Рішення № 81190973, 10.04.2019, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 219/13123/18

Провадження № 2/219/599/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2019 року Артемівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Погрібної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Мирошниченко О.Л.

представника позивача ОСОБА_1

соціального захисту населення

Донецької обласної державної адміністрації ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3,

представника третьої особи, Управління

праці та соціального захисту населення

Бахмутської міської ради ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті позовну заяву ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Головним управлінням праці та соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації, на виконання вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інвалідів автомобілями (який діяв на час забезпечення особу з інвалідністю автомобілем) було забезпечено автомобілем ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, колір синій, особу з інвалідністю внаслідок війни І групи по зору ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується витягом із централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), за яким ОСОБА_5 отримав автомобіль ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року випуску, колір синій, кузов №Y6D11020640389705 на пільгових умовах з оплатою 7 % вартості автомобіля, з правом передачі керування автомобілем ОСОБА_3, без права продажу, дарування та передачі керування іншій особі. В реєстраційних документах на зазначений автомобіль, згідно з вимогами було зроблено відповідну примітку про неможливість відчуження зазначеного автомобіля, а саме: «Без права продажу і передачі іншій особі», було зроблено позначку про надання права керування автомобілем ОСОБА_3. 05.12.2009 року вищевказаний автомобіль було викрадено, про що свідчить постанова про відкриття кримінального провадження від 07.12.2009 року. ОСОБА_5 помер 28.07.2011 року, що підтверджується номером актового запису про смерть № 748 (повідомлення Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 22.09.2017 року).12.11.2011 автомобіль ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року випуску було знайдено та передано членам родини померлого. Зазначає, що згідно із пунктом 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19.07.2006 № 999 (який діяв на час смерті особи з інвалідністю) автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім’ї, який на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і середньомісячний сукупний дохід сім’ї якого за шість місяців, що передують дню смерті особи з інвалідністю, не перевищує прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики. Після смерті особи з інвалідністю автомобіль, яким його було забезпечено через органи соціального захисту населення та строк експлуатації якого менш ніж 10 років, залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка: мала підстави для забезпечення автомобілем згідно зазначеного Порядку на час смерті особи з інвалідністю (заява, необхідні документи, визначені Порядком, висновок обласної МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань для керування, перебував на черзі для забезпечення автомобілем), або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; була зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. В іншому випадку, члену сім’ї померлої особи з інвалідністю, яка зареєстрована за місцем реєстрації особи з інвалідністю, автомобіль, строк експлуатації якого менш ніж 10 років, залишається у разі сплати до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України в Донецькій області, вартості одержаного автомобіля з врахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю. В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Україні у повному комплекті. Вилучення автомобіля, отриманого особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю здійснюється відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду відповідно до подання головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції. Член родини померлої особи з інвалідністю - ОСОБА_3 не має законних підстав для забезпечення автомобілем (обласну транспортну МСЕК не проходив, відповідні медичні показання для забезпечення автомобілем не визначалися). Також ОСОБА_3 не звертався до ОСОБА_1 соціального захисту населення облдержадміністрації, управління та соціального захисту населення Бахмутської міської ради за розрахунком залишкової вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зношення. Залишкова вартість автомобіля ОСОБА_3 протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю в органи Державного казначейства України не сплачена. Зазначає, що департаменту стало відомо про небажання врегулювати зазначене спірне питання у 2017 році згідно наданої інформації третьої особи, а саме Управління соціального захисту населення Бахмутської міської ради. За дорученням ОСОБА_1 Управління неодноразово зверталось до відповідача щодо повернення зазначеного пільгового автомобіля. Також, своєю заявою до директора ОСОБА_1 від 23.08.2018 року ОСОБА_3 висловив бажання щодо вирішення зазначеного питання виключно у судовому порядку. Тому вищезазначений автомобіль, наданий у користування особі і інвалідністю внаслідок війни ОСОБА_5 JI.B., повинен бути повернутий ОСОБА_1, для реалізації в установленому порядку.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити з підстав, які викладені в ньому.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги не визнав з підстав викладених у відзиві на позовну заяву від 28.01.2019 року, вказавши, що предметом позову визначено - витребування майна із чужого незаконного володіння, а саме автомобілю ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42). Зазначивши, що відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. При цьому вимагаючи від суду застосувати віндикацію шляхом витребування на свою користь автомобілю ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації жодним чином не підтвердив своє право власності на вказане майно, а саме: позивачем у справі не представлено документи, які б свідчили про те, що саме ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації є власником спірного автомобіля; незаконним володінням є володіння майном без будь-яких правових підстав. Частина 3 статті 397 Цивільного кодексу України визначає, що фактичне володіння майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду. Тобто, на законодавчому рівні закріплено презумпцію правомірного володіння майном; правовстановлюючим документом на транспортний засіб є Свідоцтво про державну реєстрацію ЯНВ №329366. Згідно Свідоцтва про державну реєстрацію ЯНВ №329366 - власником (хоч і без права продажу) транспортного засобу зазначено ОСОБА_5. Водночас Свідоцтво про державну реєстрацію ЯНВ №329366 містить вказівку, що право керування спірним авто надано саме Відповідачу - ОСОБА_3. Вважав, що таким чином, через реалізацію права управління майном - автомобілем ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42) він ОСОБА_3 на законних підставах правомірно володіє вказаним автомобілем, а правовстановлюючий документ на автотранспортний засіб - Свідоцтво про державну реєстрацію ЯНВ №329366 взагалі не має жодної згадки про ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької області державної адміністрації як власника. Посилався на лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства під час розгляду цивільних справ про захист права власності та інших речових прав» від 28.01.2013 року №24-150/0/4-13 та пункт 23 постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року №5 «Про судову практику у справах про захист права власності та інших речових прав». Крім того зазначив, що згідно із п. 7 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок - власники транспортних засобів - юридичні та фізичні особи або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати їх протягом 10 діб після придбання або митного оформлення, чи тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачу - ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької області державної адміністрації було відомо про смерть ОСОБА_5 (виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів), але жодних дій щодо внесення змін у реєстраційні дані автомобілю ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42) до теперішнього часу не здійснено. Також, у розшуку спільний автомобіль не перебуває. Таким чином, заявлені позовні вимоги є передчасними, а права і охоронювані законом інтереси позивача не є порушеними.

