Ухвала суду № 81194379, 10.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

№ 755/3462/19

№ 1-кп/755/766/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання у рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32019100000000175 від 25.02.2019 року, про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Семенівка, Полтавської обл., громадянина України, українця, з вищою освітою, не одруженого, працюючого неофіційно водієм, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Коржа Р.О.,

захисника Музичука А.М.,

підозрюваного ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

З прокуратури м. Києва до Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Клопотання мотивоване тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 (і.п.н. НОМЕР_1), вчинив фіктивне підприємництво, шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у документальному оформленні від імені даного підприємства псевдо фінансово-господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки. Дії ОСОБА_3, який створив ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), здійснювалися в порушення законодавчих актів України, що регулюють діяльність об'єктів підприємництва, а саме: статті 1 Закону України «Про підприємництво» № 698-ІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що «підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик діяльність з метою виробництва продукції, виконання робіт, чи надання послуг та заняття торгівлею з метою одержання прибутку»; статті 14 Закону України «Про підприємництво» № 698-ХІІ від 02.07.1991 року, із змінами та доповненнями, яка визначає, що управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна. Власник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо, або через уповноважені ним органи; пункту 3 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-ХІV від 16.07.1999 р., згідно якого власник, або уповноважена ним службова особа підприємства повинні організувати бухгалтерський облік на підприємстві та забезпечити фіксування здійснення всіх господарських операцій у первинних документах; статті 81 Цивільного Кодексу України, за якою юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу; статті 87 Цивільного кодексу України якою встановлено: для створення юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які вкладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою. Юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації; статті 88 Цивільного кодексу України якою встановлено: у засновницькому договорі товариства визначаються умови передання товариству майна учасників; статті 89 Цивільного кодексу України якою встановлено: юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Порушення встановленого законом порядку створення юридичної особи або невідповідність її установчих документів закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної особи; статті 56 Господарського кодексу України якою встановлено, що суб'єкт господарювання може бути утворений за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу; статті 57 Господарського кодексу України якою встановлено: установчими докyмeнтaми суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. У засновницькому договорi засновники зобов'язуються утворити суб'єкт господарювання, визначають порядок спільної діяльності щодо його утворення, умови передачі йому свого порядок розподілу прибутків і збитків, управління діяльністю суб'єкта господарювання та участі в ньому засновників, порядок вибуття та входження засновників, інші умови діяльності суб'єкта господарювання, які передбачені законом, а також порядок його реорганізації та ліквідації відповідно до закону. Статут суб'єкта господарювання повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації суб'єкта господарювання, а також інші відомості, пов'язані з особливостями організаційної форми суб'єкта господарювання, передбачені законодавством. Статут може міститиінші відомості, що не суперечать законодавству; статті 57 Господарського кодексу України, якою встановлено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа - підприємець у порядку, визначеному законом; статті 88 Господарського кодексу України якою встановлено, що учасники господарського товариства зобов'язані вносити вклади (оплачувати акції) у розмірі, порядку та коштами (засобами), що передбачені установчими документами, відповідно до цього Кодексу та закону про господарські товариства; статті 89 Господарського кодексу України якою встановлено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства; статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-ІV від 15.05.2003 р., якою визначено, що установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи, які подаються державному реєстратору, повинні містити відомості, передбачені законом; пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-ІV від 15.05.2003 р., відповідальність за відповідність установчих документів законодавству, несуть засновники (учасники) юридичної особи; статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» № 755-ІV від 15.05.2003 р., якою визначено, що для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні особисто подати державному реєстратору два примірники установчих документів. Частиною 4 цієї ж статті визначено, що у разі держaвнoi реєстрації юридичної особи, для якої законом встановлено вимоги щодо формування статутного фонду (статутного або складеного капіталу), крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається документ, що підтверджує внесення засновником (засновниками) вкладу (вкладів) до статутного фонду (статутного або складеного капіталу) юридичної особи в розмірі, який встановлено законом; статті 4 Закону України «Про господарські товариства» № 1576-ХІІ від 19.09.1991 р. якою визначено, що товариства з обмеженою відповідальністю створюються і діють на підставі установчого договору і статуту, їх установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного фонду, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.ОСОБА_4, з 03.12.2015 року (згідно протоколу №1 від 09.10.2017 року) по теперішній час значиться директором суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) - ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), зареєстрованого 03.12.2015 року у відділі державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, без справжнього наміру здійснювати господарську діяльність, яка передбачена Статутом вказаного Товариства, а з метою прикриття незаконної діяльності інших осіб.

