Рішення № 81191289, 16.04.2019, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 2-о/229/196/2019

ЄУН 229/1998/19

РІШЕННЯ

іменем України

16 квітня 2019 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді Петрова Є.В.

при секретарі Цукаревій К.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті,

В С Т А Н О В И В :

08 квітня 2019 року до Дружківського міського суду Донецької області надійшла заява ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 про встановлення факту смерті.

В своїй заяві вона посилається на те, що 18 березня 2019 року в м. Ясинувата, помер її брат ОСОБА_3. Для оформлення відповідних документів, їй необхідно отримати свідоцтво про смерть.

На підставі свідоцтва про смерть від 21 березня 2019 року, виданого їй в окупованому м. Ясинувата заявник через представника звернулася до Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. Однак, їй було відмовлено у державній реєстрації смерті її брата, оскільки наданий на підтвердження факту смерті документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

У зв'язку з вищезазначеним просить встановити, що 18 березня 2019 року в м. Ясинувата помер ОСОБА_3.

Заявник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, проте її представник ОСОБА_1 надав заяву із клопотанням про розгляд справи без його участі та участі заявника, просить заяву задовольнити з викладених в ній підстав.

Представник заінтересованої особи Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області у Донецькій області у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи відділ повідомлений належним чином - телефонограмою. Заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що заява підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно із п.8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

У судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ст. 315 ЦПК України).

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 та п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Статтею 317 ЦПК України передбачено, особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до ч. 1 вищевказаної статті заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що справи про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.

Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню (ч.4 ст. 317 ЦПК України).

Судом встановлено, що заявник ОСОБА_2 є сестрою ОСОБА_3, про що свідчить: актовий запис про народження № 244, актовий запис про народження № 626, актовий запис про укладення шлюбу № 10, згідно якого прізвище «Лямченкова» було змінено на «Рудська» (а.с. 14-16).

Згідно медичної довідки про причину смерті № 37 від 19 березня 2019 року, ОСОБА_3 помер 18 березня 2019 року від постінфарктного кардіосклерозу (а.с. 17).

На підтвердження факту смерті свого брата заявник також надала свідоцтво про смерть, яке видане в окупованому м. Ясинувата, товарний чек від 18.03.2019 року та фотознімки місця поховання (а.с. 18-21).

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01 липня 2010 року № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі:

1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою;

2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

На звернення представника заявника ОСОБА_1 до Костянтинівського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області йому було відмовлено у реєстрації смерті ОСОБА_3, оскільки ним на підтвердження факту смерті брата заявника пред'явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ч.2,3 ст.9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи створені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (документ), виданий цими органами є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» від 18.01.2018 №2268-VIII діяльність збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв'язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює жодних правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, які додаються відповідно до заяви про державну реєстрацію народження особи та заяви про державну реєстрацію смерті особи.

На даний час м. Ясинувата Донецької області віднесено до переліку населених пунктів на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085 р (в ред.№1276-р від 02.12.2015).

Тобто свідоцтво про смерть ОСОБА_3, померлого 18 березня 2019 року в м. Ясинувата Донецької області, видане на території тимчасово не підконтрольній владі України, не створює правових наслідків.

Вирішуючи питання щодо оцінки зазначених доказів, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права. Так, суд враховує висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини, зокрема «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини», а також Молдови та Росії (зокрема, «Мозер проти Республіки Молдова та Росії»), де ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії, ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.

Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також те, що встановлення факту смерті породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить виникнення особистих чи майнових прав заявника; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. Заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт смерті, що має юридичне значення для послідуючого отримання документів. Таким чином є всі підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 та встановлення факту смерті ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5-8, 10-15, 58, 60, 88, 209, 212-215, 218, 256, 257-1 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, заінтересована особа Костянтинівський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про встановлення факту смерті задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, на момент смерті був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, яка настала 18 березня 2019 року в м. Ясинувата Донецької області, Україна, причина смерті постінфарктний кардіосклероз.

Рішення підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд протягом тридцяти днів з моменту проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Повний текст рішення складено 16 квітня 2019 року.

Суддя: Є. В. Петров