Представника третьої особи, Управління праці та соціального захисту населення у судовому засіданні позовні вимоги позивача підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, третю особу, дослідивши зібрані по справі докази, суд прийшов до наступних висновків.

По справі встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно Розпорядження від 06 квітня 2004 року, отримав 26 березня 2004 року автомобіль марки ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року виготовлення, кузов № НОМЕР_1, колір синій.

Факт забезпечення автомобілем підтверджується Витягом із централізованого банку даних з проблем інвалідності (ЦБІ), за яким ОСОБА_5 отримав автомобіль ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року випуску, колір синій, кузов №Y6D11020640389705 на пільгових умовах з оплатою 7 % вартості автомобіля, з правом передачі керування автомобілем ОСОБА_3, без права продажу, дарування та передачі керування іншій особі. В реєстраційних документах на зазначений автомобіль, згідно з вимогами було зроблено відповідну примітку про неможливість відчуження зазначеного автомобіля, а саме: «Без права продажу і передачі іншій особі», було зроблено позначку про надання права керування автомобілем ОСОБА_3.

Згідно постанови про відкриття кримінального провадження від 07.12.2009 року, 05.12.2009 року автомобіль ЗАЗ 110206, державний номер 15237 було викрадено.

Розпорядженням Управління праці та соціального захисту населення Артемівської ради Донецької області п/в_84510 від 08.12.2009 року о/р700018 ОСОБА_5, було призупинено виплату компенсації витрат на бензин, ремонт та технічне обслуговування в зв’язку із викраденням автомобілю ЗАЗ 110206, (15237ЕН).

Згідно відповіді №31/5-1442-3026 від 07.06.2017 року Територіального сервісного центру №1442 Регіонального сервісного центру МВС в Донецькій області, встановлено, що згідно автоматизованих баз даних РІІС та НАІС, станом на 07.06.2017 року, транспортний засіб ЗАЗ 110206, 2004 року випуску, зареєстрований на ім’я ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно відповіді Бахмутського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану від 22.09.2017 року №15.14.-93/4496, встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер 28.07.2011 року у м. Бахмут Донецької області, про що зроблено відповідний актовий запис про смерть №748 від 29.07.2011 року.

Відповіддю Бахмутського відділу поліції ГУНП в Донецькій області від 28.10.2017 року №26881 начальника Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради, повідомлено, що в матеріалах кримінальної справи № 29-32046 від 07.12.2009 відсутня інформація про встановлення легкового автомобіля марки ЗАЗ 110206, дату повернення автомобіля членам родини померлого та стан автомобіля на момент його повернення. Також згідно даних бази «АРМОР», вкладки «угон» встановлено, що 02.11.2011 легковий автомобіль марки ЗАЗ 110206 знято з бази в зв’язку з встановленням власника.

З заяви ОСОБА_6 від 23.08.2018 року, вбачається, що останній від повернення автомобіля марки ЗАЗ 110206 №15237ЕН відмовляється. Виявляє бажання щодо вирішення зазначеного питання виключно у судовому порядку.

Забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями передбачено Законам України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні: «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про реабілітації осіб з інвалідністю в Україні», у порядку, визначеному Кабінетом Міністрі України.

Механізм забезпечення осіб з інвалідністю автомобільним транспортом регулювався в Україні до 2006 року Порядком забезпечення інваліді автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів Україні від 08.09.1997 року № 999, та Порядком забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.07.2006 року №999 (із змінами) після набрання їм чинності 09.08.2006 року.