Так, у невстановлений досудовим слідством день та час 2015 року, перебуваючи на території міста Києва, ОСОБА_1, у зв'язку із тяжким матеріальним становищем, усвідомлюючи, що його дії будуть мати протиправний характер, погодився на пропозицію невстановлених осіб, матеріали щодо яких виділено в окреме провадження, зареєструвати на власне ім'я ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401). Останній, розуміючи протиправність вчинених дій, надав невстановленим особам довідку про присвоєння ідентифікаційного коду за НОМЕР_1, що дало змогу використовувати статутні та реєстраційні дані з метою ведення незаконної фінансово - господарської діяльності, що виразилося в наданні можливості формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ підприємствам реального сектору економіки.

У подальшому, у невстановленому слідством місці, ОСОБА_1, з метою досягнення злочинної мети, яка полягала у створенні ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401) для подальшого його використання невстановленими особами з ціллю прикриття незаконної діяльності, отримав від невстановленої досудовим розслідуванням особи попередньо складені у встановленій законом формі проекти установчих та реєстраційних документів ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), які свідчать про створення ОСОБА_1 даного суб'єкта підприємницької діяльності.

У подальшому, ОСОБА_1, у невстановлений досудовим слідством день та час підписав документи, необхідні для ведення незаконної фінансово-господарської діяльності юридичною особою ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), а саме: Протокол №3 Загальних зборів засновників (Учасників) ТОВ «ЗАРІН- ГРУП» (код 40156401) від 03.12.15 року.

Отже, ОСОБА_1, виконавши всі перелічені дії, запропоновані йому невстановленою досудовим розслідуванням особою, будучи зацікавленим в отримані грошової винагороди та фактично набувши 03.12.2015 року право власності ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), яке зареєстровано в Дніпровській районній державній адміністрації, податкова адреса: м. Київ, Дніпровський район, б-р. Праці, буд.1/1, досягнув своєї злочинної мети у вигляді вчинення фіктивного підприємництва, шляхом створення суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності невстановлених осіб, яка полягала у документальному оформленні від імені даного підприємства псевдо фінансово-господарських операцій та незаконному формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємства на користь суб'єктів підприємницької діяльності реального сектору економіки.

Створення ОСОБА_1 суб'єкта підприємницької діяльності ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401) в органах державної влади, отримання необхідних реквізитів:назви, юридичної адреси, особистих даних службових осіб підприємства, індивідуального податкового номеру платника податків, відкриття поточних рахунків та отримання печатки підприємства, надало можливість невстановленим особам, прикриваючись зовнішньо-законним фактором реєстрації ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401), здійснювати незаконну діяльність, зокрема, використовуючи юридичну особу - ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401) від імені ОСОБА_1, складались фіктивні господарські угоди та фіктивні первинні документи, надавались такі документи службовим особам підприємств реального сектору економіки для безпідставного віднесення показників сум податку на додану вартість, визначених у податкових накладних ТОВ «ЗАРІН-ГРУП» (код 40156401) до складу податкового кредиту.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями, які виразились у фіктивному підприємстві, тобто створенні суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України.

Прокурор підтримав клопотання, зазначив, що кримінальне провадження слід закрити та звільнити ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності.

Захисник Музичук А.М. та ОСОБА_1 також підтримали клопотання, просили звільнити останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Зокрема, ОСОБА_1 пояснив, що він надав письмову згоду на таке звільнення та йому роз'яснено наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави.

Заслухавши сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання й надані матеріали, суд вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частини другою статті 284 цього Кодексу.

Згідно зі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення нею злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.

Матеріали клопотання не містять даних, які б свідчили про ухилення ОСОБА_1 від слідства і суду, або про вчинення ним нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого, тобто перебіг давності не зупинявся і не переривався, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 205 КК України, відповідно до ст. 12 КК України, є невеликої тяжкості, з моменту вчинення кримінального правопорушення сплинуло понад два роки, а тому в силу п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, суд приходить до висновку про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Крім того, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриттям кримінального провадження щодо нього, процесуальні витрати стягненню з останньої не підлягають, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта у разі ухвалення обвинувального вироку.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

З урахуванням викладеного та керуючись ст. 49 КК України, ч. 2 ст. 284, ч. 2 ст. 285, п. 2 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369-372, 395 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.

ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 205 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, на підставі ст. 49 КК України, а кримінальне провадження - закрити.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов відсутній.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом семи днів з дня її оголошення.

Учасники кримінального провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Копію ухвали після її проголошення вручити ОСОБА_1, захиснику та прокурору.

Суддя: