Ухвала суду № 81195084, 05.04.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/13987/19

Провадження № 2-з/761/216/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2019 року суддя Шевченківського районного суду м.Києва Пономаренко Н.В., вивчивши матеріали заяви представника позивача - адвоката Руденка Олександра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Груп», про визнання недійсними електронного аукціону та договору про відступлення права вимоги, -

в с т а н о в и в :

03.04.2019 року ОСОБА_2 через свого представника Руденка Олександра Анатолійовича звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Груп», про визнання недійсними електронного аукціону та договору про відступлення права вимоги.

Одночасно з вказаним позовом представник позивача звернувся до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення вищенаведеного позову, згідно з якою просить суд: накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1; заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії, направлені на звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1, у позасудовому порядку шляхом набуття Іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки у порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та/або шляхом продажу Предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договорів купівлі-продажу, у порядку, встановленому ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Заяву обґрунтовано тим, що у випадку звернення стягнення у позасудовому порядку відповідно до п.2.4 Договору іпотеки №677/1 від 11.10.2007 року та подальшого відчуження нерухомого майна, що перебуває під іпотекою, є всі підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову визначені положеннями ч. 1 ст. 150 ЦПК України.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також, слід зазначити, що згідно роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Крім того, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

При цьому, слід зазначити, що відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові №6-605цс16 від 25.05.2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення Апеляційного суду м.Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, враховуючи предмет позову та зміст заявлених позовних вимог, вбачається, що рішення, у разі задоволення позову, не буде підлягати примусовому виконанню, тому суд вважає, що, у даному випадку, відсутні обставини, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Тобто, виконання рішення суду, у випадку задоволення даного позову, може стосуватися лише недійсності електронних торгів та протоколу проведення електронних торгів.

За вказаних обставин, суддя прийшов до висновку, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

У задоволенні заяви представника позивача - Руденка Олександра Анатолійовича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Фідобанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, Товариство з обмеженою відповідальністю «Юкрейн Проперті Груп», про визнання недійсними електронного аукціону та договору про відступлення права вимоги,- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суду міста Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: