Рішення № 81193178, 29.03.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/8739/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2019 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Рабош А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_2 Володимирвна до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі начальника ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 29 березня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення виготовлено та підписано 08 квітня 2019 року.

Позивач ОСОБА_1 інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_2 звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі начальника ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 12.07.2018 року начальником Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 відносно нього було винесено постанову серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2018 р. за № 135. Відповідно до вищевказаної постанови та протоколу, його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАП, а саме: порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (п.п.1 п.2 ст.6 ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування») внаслідок чого донараховано 7 567,56 грн. єдиного внеску, що відображено в акті від 09.07.2018 року за №100/28-10-48-14/00131529 про результати документальної планової виїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2016 по 31.03.2018рр, валютного – за період з 01.04.2016 по 31.03.2018 рр, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування – за період з 01.04.2016 по 31.03.2018 р.

Позивач просив поновити строк звернення з даним позовом до суду з причин поважності пропуску на оскарження постанови, оскільки позивач не був повідомлений про дату та час розгляду адміністративної справи, постанову отримав 17.07.2018р., а 10 ти денний строк подання позову припадав на 29.07.2018р. день тижня – неділя, тому останнім днем оскарження є наступний робочий день – тобто 30.07.2018р. тому вважає пропуск строку поважним.

З такою постановою позивач не погоджується з огляду на наступне, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення не з’ясовано та не встановлено правильність складання протоколу; наявність порушення конституційних прав особи під час складання протоколу; відповідній особі не повідомлялось про час і місце розгляд справи; порушення строку надіслання постанови. Враховуючи зазначене, просить постанову про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018р., якою його, як головного бухгалтера ПрАТ «Закарпаттяобленерго», було притягнено до адміністративної відповідальності за порушення ч.1 ст. 165-1 КУпАП, поновити строк на оскарження постанови, постанову серії ВП Лв № 000250 від 12.07.2018 року визнати протиправною та скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 08.08.2018 року було прийнято подану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2 до Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби в особі начальника ОСОБА_3 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018 року та призначено судове засідання.

Позивач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Згідно поданого на адресу суду клопотання просить розгляд справи проводити у відсутності позивача та представника позивача, а позовні вимоги задоволити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 13.03.2019 року, причини неявки суду не відомі. Відзив на адресу суду не подавався, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Суд дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 2 ст.9, ч. 2 ст.77 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 245 КУпАП одними із завдань провадження адміністративної справи закон визначає такі, як своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. При цьому, наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.

Виходячи з ч.1 стаття 5 КАСУ, де зазначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

У відповідності до ст.283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення,орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Як вбачається з матеріалів справи 12.07.2018 року начальником Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 відносно позивача ОСОБА_1 було винесено постанову серії ВП Лв №000150 від 12.07.2018 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 09.07.2018 р. за № 135.

Відповідно до вищевказаної постанови та протоколу, його визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 165-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., а саме за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, внаслідок чого донараховано 7567,56 грн. єдиного внеску.

Згідно ч. 1 ст. 165-1 КУпАП відповідальність за цією статтею настає за порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування або подання недостовірних відомостей, що використовуються в Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, іншої звітності та відомостей, передбачених законами України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій з коштами Пенсійного фонду України.

Зі змісту позову слідує, що відповідач не повідомив позивача ОСОБА_1Є, про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є порушенням п.4 розділу ІІІ Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 року за №566.

Відповідно до п.5 розділу ІІІ Інструкції у відповідності до ст. 278 КУпАП керівник (заступник керівника) органу доходів і зборів при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення з’ясовує: чи належить до його компетенції розгляд цієї справи; чи правильно складені Протокол та інші матеріали справи; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та адвоката.

Як вбачається з оскаржуваної постанови, відповідачем недотримані вищезазначені перелічені норми, а саме не з’ясовано та не встановлено правильність складання протоколу, не враховано того факту, що особу яка притягається до адміністративної відповідальності не сповіщено про час і місце розгляду справи, також не враховано факту відсутності пояснень, заперечень та додаткових доказів зі сторони ОСОБА_1

Згідно ч.2 ст.268 Кодексу України про адміністративне правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем у справі не надано можливості позивачу скористатися у повному обсязі його правами, передбаченими ст. 268 КУпАП та порушено вимоги щодо процедури розгляду справи, проігноровано порядок, встановлений статтями 278, 279 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При розгляді зазначеної адміністративної справи відповідачем не враховано вимоги норм ст.ст. 278, 280 КУпАП, оскільки постанова прийнята без з’ясування обставин справи, оцінки правильності складання протоколу, який є одним з основних доказів у справі, інших доказів, які відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) повинні оцінити за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Суд звертає увагу, на те, що зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що вона винесена на підставі протоколу від 09.07.2018 року за № 135, а позивачу ОСОБА_1 вручено протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2018 року за іншим № 000552, вказані розбіжності відповідачем не спростовано.

Судом встановлено, що відповідач недовів належними та допустимими доказами факт повідомлення про розгляд адміністративної справи позивача, враховуючи це його було позбавлено можливості надати пояснення, заявляти клопотання, та скористатися іншими правами передбаченими чинним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАСУ кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78цього Кодексу.

У відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується - повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.

При цьому, відповідачем не було надано жодних доказів, які б підтверджували правомірність прийняття ним спірної постанови, зокрема в частині щодо дотримання відповідної процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та підстав притягнення до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідачем не доведено врахування при винесенні спірної постанови про адміністративне стягнення характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, зокрема взагалі наявності вини позивача, майнового стану, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, як таке чітко визначено статтею 280 КУпАП.

Водночас, у відповідності до ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно бути обґрунтованим, тож у жодному разі не може засновуватися на припущеннях.

Разом з тим, в рішенні від 31.07.2008 р. по справі «Дружстевні заложна пріа та інші проти Чеської Республіки», в якому ЄСПЛ, зокрема зазначив, що висновки адміністративних органів, викладені у прийнятих ними рішеннях, не повинні бути довільними, нераціональними та непідтвердженими доказами.

Відповідно до ч.3 ст.159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.2 статті стаття 286 КАСУ позовну заяву щодо оскарження рішень субєктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови про накладання адміністративного стягнення позивач обґрунтовує тим, що оскаржувану постанову позивач отримав 19.07.2018 року, що підтверджується копією конверта відправленого позивачу відповідачем та роздруківкою відстеження поштового відправлення.

Враховуючи те, що позивач дізнався про наявність постанови про адміністративне правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 165-1 КУпАП тільки 19.07.2018 року, а десятиденний строк подання позову припадає на 28.07.2018 року, а цей день припав на неділю, тому останнім днем оскарження є наступний робочий день, який припав на 30.07.2018 року, тому позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причини, суд вважає за можливим поновити строк звернення до суду.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що клопотання позивача про поновлення строку для звернення до суду із вказаним адміністративним позовом є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи наведені фактичні обставини справи, а також того, що відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів спростування позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що наявні достатні правові підстави для відновлення порушеного права позивача шляхом визнання протиправною та скасування постанови начальника Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 від 12.07.2018 року серії ВП Лв №000150 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження в адміністративній справі підлягає закриттю, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19, 20, 22, 72-78, ч. 9 ст. 205, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст. 9, 23, 30, 33, 38, 77, ст. 121, 245, п.1 247, 251, 280, 283 КУпАП, суд,-

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_4 – задовольнити.

Поновити ОСОБА_4 пропущений строк на оскарження постанови начальника Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 від 12.07.2018 року серії ВП Лв №000150 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Львівського управління Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби ОСОБА_3 від 12.07.2018 року серії ВП Лв №000150 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 165-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_5