Постанова № 81196186, 12.04.2019, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/1283/19

Провадження №3/333/522/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 квітня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Холод Р.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, –

ВСТАНОВИВ:

22.02.2019 року, о 19 год. 20 хв., ОСОБА_1 у м. Запоріжжя по вул. Чумаченка, буд.3 керував транспортним засобом «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп’яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло; порушення мови; порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп’яніння у встановленому законом порядку у медичному закладі ОСОБА_1 відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги 2.5 Правил дорожнього руху України. У подальшому, ОСОБА_1 від керування автомобілем був відсторонений.

У судовому засіданні 26.03.2019 року ОСОБА_1 свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав і пояснив, що, приблизно в 18-00 годин 22.02.2019 року він, його дружина, старший син, двоє малолітніх дітей (віком 6 і 8 років) та сестра дружини приїхали до м. Запоріжжя на автомобілі «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під його керуванням. Дружину, малолітніх дітей та сестру дружини він залишив на зупинці громадського транспорту «вул. Європейська», а сам разом із старшим сином поїхав останньому відвозити продукти харчування у гуртожиток.

Повернувшись до зупинки «вул. Європейська», де його повинні були чекати дружина, малолітні діти та сестра дружини, він останніх не помітив, тому поїхав на наступну зупинку «Пологовий будинок», вважаючи, що особи, які його чекали, пішли у тому напрямку. Зв’язатися з ним по телефону в той день було неможливо, так як він тоді залишив мобільний телефон вдома.

На вказаній зупинці до нього підійшли працівники поліції, які спитали, чи не він шукає своїх родичів. У подальшому, виявилося, що продавець з кіоску на зупинці викликала поліцію у зв’язку з тим, що його дружина та сестра дружини знаходилися у стані алкогольного сп’яніння, проте, коли він їх залишав на зупинці громадського транспорту «вул. Європейська», останні не перебували у стані алкогольного сп’яніння.

Після цього, працівники поліції запідозрили, що він знаходиться у стані наркотичного сп’яніння та запропонували пройти огляд на стан сп’яніння у медичному закладі по вул. Сєдова. Він в той день не вживав ні алкогольних напоїв, ні наркотичних засобів. Працівників поліції просив на місті зупинки пройти на алкотестері медичний огляд на стан сп’яніння, але останні відмовили і пояснили, що огляд необхідно проходити лише у медичному закладі. Після цього, він відмовився від проходження огляду у медичній установі. При цьому були присутні двоє свідків, яких працівники поліції зупинили на місці спілкування.

На той час, коли він був з працівниками поліції, його дружину з малолітніми дітьми та сестру дружини відвезли до Комунарського відділення поліції. У подальшому, останні на таксі доїхали додому. У нього не було порушення мовлення та координації рухів. Єдине, що було – це почервоніння очей, але це було пов’язано через те, що йому 04.02.2019 року зробили операцію на очах.

У судовому засіданні 26.03.2019 року ОСОБА_1 пояснив, що він дійсно відмовився від проходження огляду на стан сп’яніння у зв’язку з тим, що на момент спілкування з працівниками поліції його дружина та діти перебували на вулиці, де була мінусова температура повітря. Для того, щоб останні не замерзли він вирішив відмовитися від проходження медичного огляду, так як це могло зайняти тривалий час. Про те, що є відповідальність за відмову у проходженні огляду на стан сп’яніння, він не знав.

За клопотанням ОСОБА_1 у судовому засіданні надали пояснення дружина останнього - ОСОБА_2 та старший син – ОСОБА_3

ОСОБА_2 пояснила суду, що дійсно, приблизно в 18-00 годин 22.02.2019 року, вона, старший син, двоє малолітніх дітей (віком 6 і 8 років), її сестра та її чоловік – ОСОБА_1 приїхали до м. Запоріжжя на автомобілі «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням останнього. Її, малолітніх дітей та сестру ОСОБА_1 залишив на зупинці громадського транспорту «вул. Європейська», а сам разом із старшим сином поїхав відвозити продукти харчування у гуртожиток. У подальшому, вона з сестрою випили по пляшці пива і продавець з кіоску викликала за це працівників поліції, які приїхали та відвезли їх до Комунарського відділення поліції. Що відбувалося з ОСОБА_1 не знає, а додому вона з дітьми та сестрою приїхала на таксі. ОСОБА_1 наркотичних засобів не вживає, і в той день не вживав і алкогольні напої.

ОСОБА_3 у судовому засіданні надав аналогічні пояснення як і ОСОБА_2 з приводу прибуття 22.02.2019 року до м. Запоріжжя та додатково пояснив, що його батько – ОСОБА_1 дійсно відвозив його з продуктами харчування до гуртожитку. Наркотичні засоби батько взагалі не вживає, а в той день не вживав і алкогольні напої.

Розглянувши адміністративну справу відносно ОСОБА_1, враховуючи пояснення останнього, оглянувши відеозапис, долучений до матеріалів справи, а також дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя дійшов до такого.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998).

