Рішення № 81195345, 16.04.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/108/19

Справа №754/5539/18

РІШЕННЯ

Іменем України

16 квітня 2019 року

Деснянський районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Клочко І.В.,

за участю

секретаря судового засідання Шевчук М.В.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Коробки Іллі Юрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Коробки І.Ю. про визнання протиправною та скасування постанови. В адміністративному позові, позивач зазначає, що дії поліцейського є незаконними та такими, що не відповідають вимогам КУпАП, оскільки позивач не порушував Правила дорожнього руху, а постанова НК №975789 винесена з грубим порушенням КУпАП та Конституції України.

25.04.2018р. приблизно о 15-40 год., не порушуючи ПДР позивач рухався по вул. Драйзера зі сторони вул. Радунської в бік вул. Бальзака, дорожнє покриття на даній ділянці було сухим за значними вибоїнами та ямами, видимість добра, небо чисте та сонце світило в даний період часу зі сторони, в яку рухався позивач, тобто приблизно в обличчя. У зв'язку з тим, що дорожнє покриття було в незадовільному стані, а саме з ямами та вибоїнами, увага позивача була зосереджена на дорогу, швидкість руху була без порушень ПДР. Підїжджаючи до регульованого перехрестя з світлофором, позивач почув сигнал сирени поліцейського авто, помітивши, що за ним прямує патрульний автомобіль, позивач зупинився, згідно п.2.4 ПДР на стоянці, яка знаходиться поруч, а саме вздовж вулиці Драйзера, 23. Заїхавши на стоянку позивач одразу зупинився, поліцейський автомобіль заїхав також та зупинився таким чином, що заблокував автомобіль позивача. Згодом, до позивача підійшов поліцейський, який представився інспектором патрульної поліції Коробка та запитав, чому позивач не зупинявся, на що позивач пояснив, що зупинився згідно вимог ПДР. На думку позивача, поліцейський Коробка І.Ю. розмовляв з ним таким чином, що позивач розцінив як моральний тиск, звинувачуючи в порушенні. На питання причини зупинки, позивач отримав відповідь від відповідача, що в автомобілі, який керував позивач не працює задній лівий стопсигнал. Не надавши жодних доказів, що свідчать про наявність правопорушення, відповідач почав вимагати посвідчення водія, реєстраційний талон на транспортний засіб та страховий поліс. На вимоги працівника поліції позивач надав посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Щодо надання страхового полісу, позивач його не надав відповідачу, зазначивши, що дана вимога є незаконною.

Ухвалою суду від 26.10.2018р. залучено третьою особою по справі - Департамент патрульної поліції Національної поліції України.

В судовому засіданні позивач підтримав адміністративний позов за викладеними в ньому обставинами та просив задовольнити.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, про розгляд справи був належним чином повідомлений, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи також не з'явився в судове засідання, причини неявки суду не повідомив.

З наданих обставин, суд вважав за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідача та представника третьої особи.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до постанови НК №975789 від 25 квітня 2018р., 25 квітня 2018р. о 15-40год. в м. Києві по вул. Драйзера, 23, не працюючим зліва ззаду фарою сигналом та немав полісу ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів не пред'явив, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні позивач наполягав на тому, що його було незаконно зупинено працівниками поліції, однак з даним твердженням суд не може погодитись, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:

1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху;

2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;

3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;

4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;

5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;

6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;

7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;

8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;

9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;

10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.

Частиною 3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Згідно відеозапису, наданого позивачем ОСОБА_1, вбачається, що інспектор УПП Коробка І.Ю. повідомив позивача про причину зупинки транспортного засобу - керування транспортним засобом з технічним несправностями, а саме - несправність лівого стопсигналу транспортного засобу, тобто, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію».

Відповідно до п.31.4 ПДР України, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 («ї»; «д» - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

Під час повідомлення поліцейським причин зупинки позивача ОСОБА_1, останній не скористався своїм правом, визначеним п.31.4 ПДР України.

З наданого відеозапису вбачається, що позивач ОСОБА_1, усунув наявні в транспортному засобі технічні несправності, після винесення постанови про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КпАП України, а тому у відповідача були наявні всі підстави для зупинки транспортного засобу, яким керував позивач.

Відповідно до ст.16 ЗУ «Про дорожній рух», водій зобов'язаний:

мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред'являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів;

виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;

вживати всіх можливих заходів до забезпечення безпечних умов для пересування найбільш уразливих учасників дорожнього руху - дітей, осіб з інвалідністю, велосипедистів і людей похилого віку;

не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів;

не допускати випадків керування транспортним засобом, щодо якого порушено обмеження, встановлені Митним кодексом України, а саме: порушено строки його тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту; транспортний засіб використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні; транспортний засіб передано у володіння, користування або розпорядження особі, яка не ввозила його на митну територію України або не поміщувала в митний режим транзиту;

перевірити перед вирушенням у дорогу технічний стан транспортного засобу та стежити за ним у дорозі;

своєчасно подавати транспортний засіб, що підлягає обов'язковому технічному контролю, на такий контроль;

під час руху на автомобілі, обладнаному ременями безпеки, бути пристебнутим, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;

надавати переважне право для проїзду транспортним засобам із включеними синіми або червоними проблисковими маячками та спеціальними звуковими сигналами;

надавати переважне право руху пішоходу, який знаходиться на пішохідній доріжці (зебрі). У цьому разі водій зобов'язаний надати можливість пішоходу безпечно перейти дорогу, вулицю;

вживати заходів щодо збереження чистоти автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів та смуги відчуження, у тому числі з боку пасажирів;

оплачувати вартість послуг з користування майданчиком для платного паркування транспортного засобу.

Відповідно до ч.1 ст. 126 КпАП України, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідно до оскаржуваної постанови, позивач ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП за керування несправним транспортним засобом - технічні несправності стопсигналу транспортного засобу та ненадання на вимогу працівника поліції полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до ч.1 ст. 121 КпАП України, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відповідальність за керування технічно несправного стопсигналу транспортного засобу не передбачена ч.1 ст. 126 КпАП України.

Щодо ненадання на вимогу працівника поліції полісу (договору) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, слід зазначити наступне.

Відповідно до п.21.2 ст.21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», контроль за наявністю договорів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється відповідними підрозділами Національної поліції при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Отже, відповідно до ст. 21 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», поліцейський має право контролювати наявність договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у двох випадках: при складанні протоколів щодо порушень правил дорожнього руху та оформленні матеріалів дорожньо-транспортних пригод.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.3 ст. 77 КАС України, докази суду надаються учасниками справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та відсутність будь-яких доказів з боку відповідача, суд вважає за необхідне задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 6, 8, 9, 10, 72-79, 286 КАС України, ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про дорожній рух», ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів», суд -

У Х В А Л И В:

Задовольнити адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора Управління патрульної поліції у м. Києві старшого лейтенанта поліції Коробки Іллі Юрійовича, третя особа - Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови.

Скасувати постанову серії НК №975789 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі складену відносноОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження по справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.04.2019р.

Суддя