Рішення № 81193352, 08.04.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/257/19

Провадження №2/713/223/19

РІШЕННЯ

іменем України

08.04.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, за участю представника позивачки ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_2 до ОСОБА_4 міської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог є Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області, про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, -

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивачка ОСОБА_3, інтереси якої представляє ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом про визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом до відповідача ОСОБА_4 міської ради, Вижницького району Чернівецької області, де третьою особою без самостійних вимог щодо предмету спору є Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області.

Просить встановити факт родинних відносин між померлим 12 листопада 2017 року ОСОБА_5, та померлою 01 березня 2003 року ОСОБА_6, як сина та матері; визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП-2114622763), право на земельну частку (Пай), в порядку спадкування за законом, після смерті 12.11.2017 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (Пай) , серія ЧВ № 0062023, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (Пай) №460, розміром 0,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості),із земель селянської спілки «Червона Калина» в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, виданий Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області на ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження №91 від 17.02.1997 року.

Свої позовні вимоги обґрунтувала наступним.

12.11.2017 року помер її двоюрідний брат ОСОБА_5, після його смерті відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, який знаходиться у с.Вали вул.Центральна, 41, Вижницького району Чернівецької області. Вона як спадкоємець за законом своєчасно прийняла спадщину, звернулася до нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину. Державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори, за її заявою, була заведена спадкова справа №185/2017р. після смерті ОСОБА_5.

Крім неї, інших спадкоємців за законом чи заповітом немає. Осіб, які б мали право на обов'язкову частку у спадковому майні також немає. У видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом Вижницької державної нотаріальної контори їй було відмовлено через те, що немає документів які посвідчують право власності на спадковий будинок, а також не доведені родинні стосунки із спадкодавцем, у зв'язку із чим вона змушена була звернутися до суду.

Рішенням Вижницького районного суду від 02.10.2018 року було встановлено факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_5, який помер 12.11.2017 року є її двоюрідним братом та визнано її власником вищевказаного спадкового майна. Крім вищевказаного спадкового житлового будинку ОСОБА_5 було успадковано також право на земельну частку (пай), посвідченого Сертифікатом серії ЧВ № 0062023, що належав його матері ОСОБА_6, яка померла 01 березня 2003 року, і спадкоємцем якої за законом був її єдиний син ОСОБА_5, який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. У видачі свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом Вижницької Державної нотаріальної контори їй було відмовлено через те, що нотаріусу не були надані належним чином оформлені документи, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно, а також не доведені родинні стосунки ОСОБА_6 і ОСОБА_5, як матері та сина, у зв'язку із чим вона змушена звернутися до суду.

В судове засідання позивачка не з’явилася.

В судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити. Зазначав, що оригінал Сертифіката серія ЧВ №0062023 на земельну частку (Пай) виданий на ім’я ОСОБА_6 втрачений.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_4 міської ради не з’явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача ОСОБА_4 міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об’ємі та просять справу розглядати без участі представника міської ради.

В судове засідання представник третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області не з’явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області надійшло пояснення, просять справу розглянути у відсутності представника.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 08.02.2019 року витребувано у державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 (59200, м.Вижниця, вул.Українська, 95, Чернівецька область) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_5, який помер 12 листопада 2017 року, спадкова справа №185/2017 року.

Суд, заслухавши представника позивачки ОСОБА_2, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_3 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

12.11.2017 року помер ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-МИ №182392 від 14.11.2017 року, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №128.

Після смерті ОСОБА_5 в с.Вали по вул. Центральній, 41, Вижницького району Чернівецької області відкрилася спадщина, до складу якої входить житловий будинок під літ. «А», 1930 року побудови, вартістю 57288,00 грн.; будівельні матеріали та конструктивні елементи, використані при будівництві незавершеного будівництвом житлового будинку літ. «Б» (готовність - 38%), початок будівництва - 1990 рік, вартістю 79366,00 грн.; сарай літ. «В», вартістю 12922,00 грн.; сарай літ. «Г», вартістю 15586,00 грн.; убиральня літ. «Д», вартістю 533,00 грн.; колодязь літ. «К», вартістю 2767,00 грн., загальною вартістю 168462,00 грн., що підтверджується копією технічного паспорту, виготовленого станом на 30.05.2018 року КП «Вижницьке РБТІ» та копією довідки ОСОБА_4 міської ради Вижницького району Чернівецької області №646 від 22.06.2018 року.

Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 02 жовтня 2018 року встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 є двоюрідною сестрою померлого 12.11.2017 року ОСОБА_5 та визнано за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на спадкове майно померлого 12.11.2017 року ОСОБА_5, до складу якого входять: житловий будинок під літ. «А», будівельні матеріали, використані в процесі будівництва незавершеного будівництвом житлового будинку літ. «Б» готовністю 38%, сарай літ. «В», сарай літ. «Г», убиральня літ. «Д», колодязь літ. «К», які розташовані в с. Вали по вул. Центральній, 41, Вижницького району Чернівецької області.

07 травня 2013 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть №00021878583 від 16.01.2019 року.

