Ухвала суду № 81192561, 16.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/6904/17

Провадження номер 1-кп/243/277/2019

У Х В А Л А

16 квітня 2019 року м. Слов’янськ

Слов?янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючий суддя Мінаєв І.М.,

при секретарі судового засідання Янчевському В.Ю.,

за участю прокурора Пшеничного А.В.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Слов’янського міськрайонного суду Донецької області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42017051720000110 від 30.03.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, фізичної особи-підприємця, раніше не судимого, який мешкає: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Слов’янського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.

В судовому захисник прокурор заявив клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів. Своє клопотання обґрунтував тим, що під час судового розгляду було допитано обвинуваченого ОСОБА_2, який пояснив, що він не є власником будівлі готелю з магазином та кафе, що розташовані за адресою: Донецька область ,м.Святогірськ, вул.Курортна (колишня 60 років Жовтня), буд.18, та йому невідомо, кому належить цей об?єкт. Однак, за відомостями державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно зазначений об?єкт нерухомості з 23.12.2015 р. належить на праві приватної власності ОСОБА_2 Оскільки дружина ОСОБА_2 – ОСОБА_3 є депутатом Святогірської міської ради, на неї поширюється обов?язок щорічно подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік. Проведеним оглядом розміщеної на інтернет порталі декларації ОСОБА_3, поданої 30.04.2017 р. за звітний 2016 р. встановлено, що її чоловіку ОСОБА_2 на праві власності належить, зокрема, об?єкт під назвою «Готель з магазином та кафе», дата набуття права 23.12.2015 р. Задля спростування показань обвинуваченого в цій частині прокурор просить доручити органу досудового розслідування Слов?янському ВП ГУНП в Донецькій області здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, та перебувають у посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме до декларації ОСОБА_3 за 2016 р. та відомостей з її профайлу.

Захисник адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечили проти заявленого клопотання. На обґрунтування своєї позиції захисник зазначив, що предметом доказування у цьому кримінальному провадженні є використання ОСОБА_2 завідомо підробленого документу, як вважає сторона обвинувачення. Декларація його дружини жодного відношення до предмету доказування не має. Обвинувачений ОСОБА_2 зазначив, що готель з магазином він будував з 2008 року, а чому його дружина зазначила в декларації про належність йому на праві власності цього об?єкта нерухомості, пояснити не може. Не виключає, що їй стало відомо про кримінальне провадження, тому вона і зазначила про цей об?єкт.

Суд, вислухавши думку учасників провадження, прийшов до наступного.

Положенням ст.350 КПК України передбачено право учасників судового провадження заявляти клопотання під час судового розгляду, які розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Пунктом 5 ч.2 ст.131 КПК України передбачено, що тимчасовий доступ до речей і документів є заходом забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та вилучити їх (здійснити їх виїмку). Положенням ч.1 ст.160 КПК України передбачено, що сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, за винятком зазначених у ст.161 цього Кодексу.

Підставою для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження прокурор зазначає проведений ним огляд декларації ОСОБА_3, поданої 30.04.2017 р. о 10-50 год. за звітний 2016 р. Прокурором до клопотання додано скріншот з сайту НАЗК (результати пошуку: «Кушнарьова Олена Іванівна»), датований 15.04.2019 р. та роздруковану з сайту декларацію ОСОБА_3 за 2016 р., в якій, зокрема, зазначено відомості про об?єкт нерухомості «Готель з магазином та кафе», загальною площею 1610,6 кв.м., дата набуття права 23.12.2015 р., власник ОСОБА_2.

Частиною 1 ст.333 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом. Згідно з ч.2 цієї статті під час розгляду клопотання про надання тимчасового доступу до речей і документів суд також враховує причини, через які доступ не був здійснений під час досудового розслідування.

Прокурором зазначено, що ним не було раніше подано клопотання про тимчасовий доступ до цих документів, оскільки під час досудового розслідування ОСОБА_2 відмовлявся від дачі показань, тому прокурору не могло бути відомо, що обвинувачений під час судового провадження буде заперечувати факт реєстрації за ним права власності на цей об?єкт нерухомості.

Оцінюючи доводи прокурора, суд зазначає, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 здійснюється лише в межах висунутого йому обвинувачення, викладеного у зміненому обвинувальному акті, а саме щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа. Таким чином, предметом доказування згідно у цьому кримінальному провадженні є подія кримінального правопорушення і винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а також інші обставини, передбачені ст.91 КПК України. Факт зазначення (або не зазначення) дружиною обвинуваченого ОСОБА_3 у декларації належності її чоловіку ОСОБА_2 об?єкта нерухомості «Готель з магазином та кафе», загальною площею 1610,6 кв.м., не належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Окрім того, в матеріалах кримінального провадження міститься інформаційна довідка про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 цього об?єкта нерухомості.

Окрім того, положенням ч.1 ст.290 КПК України передбачено, що визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов?язаний повідомити про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування. Положенням ст.333 КПК України передбачено можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження під час судового провадження у виключних випадках, за наявності об?єктивних та поважних причин, через які такі заходи не могли бути застосовані під час досудового розслідування. Однак, прокурором такі об?єктивні та поважні причини не наведені.

Судом враховується та обставина, що досудове розслідування у кримінальному провадженні розпочато 30.03.2017 р., а декларацію з зазначенням відомостей про належність ОСОБА_2 зазначеного об?єкту, як вказує прокурор, було подано ОСОБА_3 30.04.2017 р., тобто через місяць після початку досудового розслідування. Таким чином під час досудового розслідування ОСОБА_3, яка є депутатом Святогірської міської ради, могло стати відомо про досудове розслідування зазначених обставин, яке здійснювалося Слов?янською місцевою прокуратурою, оскільки відомості до ЄРДР про зазначене кримінальне правопорушення були внесені після отримання повідомлення виконавчого комітету Святогірської міської ради від 29.03.2017 р., наданого у відповідь на запит прокурора Слов?янської місцевої прокуратури, щодо того, що ОСОБА_2 не звертався до Святогірської міської ради з заявою про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Святогірська, як того вимагає Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м.Святогірська, затверджений рішенням Святогірської міської ради № 4-XXVIII-6 від 26.12.2012, і, відповідно, договір між Святогірською міською радою та ОСОБА_2 про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Святогірська не укладався.

Додатково слід зазначити, що збирання доказів відбувається через інститут слідчих дій. Не можна ототожнювати такі поняття, як слідчі дії та заходи забезпечення кримінального провадження. Неправильним є намагання шляхом застосування заходів забезпечення кримінального провадження досягти мети, яка саме таким заходам не властива. Зокрема, це стосується випадків, коли розглядається питання про тимчасовий доступ до речей і документів з метою збирання доказів.

Підсумовуючи вищенаведене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для задоволення клопотання прокурора, адже сторона обвинувачення не була позбавлена можливості застосувати такий захід забезпечення судового провадження під час досудового розслідування, виключних підстав для його застосування під час судового провадження судом не вбачається, як не вбачається і доцільності здійснення тимчасового доступу до зазначених прокурором документів, таким чином стороною обвинувачення фактично ініціюється збирання нових доказів, яке на стадії судового провадження з боку сторони обвинувачення недопустимо.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 93, 290, 333 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про доручення органу досудового розслідування Слов?янському відділу поліції ГУНП в Донецькій області здійснити тимчасовий доступ до речей і документів, що містять охоронювану законом таємницю, та перебувають у посадових осіб Національного агентства з питань запобігання корупції, – залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлений 16.04.2019 року.

Суддя І.М. Мінаєв