Вирок № 81191506, 16.04.2019, Кальміуський районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Іллічівський районний суд м. Маріуполя)

264/48/19

1-кп/264/269/2019

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.04.2019 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А.М., за участю секретаря судового засідання Юдіної О.С., прокурора Федченка А.О., захисника ОСОБА_1, обвинуваченої ОСОБА_2 розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м. Маріуполі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018050800000922 від 13.06.2018 року відносно ОСОБА_2, яка народилась 28 січня 1985 року в м. Донецьку, українки, громадянки України, що має середньотехнічну освіту, не працюючу,не заміжню, яка має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судиму, яка зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_2, мешкає в м. Одесі по вул. Малиновського, буд.46, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року приблизно об 11 годині ОСОБА_2, перебуваючи у Кальміуському районі м. Маріуполя по вул. Семафорній, діючи умисно, переслідуючи мету незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів, зазіхаючи на встановлені законодавством України суспільні стосунки у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, а так само суспільні стосунки, що охороняють здоров’я населення України, ігноруючи вимоги ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» № 530-v від 22.12.2006 року, незаконно придбала, а саме знайшла на землі поліетиленові згортки у кількості 53 штуки, із порошкоподібною речовиною білого кольору, після чого частину вищевказаних поліетиленових згортків сховала у своїй жіночій резинці для волосся, а решту поклала у пластмасову банку та стала незаконно зберігати при собі, без мети збуту.

В цей же день, в період часу з 14-46 години до 15-11 години, в ході проведення оперативно-профілактичного відпрацювання в Донецькій області, слідчим СВ Кальміуського ВП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_4 та працівників УПН ГУНП в Донецькій області було проведено огляд місця події біля будинку № 50-б розташованій по вул. Семофорній у Кальміуському районі м. Маріуполя, в ході якого у ОСОБА_2, в присутності двох понятих, було вилучено поліетиленові згортки у кількості 53 штук, із порошкоподібною речовиною білого кольору, яка є наркотичним засобом – мета доном, масою 17,420г., маса якого в перерахунку на основу складає 4,860 г., що є великим розміром наркотичних засобів, які ОСОБА_2, діючи умисно незаконно придбала та зберігала при собі, без мети збуту.

Такі дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, у великих розмірах.

27 грудня 2018 року між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_5, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12018050800000922 та обвинуваченою ОСОБА_2, за участю захисника ОСОБА_6 укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачена ОСОБА_2, дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченої ОСОБА_2 за ч.2 ст. 309 КК України. Обвинувачена ОСОБА_2 зобов'язалась під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення та сприяти розслідуванню кримінального провадження у з’ясуванні всіх обставин, виявленні та припиненні інших відомих їй подібних кримінальних правопорушень. Також сторони угоди погодили покарання, яке ОСОБА_2 повинна понести за вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 309 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі, та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням.

Також отримана згода обвинуваченої на призначення такого покарання. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченій.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Частиною 5 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченій узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачена в судовому засіданні також просила вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому ОСОБА_2 беззастережно визнала себе винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України в обсязі підозри, дала згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання у разі затвердження угоди, заявивши, що здатна реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості, яка була укладена між обвинуваченою та прокурором в її присутності. Підтвердила добровільність позиції обвинуваченої та її дійсний намір в укладені представленої угоди.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_2 визнала себе винуватою, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочину середньої тяжкості.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також судом з`ясовано, що ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватою, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, і наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної 27 грудня 2018 року між прокурором та обвинуваченою ОСОБА_2, а також призначення останній узгодженої сторонами міри покарання.

При цьому суд зазначає, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.

Щодо процесуальних витрат, понесених за проведення експертизи, то суд вважає, що вказані у обвинувальному акті витрати повинні бути стягнуті відповідно до вимог ст.124 КПК України з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь держави.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 27 грудня 2018 року укладену між прокурором відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Донецької області ОСОБА_5 та обвинуваченою ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.309 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засуджену ОСОБА_2 від відбуття призначеного покарання, якщо вона протягом 2 (двох) років не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов’язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов’язати засуджену ОСОБА_2 періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Заходи забезпечення кримінального провадження щодо ОСОБА_2 не застосовувались.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (Рахунок № 31112115008009, Одержувач – УК у Шевч.р-ні м.Зап./Шевч./24060300, Код банку (МФО): 899998; Код ЄДРПОУ – 38025367; Назва банку: Казначейство України (ЕАП)) витрати, пов’язані із проведенням експертизи № 7-1385 від 16.08.2018 року, у розмірі 1144,00 грн.

Речові докази: носій Apacer micro SDHC Card 16 Gb з відеозаписом огляду місця події від 12.06.2018 року – залишити в матеріалах кримінального провадження, спец-пакет Експертної служби МВС України № 3929796 із кристалічною речовиною білого кольору загальною масою 19,64г., яка містить у своєму складі наркотичний засіб - метадон, який знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області (квитанція № 004778 від 20.12.2018 року); жіночу резинку чорного кольору, фрагмент поліетиленового пакета та пластикова бульбашка білого кольору (порожня), що знаходиться на зберіганні у камері зберігання речових доказів Кальміуського ВП Центрального ВП ГУНП в Донецькій області – знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Донецького апеляційного суду через Іллічівський райсуд м. Маріуполя шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Суддя : Іванченко А. М.