Після її смерті залишилось спадкове майно, яке складається з права земельну частку (Пай) розміром 0,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель селянської спілки «Червона Калина» в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, що належав померлій на підставі Сертифіката серія ЧВ №0062023, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (Пай) №460, виданого Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області на ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження №91 від 17.02.1997 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв ОСОБА_5, однак за життя не оформив право на спадкове майно за законом, що підтверджується довідкою ОСОБА_4 міської ради №2/01 від 11.01.2019 року, з даних якої вбачається, що ОСОБА_6 проживала і була зареєстрована за місцем постійного проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, по день смерті. На день смерті ОСОБА_6 в житловому будинку проживав та був зареєстрований ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4.

На підтвердження позивачкою ОСОБА_3 позовних вимог про встановлення факту родинних відносин між ОСОБА_5, та ОСОБА_6, як сина та матері та визнання права на земельну частку (Пай), в порядку спадкування за законом, після смерті 12.11.2017 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року, надано наступні докази:

Копія свідоцтва про народження матері спадкодавця серії VІ-УР №430247 від 11.04.1978 року, з якого вбачається, що 24.09.1928 року народилася ОСОБА_8, її батьками записані ОСОБА_9 та ОСОБА_10;

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 Серія ІІ-УР №716972 виданого 17.03.1961 року в с.Карапчів, Вашківецького району Чернівецької області, актовий запис №21 з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 записані ОСОБА_11 та ОСОБА_12.

Копія свідоцтва про одруження батьків спадкодавця серія ІІ-АБ №273262 від 18.04.1978 року, з якого вбачається, що 07.11.1947 року ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрували шлюб і вона прийняла прізвище ОСОБА_11.

Довідка ОСОБА_4 міської ради №50 від 18.01.2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року та ОСОБА_12, є однією особою.

Копія погосподарської книги с.Вали, Вижницького району Чернівецької області, особовий рахунок №706 за період 2001-2005 років, з якої вбачається, що ОСОБА_5 проживав з матір’ю ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року.

Довідка ОСОБА_4 міської ради №19 від 11 січня 2019 року з даних якої вбачається, що книга реєстрації сертифікатів про право на земельну частку (пай) відсутня в старостаті села Карапчів та знаходиться у Відділі Держгеокадастру м.Вижниця.

Відповідь відділу у Вижницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернівецькій області №0-24-0.170-2168/101-18 від 18.12.2018 року з даних якої вбачається, що сертифікат на право власності на земельну частку (пай) серія ЧВ №0062023 на ім’я ОСОБА_6 не передавався. Згідно даних реєстру других примірників правопосвідчуючих документів зареєстрованих та виданих до 01.01.2013 року на території Вижницького району ОСОБА_6 – правопосвідчуючих документи на земельну ділянку не видавались. Розмір земельної частки (паю) 0,74 га, вартість 5795,48 грн.

Довідка ОСОБА_4 міської ради №1253 від 20.11.2018 року з даних якої вбачається, що у ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 був у власності земельний пай, на який видавався Сертифікат серія ЧВ №0062023, проте земельна ділянка в натурі (на місцевості) не виділена.

Копія списків членів селянської спілки «Червона калина» з яких вбачається, що ОСОБА_6 була членом селянської спілки «Червона калина».

Постанова державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 №18/02-31 від 16 січня 2019 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, яке складається із права на земельну частку (пай) розміром 0,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель селянської спілки «Червона Калина» в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, оскільки державному нотаріусу не були надані належним чином оформлені документи, які посвідчують право власності ОСОБА_6 на дане майно, а також не доведені родинні стосунки ОСОБА_6 і ОСОБА_5, як матері та сина.

При зверненні з даним позовом до суду позивачка посилається на загальні вимоги щодо спадкування за законом.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно ст.1268 ЦК України спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він протягом шести місяців з часу відкриття спадщини подав заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів спадкової справи №185/2017 року до майна померлого 12 листопада 2017 року ОСОБА_5 вбачається, що 15 грудня 2017 року звернулась із заявою ОСОБА_3 до державного нотаріуса Вижницької державної нотаріальної контори ОСОБА_7 про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" суд вправі розглядати справи про встановлення факту родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідно заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд вважає, що факт родинних відносин між померлим 12 листопада 2017 року ОСОБА_5, та померлою 01 березня 2003 року ОСОБА_6, як сина та матері, знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Встановлення факту родинних відносин необхідно заявниці для оформлення спадкових прав.

Надаючи оцінку наданим позивачкою та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовних вимог про визнання права на спадкове майно судом встановлено, що:

07 травня 2013 року померла ОСОБА_6, що підтверджується копією свідоцтва про смерть;

Після її смерті залишилась спадщина яка складається з права на земельну частку (Пай) розміром 0,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), із земель селянської спілки «Червона Калина» в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, що належав померлій на підставі Сертифіката серія ЧВ №0062023, зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (Пай) №460, виданого Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області на ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження №91 від 17.02.1997 року.

Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняв її син ОСОБА_5, який помер 12 листопада 2017 року.

