Рішення № 81192712, 15.04.2019, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/199/19

2/303/559/19

номер рядка стат. звіту – 26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

15 квітня 2019 року м.Мукачево

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

в особі: головуючої – судді Курах Л.В.

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Мукачево цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 124 015,00 гривень, посилаючись на те, що 20.05.2016 року між ТОВ «ВОРТЕКС ГРУП» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № НОМЕР_1, згідно якого останній отримав кредит в сумі 10 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,06 % в день терміном на 30 днів. 31.05.2017 року на підставі договору факторингу № 170531-1 від 31.05.2017 року ТОВ «ВОРТЕКС ГРУП» відступило право грошової вимоги до відповідача ТОВ «АІА ОСОБА_2». У зв'язку із не виконанням відповідачем умов договору, станом на 02.01.2019 року у нього виникла заборгованість в сумі 124 015,00 гривень, яка складається з: 10 000,00 гривень – заборгованість за кредитом; 110 850,00 гривень - відсотки за користуванням кредитом; 3 165,00 гривень – залишок заборгованості за комісією, які позивач просить стягнути з відповідача та судовий збір у сумі 1 921,00 гривень.

З позовною заявою, на адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (а.с.3).

Відповідно до ч.2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Враховуючи викладене, суд вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження в справі разом з позовною заявою та додатками отримав 01.03.2019 року (а.с.34). Однак, у наданий судом строк та станом на 15.04.2019 року своїм правом подання до суду клопотань про розгляд справи з повідомленням сторін та відзиву на позовну заяву не скористався, відзив на позов не подав, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку подано не було, будь-яких клопотань та заяв від відповідача подано до суду не було, відтак у відповідності до ч. 8 ст. 178 та ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача ТОВ «АІА ОСОБА_2» в судове засідання не з’явився. Подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оцінивши подані докази, дослідивши наявні матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно з копією кредитного договору №3319004716 від 20.05.2016 року між ТОВ «ВОРТЕКС ГРУП» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_3 отримав кредит в сумі 10 000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,06 % в день терміном на 30 днів.

Згідно з положеннями ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір є обовязковим до виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова установа це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ. У разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

З розрахунку наведеного в позовній заяві, станом на 02.01.2019 року за відповідачем ОСОБА_3 рахується заборгованість в сумі 124 015,00 гривень, яка складається з: 10 000,00 гривень – заборгованість за кредитом; 110 850,00 гривень - відсотки за користуванням кредитом; 3 165,00 гривень – залишок заборгованості за комісією.

В силу ст. 526, 530 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Згідно з ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

З матеріалів справи вбачається, що 31.05.2017 року на підставі договору факторингу № 170531-1 від 31.05.2017 року ТОВ «ВОРТЕКС ГРУП» відступило право грошової вимоги до відповідача - ТОВ «АІА ОСОБА_2».

Пунком 1.6 Договору факторингу, право грошової вимоги переходить до Фактора з моменту підписання цього Договору, після чого Фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно його заборгованості. Разом з правом грошової вимоги до Фактора переходять всі інші, пов’язані з ними права в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а також всі права вимоги, що можуть виникнути в майбутньому.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (ст. 1079 ЦК України), тобто має ліцензію НБУ на провадження даної діяльності (Відповідно до Положення про порядок надання небанківськими фінансовими установами генеральних ліцензій, затвердженого Постановою НБУ 09.08.2002 року за №297).

На підставі викладено, суд, приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не виконував передбачені кредитним договором обов'язки по поверненню кредиту та відсотків і комісії за його використання, має прострочену заборгованість, що у свою чергу порушує права ТОВ «АІА ОСОБА_2», а отже позовні вимоги підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесений судовий збір.

На підставі ст.ст. 512, 514, 525, 526, 530, 610, 611, 625, 626, 1054, 1079 ЦК Українита керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 206, 258, 259, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ОСОБА_2» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА ОСОБА_2» заборгованість у розмірі 124 015,00 (сто двадцять чотири тисячі п'ятнадцять) гривень та судовий збір в розмірі 1921,00 (одна тисяча дев’ятсот двадцять одну) гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням п.15.5. Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 р.) через Мукачівський міськрайонний суд.

Позивач: ТОВ «АІА ОСОБА_2», 01001, м.Київ, вул.Михайлівська, буд.15/1Б, код ЄДРПОУ 41184403.

Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований – м.Мукачево, вул.Окружна, буд.37, Закарпатської області, РНОКПП – НОМЕР_1.

Повний текст рішення виготовлено 15.04.2019 року.

Головуюча Курах Л.В.