Гарантована державою пільга надається конкретній особі з інвалідністю, а не члену родини.

Згідно п.16 16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 19.07.2006 № 999 (який діяв на час смерті особи з інвалідністю) автомобіль, строк експлуатації якого від 5 до 10 років, залишається безоплатно члену сім’ї, який на час смерті особи з інвалідністю був зареєстрований за місцем реєстрації особи з інвалідністю і середньомісячний сукупний дохід сім’ї якого за шість місяців, що передують дню смерті особи з інвалідністю, не перевищує прожиткового мінімуму для сім’ї. Середньомісячний сукупний дохід визначається відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї всіх видів соціальної допомоги, затвердженої Мінсоцполітики. Після смерті особи з інвалідністю автомобіль, яким його було забезпечено через органи соціального захисту населення та строк експлуатації якого менш ніж 10 років, залишається у користуванні його сім’ї, якщо в ній є особа з інвалідністю, яка: мала підстави для забезпечення автомобілем згідно зазначеного Порядку на час смерті особи з інвалідністю (заява, необхідні документи, визначені Порядком, висновок обласної МСЕК про наявність медичних показань для забезпечення автомобілем і наявність або відсутність протипоказань для керування, перебував на черзі для забезпечення автомобілем), або протягом не більше 6 місяців з дня його смерті; була зареєстрована на час смерті особи з інвалідністю за місцем його реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через структурні підрозділи з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції. В іншому випадку, члену сім’ї померлої особи з інвалідністю, яка зареєстрована за місцем реєстрації особи з інвалідністю, автомобіль, строк експлуатації якого менш ніж 10 років, залишається у разі сплати до спеціального фонду державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Державного казначейства України в Донецькій області, вартості одержаного автомобіля з врахуванням ступеня його зношення та суми, сплаченої за нього особою з інвалідністю протягом шести місяців з дня смерті особи з інвалідністю. В іншому разі автомобіль повертається (вилучається) підрозділу з питань соціального захисту населення або управлінню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Україні у повному комплекті. Вилучення автомобіля, отриманого особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю здійснюється відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду відповідно до подання головного управління соціального захисту або управління виконавчої дирекції.

У судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_5 спірний автомобіль перебуває у відповідача, що відповідачем не спростовується.

Станом на 29.01.2011 року, після закінчення шести місяців, ОСОБА_3 не надано підтверджуючих документів про звернення до ОСОБА_1 соціального захисту населення облдержадміністрації та управління та соціального захисту населення Бахмутської міської ради за розрахунком залишкової вартості автомобіля з урахуванням ступеня його зношення, про сплату вартості автомобіля, про проходження обласного транспортного МСЕК, для визначення медичних показань для забезпечення автомобілем.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень закону та обставин справи, суд дійшов висновку, що відповідач не використав своє право отримати автомобіль як член сім’ї інваліда так яка вимоги пункту 16 Порядку щодо залишення автомобіля члену сім’ї інваліда є істотними та вичерпними. Інших виключень чи умов цим Порядком не передбачено.

Згідно з ч. 1 ст. 397 ЦК України, володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 399 ЦК України, право володіння припиняється у разі витребування майна від володільця власником майна або іншою особою.

Стаття 400 ЦК України передбачає, що недобросовісний володілець зобов'язаний негайно повернути майно особі, яка має на нього право власності або інше право відповідно до договору або закону, або яка є добросовісним володільцем цього майна. У разі невиконання недобросовісним володільцем цього обов'язку заінтересована особа має право пред'явити позов про витребування цього майна.

Відповідно до абз.13 п.16 Порядку автомобіль, отриманий особою з інвалідністю, законним представником недієздатної особи з інвалідністю, дитини з інвалідністю, вилучається відповідними органами державної виконавчої служби за рішенням суду за поданням структурного підрозділу з питань соціального захисту населення або управління виконавчої дирекції Фонду.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити та вилучити у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3(ІПН 25953178) автомобіль марки ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір синій у повному комплекті та передати зазначений автомобіль ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку визначеному ст. 141 ЦПК України, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 1762,00 грн витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного та керуючись п.16 Порядку забезпечення осіб з інвалідністю автомобілями, затвердженого Постановою КМУ від 19.07.2006 року № 999, ст. 13 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ст. 397, 399, 400 ЦК України, ст.ст. 5, 7, 12, 13, 76, 82,141, 263, 264, 265, 272 суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_3, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про витребування майна із чужого незаконного володіння, задовольнити.

Вилучити у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3(ІПН 25953178) автомобіль марки ЗАЗ 110206 (Таврія 11020632-42), 2004 року випуску, кузов № НОМЕР_1, колір синій у повному комплекті та передати зазначений автомобіль ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3(ІПН 25953178) на користь ОСОБА_1 соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомлення з рішенням суду на веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення суду виготовлений та проголошений 10 квітня 2019 року о 14 годині 00 хвилин.

Суддя Н.М.Погрібна