Відповідно до ст.82 ч. 4 ЦПК України судовим рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області встановлені наступні обставини, які не підлягають доказуванню, а саме, позивачка ОСОБА_3, як спадкоємець за законом п'ятої черги прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5;

Інших спадкоємців за законом чи за заповітом та осіб, які мають право на обов’язкову частку у спадковому майні немає, що підтверджується копією спадкової справи.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про практику у справах про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Однією з таких підстав є успадкування прав на майно, в тому числі за законом відповідно до ст. 1217 ЦК України.

У відповідності до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У відповідності до ст.152 ч.3 п. «а» Земельного Кодексу України, захист прав громадян та юридичних осіб здійснюється шляхом визнання прав.

Згідно ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до абзацу 3 ст. 1 Указу Президента України №720 від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі Указ), паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості). Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю (ст. 2 Указу).

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 року при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Згідно ст.2 цього Закону, основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є свідоцтво про право на спадщину.

Статтею 3 Закону визначено, що підставами для виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) є рішення відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації.

Особи, власники сертифікатів на право на земельну частку (пай), які виявили бажання одержати належну їм земельну частку (пай) в натурі (на місцевості), подають до відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації заяву про виділення їм земельної частки (паю) в натурі (на місцевості).

Земельна частка (пай) виділяється її власнику в натурі (на місцевості), як правило, однією земельною ділянкою.

Відповідно до ст.5 Закону сільські, селищні, міські ради чи районні державні адміністрації в межах їх повноважень щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості): розглядають заяви власників земельних часток (паїв) щодо виділення їм в натурі (на місцевості) земельних ділянок і видачі документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку; приймають рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості); уточняють списки осіб, які мають право на земельну частку (пай); уточняють місце розташування, межі і площі сільськогосподарських угідь, які підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв); приймають рішення про видачу документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, власникам земельних часток (паїв).

Відповідно до положень п.24 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення земельної ділянки в натурі (на місцевості) та видачі державного акта про право власності на землю (пункт 17 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України). Член КСП, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Оскільки ОСОБА_6 була членом селянської спілки «Червона калина», с.Карапчів, однак до проведення розпаювання землі, тобто виділення її в натурі померла, в зв’язку з чим державний акт на зазначену земельну ділянку не видавався, а право власності на земельну частку (пай) виникає з моменту передачі Державного акта про право колективної власності на землю конкретному колгоспу, членом якого є певна особа, а тому на думку суду позивачка ОСОБА_3, як спадкоємець після смерті 12.11.2017 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року, має право на успадкування лише на те, що належало покійній ОСОБА_6, а саме, права на земельну частку (Пай).

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи зазначені вимоги закону, а також з урахуванням наведених вище досліджених судом доказів, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на спадкове майно в порядку спадкування за законом, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Згідно копії довідки до акта огляду МСЕК серія 12 ААБ №043310 від 19.02.2018 року та копії пенсійного посвідчення серія ААЇ №915370 від 07.06.2018 року позивач ОСОБА_3 є інвалідом другої групи загального захворювання, а тому відповідно до п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору стягнути з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 16, 392, 1258, 1261, ч.1 ст.1265, 1268-1270 ЦК України, ст.1-3, 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», ст.ст. 4, 12, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 141, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_3, інтереси якої представляє адвокат ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин між померлим 12 листопада 2017 року ОСОБА_5, та померлою 01 березня 2003 року ОСОБА_6, як сина та матері.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП-2114622763), право на земельну частку (Пай), в порядку спадкування за законом, після смерті 12.11.2017 року ОСОБА_5, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, яка померла 01.03.2003 року, посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку (Пай) , серія ЧВ № 0062023, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (Пай) №460, розміром 0,74 га в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості),із земель селянської спілки «Червона Калина» в с.Карапчів, Вижницького району Чернівецької області, виданий Вижницькою районною державною адміністрацією Чернівецької області на ім’я ОСОБА_6 на підставі розпорядження №91 від 17.02.1997 року.

Стягнути з ОСОБА_4 міської ради, Вижницького району Чернівецької області (59210, м.Вашківці, вул.Героїв Майдану, 2, Вижницький район Чернівецька область, Код ЄДРПОУ 04062073), судові витрати, а саме, судовий збір в сумі 1536 (ОСОБА_1 тисяча п’ятсот тридцять шість) гривень 80 (Вісімдесят) копійок на користь держави.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивачка: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (РНОКПП-2114622763), зареєстроване місце проживання с.Вали, ОСОБА_4 міської ради, Вижницький район Чернівецька область.

Відповідач: ОСОБА_4 міська рада, Вижницького району Чернівецької області (59210, м.Вашківці, вул.Героїв Майдану, 2, Вижницький район Чернівецька область, Код ЄДРПОУ 04062073).

Третя особа: Головне Управління Держгеокадастру у Чернівецькій області (58013, м.Чернівці, вул.Героїв Майдану, 194-а, Код ЄДРПОУ 39909396).

Суддя: І. А. Кибич