Ухвала суду № 81193688, 12.04.2019, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 314/5392/18

Провадження № 1-кс/314/725/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2019 м. Вільнянськ

Слідчий суддя Вільнянського районного суду Запорізької області Мануйлова Н. Ю., секретар судового засідання Рясна А. В., розглянувши в судовому засіданні в м. Вільнянськ клопотання старшого слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42017081350000091 від 09.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, -

за участю прокурора Велєвої К. С.

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке обґрунтоване тим, що ОСОБА_3 17.01.2011, у період робочого часу з 08 години 00 хвилин по 17 годину 00 хвилин, знаходячись у своєму службовому кабінеті, розташованому на 2-му поверсі приміщення Вільнянської районної державної адміністрації Запорізької області по вул. Бочарова, 12 у м. Вільнянськ Запорізької області, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, повторно, в інтересах третьої особи, а саме ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, усвідомлюючи ступінь суспільної небезпеки своїх діянь, шляхом підписання незаконного розпорядження №31 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4В.» розтратив чуже майно, передавши у власність ОСОБА_4 земельну ділянку прибережної захисної смуги державної форми власності за кадастровим номером 2321586800:02:003:0057, площею 1,1 га, розташовану на березі річки Дніпро на території Вільнянського району Запорізької області, яка в силу ст.ст. 59, 60, 84 Земельного кодексу України, ст.ст. 88, 89 Водного кодексу України не може передаватись у приватну власність, внаслідок чого незаконно розтратив державне майно.

Відповідно до висновку експерта №52-19 від 20.03.2019 за результатами проведення судової оціночно-земельної експертизи оціночна вартість земельної ділянки державної форми власності за кадастровим номером 2321586800:02:003:0057 площею 1,1 га, яка розташована в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро на території Вільнянського району Запорізької області, станом на момент вчинення кримінального правопорушення становила 90 441, 00 гривень. Таким чином, внаслідок злочинних дій ОСОБА_3 Державі заподіяні збитки, які виразилися у незаконному вибутті з її власності земельної ділянки державної форми власності, розташованої в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро, що належить до земель водного фонду загальною площею 1,1 га, вартість якої складає 90 441, 00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: «Розтрата чужого майна, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинена повторно».

Також у клопотанні зазначено, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним в п.4 ч.2 ст.170 КПК України, а саме необхідності накладення арешту на вказане майно підозрюваного ОСОБА_3, який в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану своїми злочинними діями.

Крім того, слідчий просить у клопотанні розглядати зазначене клопотання без повідомлення власника об'єктів нерухомості на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України.

Під час розгляду клопотання прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив задовольнити.

Вислухавши думку прокурора, перевіривши надані до клопотання матеріали та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст. 94, ст. 132, ст. 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

З матеріалів справи вбачається, що слідчий звернувся із зазначеним клопотанням на підставі необхідності накладення арешту на вказане майно підозрюваного ОСОБА_3, який в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану своїми злочинними діями.

Натомість відомості про те, що у зазначеному кримінальному провадженні заявлено цивільний позов, відсутні.

Крім того, відповідно до матеріалів справи зазначене майно не є речовим доказом, а санкцією ч. 3 ст. 191 КК України не передбачено спеціальної конфіскації та конфіскації майна як виду покарання.

Беручи до уваги вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна.

Керуючись вимогами ст.ст. 170, 172, 173, 175 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого Вільнянського ВП Пологівського ВП ГУНП в Запорізькій області капітана поліції ОСОБА_1, погодженого прокурором Вільнянського відділу Токмацької місцевої прокуратури ОСОБА_2, про арешт майна за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 42017081350000091 від 09.06.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а власником - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Н. Ю. Мануйлова

12.04.2019