а подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, що має істотне значення, позов підлягає задоволенню.

Таким чином, судом встановлено, що позовна заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх особисті та майнові права, відтак, шлюб між сторонами необхідно припинити шляхом його розірвання.

Згідно з частиною 2 статті 114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини 3 статті 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вирішуючи вимоги щодо визначення місця проживання доньок разом із позивачкою, суд виходить з того, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Позивачем при зверненні до суду із позовом до участі органу опіки та піклування не залучено, а в зв*язку з відсутністю відповідного висновку, суд не може вирішити питання щодо визначення місця проживання дітей. За таких обставин суд відмовляє у таких вимогах.

Згідно ч.1, ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про повернення позивачу 50 відсотків сплаченого при подачі позову судового збору за рахунок державного бюджету.

За таких обставин суд повертає позивачу 50 відсотків сплаченої суми судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 56, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Запорізького міського управління юстиції від 11.08.2010 року, актовий запис № 203.

Зобов'язати Управління державної казначейської служби України у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп., сплачений у філії ЗОУ АТ «Ощадбанк» 09.07.2018 р., квитанція № 9 (оригінал знаходиться в матеріалах справи) на рахунок 31214206008009, код отримувача 38025367, отримувач платежу - УК у Шевченківському районі м. Запоріжжя, банк отримувача - Казначейство України, код банку отримувача 899998, призначення платежу - судовий збір за позовом ОСОБА_1, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення,а у разі оголошення вступної та резолютивної части рішення,зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.А. Галущенко