Зважаючи на характер та суворість адміністративного стягнення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд вважає, що провадження відносно ОСОБА_1 у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є кримінальним. Відповідно, воно підпадає під визначення «кримінальної процедури» у розумінні статті 4 Протоколу № 7 вказаної Конвенції.

Процес притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, регулюється нормами: КУпАП; Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі Інструкція № 1452/735); Порядком направлення водії транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 (далі Порядок); Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою Наказом МВС України від 07.11.2015 року №1395 (далі Інструкція №1395); ЗУ «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 2.5 Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан наркотичного сп'яніння проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій.

Пунктом 12 розділу IІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів» Інструкції 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров’я.

Відповідно до п.9 Розділу ІІ «Проведення огляду на стан алкогольного сп’яніння поліцейським і оформлення його результатів» вказаної Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров’я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров’я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Досліджені матеріали адміністративної справи, а також дані оглянутого у судовому засіданні відеозапису підтверджують, що у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_1 22.02.2019 року перебував стані сп’яніння під час керування транспортним засобом «GEELY MR-7151А», державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Це безпосередньо вбачається з відеозапису нагрудної камери DSJX300177_АР0177 працівника поліції (файл «20190223084156000113»), де у ОСОБА_1 порушено мовлення. Крім того, з вказаного відеозапису (файл «20190223084156000113», час 00:10), випливає, що ОСОБА_1 особисто, на питання працівника поліції, підтвердив, що він випив півпляшки пива.

Ознаки сп’яніння, виявлені у ОСОБА_1 були зазначені працівником поліції у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД №301297 від 22.02.2019 року.

Факт відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд у присутності двох свідків, крім письмових пояснень свідків ОСОБА_4 і ОСОБА_5 підтверджується відеозаписом з нагрудної камери DSJX300177_АР0177 працівника поліції (файл «20190223084213000118», час 01:09). Про цей факт не заперечував і ОСОБА_1 у судовому засіданні.

У пункті 6 Розділу IX «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції 1395 зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Дослідження протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №301297 від 22.02.2019 року свідчить, що він складений відповідно до вимог законодавства.

Суддя приймає до уваги пояснення ОСОБА_1 що почервоніння очей могло стати наслідком проведеної 04.02.2019 року операції. Водночас, вважаю, що стан сп’яніння ОСОБА_1 було встановлено за іншими ознаками, зазначеними працівниками поліції у протоколі про адміністративне правопорушення.

До пояснень ОСОБА_1 щодо причини відмови від проходження медичного огляду суддя відноситься критично (у зв’язку з тим, що на той момент дружина та діти перебували на вулиці, де була мінусова температура повітря, і для того, щоб останні не замерзли він вирішив відмовитися від проходження медичного огляду, так як це могло зайняти тривалий час), так як на момент пропонування пройти йому медичний огляд його дружину, малолітніх дітей та сестру дружини працівники поліції відвезли до Комунарського відділу поліції.

Крім того, суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 під час спілкування його з працівниками поліції зазначав, що випив півпляшки пива, а у судовому засіданні зазначив, що в той день алкогольні напої не вживав. Таким чином, суддя ставить під сумнів правдивість пояснень ОСОБА_1 у судовому засіданні в частині його не перебування у стані сп’яніння 22.02.2019 року. Враховуючи викладене, суддя критично відноситься і до пояснень дружини і сина ОСОБА_1, які є його близькими родичами, а звідси і зацікавленими особами, стосовно того, що останній не знаходився у стані сп’яніння.

При прийнятті рішення суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази, керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (Рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» п. 43). Також має братися до уваги якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (Рішення ЄСПЛ від 11.07.2013 у справі «Веренцов проти України» - п.86)

В даному випадку суддя дійшов до висновку, що досліджені у судовому засіданні докази: дані протоколу про адміністративне правопорушення і направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного сп’яніння; пояснення ОСОБА_1, письмові пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, відеозаписи не суперечать, а навпаки доповнюють один одного і є переконливими, підтверджуючи:

- порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції;

- наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність фактів його притягнення за аналогічні правопорушення.

Обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1, суддя не вбачає.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 130, 283, 284, 287-289 КУпАП, п.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір»суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в дохід держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень (р/р №31119149008001, код бюджетної класифікації доходів 21081300, ЄДРПОУ 37941997; МФО 899998, отримувач: ГУК у Запорізькій області/Зап. обл./21081300, банк отримувача Казначейство України (ЕАП) з позбавлення права керування строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави судовий збір у розмірі 384 гривні 20 копійок (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; Код за ЄДРПОУ: 37993783; Банк отримувача: Казначейство України; Код банку отримувача: 899998; Рахунок отримувача: 31211256026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір за постановою суду про накладення адміністративного стягнення, Комунарський районний суд м. Запоріжжя).

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі несплати штрафу в установлений ст. 307 КУпАП строк (не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення), постанова буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем його проживання. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до вимог ст. 308 КУпАП з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя Комунарського районного суду

м. Запоріжжя Р.С. Холод