Ухвала суду № 81193139, 12.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3892/19

У Х В А Л А

Іменем України

12 квітня 2019 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1, його представника позивача адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих ДТП та моральної школи,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, його представник позивач адвокат ОСОБА_2, звернулися до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих ДТП та моральної школи.

Дослідивши матеріали позовної заяви суд приходить до наступного висновку.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до ч.1,3,4,7 ст.177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо. До позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

В додатку до позовної заяви позивачем, на підтвердження обставин, викладених в позовній заяві додано копії документів, при дослідженні яких встановлено, що такі не завірені належним чином.

Тоді, як відповідно до ч.5 ст. 95 ЦПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Так, позивачу слід подати до суду копії документів, що додаються до позовної заяви завірені належним чином відповідно до норм ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить звільнити його від сплати судового збору. Вказане мотивує тим, що ОСОБА_1, являється учасником бойових дій.

При цьому слід зазначити, що аналіз ст. 5 Закону України «Про судовий збір» дозволяє розмежувати підстави звільнення від сплати судового збору, в залежності від суб’єкта звернення, а також, виходячи з характеру позовних вимог, з якими особа звертається до суду.

Закон встановлює пільги для певної категорії позивачів, в залежності від характеру спору, за вирішенням якого має місце звернення до суду. Зазвичай такі позовні вимоги витікають із застосування конкретного законодавчого акту, або з визначених Законом правовідносин, які є підставою для звернення до суду.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: - особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники – у справах щодо спорів, пов’язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; - громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб; - виборці – у справах про уточнення списку виборців; - військовослужбовці, військовозобов’язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов’язаних з виконанням військового обов’язку, а також під час виконання службових обов’язків; - учасники бойових дій, Герої України – у справах пов’язаних з порушенням їхніх прав; - фізичні особи (крім суб’єктів підприємницької діяльності) – кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов’язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров’ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; - засуджені до покарання у виді довічного позбавлення волі, позбавлення волі на певний строк та до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, а також особи, взяті під варту, - у справах, пов’язаних із питаннями, які вирішуються судом під час виконання вироку відповідно до ст. 537 Кримінального процесуального кодексу України, у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору.

Слід звернути увагу, що зазначені пільги осіб з відповідним статусом розповсюджуються на позовні вимоги, які витікають з цих конкретних випадків.

Для прикладу, Законом учасник бойових дій звільнений від сплати судового збору у разі звернення до суду з позовом щодо незастосування пільг, визначених в Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Проте, якщо ця ж особа, яка має статус учасника бойових дій (ветеран війни), звертається до суду з позовними вимогами, іншого майнового або не майнового характеру, судовий збір має бути сплачений на загальних підставах, оскільки у даному конкретному випадку такий позов не пов’язаний з порушенням права саме учасника бойових дій, а виникає з інших відносин.

В даному випаду особа звернулася з позовом про відшкодування збитків завданих ДТП та стягнення моральної шкоди.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Згідно ч.1 ст. 4 цього Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою – підприємцем -1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно п.п.5 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» розмір судового збору за подання до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди становить 1,5 % ціни позову, але менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», з 1 січня 2019 року установлено прожитковий мінімуму для працездатних осіб у розмірі 1921 гривень.

Так, відповідно до прохальної частини позовної заяви позивач заявляє такі позовні вимоги, а саме: відшкодування завданої матеріальної шкоди (вартість відновленого ремонту) – 137 107,02 грн., відшкодування завданої моральної шкоди – 10000 грн..

Враховуючи вищенаведене, відповідно до ст.ст.4, 6 Закону України «Про судовий збір» позивачем повинно бути сплачено судовий збір за вимоги майнового характеру в розмірі 1371,07 грн. та вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 1921 гривень. А тому позивачу слід оплатити судовий збір у розмірі 3 292,07 грн.

Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів УК у м.Ужгороді/м.Ужгород/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38015610; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача 31212206007002; Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Суддя, вважає за необхідне констатувати, що позивачем при зверненні до суду не надано підтвердження про сплати ним 640 грн. судового збору, які він просить стягнути з відповідача, про що вказано в прохальній частині клопотання.

Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне дану позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з врахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.

Згідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Керуючись ст.175,185,260 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1, його представника позивача адвоката ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування збитків завданих ДТП та моральної школи – залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом трьох днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз’яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4