Рішення № 81191960, 11.04.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/56/19 р.

Номер провадження № 2/240/90/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2019 року Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банка “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором № б/н від 25 листопада 2008 року у розмірі 23493,95 грн., станом на 28 листопада 2018 року , мотивуючи позовні вимоги порушенням з боку відповідача зобов'язань з повернення кредиту та стягнути з відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921 грн.

15 лютого 2019 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі та призначено розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій просить справу розглядати без його участі, вказує, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.2-4 ).

Відповідачка у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином про час і місце судового розгляду. Від неї не надійшло заяви про розгляд справи за її відсутності, поважних причин неможливості явки в судове засідання не повідомила. Відзив на позовну заяву відповідачка не надала. За таких обставин, враховуючи згоду позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст.ст. 280,281 ЦПК України (а.с.81-82).

Відповідно до ч.8 ст.178, ч.2 ст.191 ЦПК України ,у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що 25 листопада 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» ( з 30 квітня 2009 року перейменоване на ПАТ КБ “ПриватБанк” та ,згідно рішення Єдиного акціонера банку від 21 травня 2018 року № 519, було змінено найменування банку на АТ КБ «ПриватБанк»), які є правонаступником всіх прав та зобов'язань ЗАТ КБ «ПриватБанк», та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, що складається із підписаної відповідачкою заяви, Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку. ОСОБА_1отримала кредитку «Універсальну » з кредитним лімітом 11080 грн. та базовою процентною ставкою за кредитом 36 % на рік (3% на місяць) на залишок заборгованості ( а.с. 13).

З матеріалів справи вбачається, що за кредитним договором № б/н від 25 листопада 2008 року відповідачка отримала кредитну картку № 4149437315458131 зі строком дії до 06/09 року.

Позивачем також надані відомості про видачу відповідачці наступних карток:

№ 4149437404501791 з терміном дії з 29 липня 2009 по 06/13 року,

№ 4149437733239386 з терміном дії з 7 серпня. 2013 року по 07/16 року,

№ 5168742327878959 з терміном дії з 2 квітня 2015 року по 12/17 року.

Останній платіж в погашення кредиту здійснено відповідачкою у лютому 2018 року .

За розрахунком заборгованості за вказаним кредитним договором, наданим позивачем, станом на 28 листопада 2018 року, заборгованість відповідача складала 23493,95 грн., а саме:

- 10843,59 грн. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом ,

- 11055,41 грн. – заборгованість за пенею ,

- штрафу, відповідно до пункту 8.6 «Умов та Правил надання банківських послуг»: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 1094,95 грн. - штраф (процентна складова).

За договором, у межах строку кредитування: з 25 листопада 2008 до лютого 2018 року відповідачка повертала позивачеві кредит і сплачувала проценти періодичними (щомісячними) платежами , але не в повному обсязі.

Станом на 1 січня 2018 року відповідачка мала заборгованість з виплати відсотків за користування кредитом . З огляду на те , що банк мав право на нарахування відсотків за користування кредитом в межах строку дії кредитної картки , після 1 січня 2018 року такі вимоги банку є безпідставними.

Розглядаючи позов, судом враховано, що припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики, у разі відсутності іншої домовленості сторін, може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Відтак, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Отже, загальна сума заборгованості за відсотками по кредиту складає суму, за виключенням платежів, нарахованих з 1 січня по 1 квітня 2018 року (в розмірі 2253,78 грн): 10843,59 – 2253,78 = 8589,81 грн., яка підлягає стягненню з відповідачки на користь банку.

Позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання (п. 6.5. Умов, що діяли на час укладання договору).

Згідно п. 6.6. Умов надання банківських послуг, у разі невиконання зобов’язань за договором, боржник зобов’язаний, на вимогу банку, повернути кредит оплатити винагороду банку.

Частиною 3 ст. 1056 -1 ЦК України в редакції Закону України від 12 грудня 2008 року N 661-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінюватиумови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку" визначено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитором в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У анкеті - заяві вказано , що базова процентна ставка за кредитом під час укладання договору встановлена у розмірі 3 % на місяць на залишок заборгованості (36% річних) , що обумовлено договором між сторонами ( а.с 13).

Отже, з урахуванням даних про отримання відповідачем кредитних карток у 2009, 2013 та 2015 роках , а також проведених нею виплат по кредиту до лютого 2018 року , суд вважає , що зміна розміру фіксованої процентної ставки на заборгованість позивачем погоджено з ОСОБА_1

Згідно п. 5.5. розділу 5 «Порядок нарахування та сплати відсотків» Умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому тарифами банку із розрахунку 360 днів на рік.

Проценти за користування кредитом нараховуються в останній операційний день місяця за кожний календарний день за фактично використані в рахунок кредиту кошти з дня списання суми з карткового рахунку(п.5.5.2).

Щодо позовних вимог в іншій частині позову , суд виходить з такого.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. За статтею 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом .

Розмір штрафів оговорено умовами договору , що був підписаний відповідачем. Так,главою 8 Умов та наданої довідки про умови кредитування, передбачена відповідальність сторін за неналежне виконання обов’язків за договором . Відповідно до п.8.6 Умов, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 250 грн. та 5% від суми позову( а.с. 13-14).

Однак, до виниклих правовідносин щодо стягнення нарахованої пені та штрафів застосовуються положення ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де передбачено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де здійснювалася антитерористична операція.

Штрафні санкції, що нараховані відповідачці відповідно до п. 8.6. Умов за порушення договору, були здійснені позивачем під час звернення до суду у січні 2019 року ( іншої інформації в розрахунку не зазначено). Оскільки відповідачка є громадянкою України, яка зареєстрована та проживає в населеному пункті, де здійснювалася антитерористична операція ( с.м.т. Олександрівка Олександрівського району Донецької області), відповідно до Переліку населених пунктів, затвердженого розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року та на виконання ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», нарахування їй штрафних санкцій в цей період заборонено. Отже, позовні вимоги в частині нарахування суми штрафів задоволенню не підлягає .

В частині позову про нарахування пені, суд враховує таке.

Станом на 13 квітня 2014 року сума заборгованості за пенею позивачем не нарахована, а з 14 квітня 2014 року забороняється нарахування пені, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За частиною 1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позов банку задоволено на 36,56 % (8589,81 х 100 : 23493,95), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача у відшкодування судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції 702,32грн. (1921 х 36,56 %).

Керуючись ст. ст. 12,81,141,263-264, 280-282 ЦПК України, ст.ст.1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційного банка “ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором від 25 листопада 2008 року, станом на 28 листопада 2018 року, в розмірі 8589 (вісім тисяч п’ятсот вісімдесят дев’ять) гривень 81 копійку , яка складається із заборгованості за процентами за користування кредитом .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» судові витрати в сумі 702,32 (сімсот дві)гривні 32 копійки.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана позивачем безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач – ОСОБА_1, місце реєстрації - с.Олександрівка Олександрівського району Донецької області,вул.Самарська ,буд.40,РНОКПП НОМЕР_1.

Повний текст рішення складено 15 квітня 2019року.

Суддя Ю.В. Щербак