Ухвала суду № 81194609, 26.03.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/7311/19-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В., при помічнику судді (за дорученням судді) Чепізі Є.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення прийнятого за результатами розгляду клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12017000000001363 від 27 вересня 2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року у справі № 757/5363/19-к,

В С Т А Н О В И В :

28.02.2019 в провадження суду надійшла заява представника ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1, в якій він просить роз'яснити ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2019 року у справі №757/7311/19-к, винесену за результатами розгляду клопотання представника ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12017000000001363 від 27 вересня 2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 року у справі № 757/5363/19-к, розтлумачивши порядок її виконання:

- Чи стосується дане рішення всього майна, визначеного в ухвалі слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07.02.2019 по справі №757/5363/19-к;

- Чи припиняється передання в управління Національному агентств України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, майна, арешт якого скасовано, відповідно до ухвали Печерського районного суду м. Києва Литвинової І.В. від 27.02.2019.

У судове засідання учасники розгляду не з'явилися, про місце і час розгляду заяви повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз'яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз'яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз'яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд заяви у відсутність осіб, які не з'явились та приходить до наступного висновку.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 27.02.2019 частково задоволено клопотання представника ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1 про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12017000000001363 від 27 вересня 2017 року, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року у справі № 757/5363/19-к.

Частиною 1 статті 380 КПК України передбачено, що у випадку якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку про наявність в представника ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1, як в учасника судового провадження, права на звернення до слідчого судді з заявою про роз'яснення судового рішення.

Заявник просить роз'яснити ухвали слідчого, а саме роз'яснити порядок її виконання.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз'яснення рішення покладається обов'язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз'яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред'являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз'яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз'яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз'яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз'яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз'ясненні рішення. У ході роз'яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді від 27.02.2019, яку заявник просить роз'яснити, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/5363/19-к від 07.02.2019, на майно ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД УКРАЇНА» .

Нормою частини 6 ст. 9 КПК України передбачено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: перелік майна, на яке накладено арешт; підстави застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Стаття 175 КПК України встановлено, ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (далі - Національне агентство), є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері виявлення та розшуку активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, та/або з управління активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред'явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Зазначені активи приймаються в управління на підставі ухвали слідчого судді, суду чи згоди власника активів, копії яких надсилаються Національному агентству не пізніше наступного робочого дня після їх винесення (надання) з відповідним зверненням прокурора.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що, оскільки в судовому засіданні було встановлено підстави для скасування арешту майна, вказаного в клопотанні представника ТОВ «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1, з огляду на зазначене Національне агентство не може здійснювати управління вказаним майном.

Керуючись ст. ст. 3, 9, 173, 174, 175, 369, 372, 380 Кримінального процесуального кодексу України, Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД» - директора ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення - задовольнити, роз'яснивши, що:

- ухвалою слідчого судді від 27 лютого 2019 року скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 07 лютого 2019 року у справі № 757/5363/19-к на все майно Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАО «ІНВЕСТМЕНТ ЛІМІТЕД», зазначене у переліку, що міститься у резолютивній частині ухвали від 27 лютого 2019 року;

- скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді від 07 лютого 2019 року у справі № 757/5363/19-к, припиняє передання зазначеного майна в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя І.В. Литвинова