Вирок № 81190675, 12.04.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/4616/18

Провадження № 1-кп/712/177/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого/судді Чечот А.А.

при секретарях Маламуж Н.В., Деркач А.І., Коваль М.О.

за участю прокурорів Олизько В.В., Рудик Ю.Ю., Хоменко М.Д., Салякіна М.І.

захисника Журби В.В.

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальне провадження № 12018251010000211 відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Яснозір’я, Черкаського району, Черкаської області, громадянки України, українки, з середньою освітою, працюючої ТОВ «Пономар», не одруженої, зареєстрованої та проживаючої: АДРЕСА_1, раніше не судимої.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що в невстановлений слідством період часу та місці умисно придбала у невстановленої особи у невстановлений спосіб п/е пакети із психотропною речовиною «амфетамін» та з моменту придбання усвідомлюючи суспільну небезпеку свого діяння і бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків зберігала її до 16 год. 00 хв. 10.01.2018 року без мети подальшого збуту.

У подальшому продовжуючи свій злочинний намір, перебуваючи в стані вживання наркотичних засобів, усвідомлюючи наслідки своїх незаконних дій та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, маючи умисел на незаконне зберігання придбаної психотропної речовини, ОСОБА_2 незаконно зберігала до 16 год. 00 хв. при собі психотропну речовину «амфетамін», що була розфасована по п/е пакетах, після чого перебуваючи у дворі біля будинку АДРЕСА_2 була зупинена працівниками поліції та у спілкуванні з поліцією повідомила, що має при собі заборонені предмети, які у присутності понятих за добровільною згодою самостійно вийняла та видала працівникам поліції із спідньої білизни (бюстгалтеру), а саме 19 п/е пакетів із вмістом порошкоподібної речовини, яка відповідно до висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів № 2/91 від 30.01.2018 року містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса психотропної речовини амфетаміну (в перерахунку на амфетамін-основу) становить 2,338 г, що відповідно до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, затверджених Комітетом з контролю за наркотиками при МОЗ України, є великим розміром психотропної речовини, після чого видане було вилучено та поміщено до сейфпакету.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення не визнала та пояснила, що 10.01.2018 року разом зі знайомими на ім'я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вирішили піти до магазину. По дорозі до магазину хлопці попросили її почекати, а самі відійшли приблизно на 15 хвилин. Куди саме вони відходили, їй не пояснили. Повернувшись, запропонували їй вжити речовину, на що вона погодилася. Після чого, вони побачили працівників поліції і в цей час ОСОБА_4 віддав їй пакетики та сказав, що з ним це не вперше, а її перевіряти ніхто не буде. Дані пакетики вона взяла та заховала до білизни. Працівники поліції почали їх обшукувати, її особисто обшукувала жінка. Чому проводили обшук працівники поліції не пояснили. Після проведення обшуку хлопців відпустили, оскільки нічого у них не знайшли, а її забрали до прийомного пункту. У приміщенні прийомного пункту у неї запитали чи є щось заборонене, після чого вона видала пакетики, які їй віддав ОСОБА_4 Офіційно її не затримували. В приміщенні прийомного пункту вона знаходилася близько 40 хвилин. При цьому були присутні поняті, дві жінки. Вона підписувала папери про те, що добровільно видала пакетики. Вказані пакетики вона не придбавала, їх придбали хлопці, а потім ОСОБА_4 попросив їх заховати, оскільки побачив працівників поліції. Факт вживання наркотичних засобів підтвердила.

Вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України підтверджується зібраними по справі доказами, яким в ході судового розгляду було надано належну оцінку і які були дослідженні судом в повному обсязі, а саме:

-показами свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що 10.01.2018 року ними було отримано виклик на планшет про те, що два хлопці та дівчина розповсюджують наркотичні засоби. Вказано, що дані особи направляються від вул. Гайдара в бік вул. Руставі. На місці вони зустріли вказаних осіб та зупинили їх. Вона особисто проводила поверхневу перевірку дівчини. Під час проведення перевірки дівчина почала нервувати, після чого вони доставили дівчину до опорного пункту, де вона показала наркотичні засоби під одягом. Після цього вони викликали слідчо-оперативну групу, до цього часу пакетики знаходилися в білизні дівчини. Дівчина не відмовлялася від проведення поверхневої перевірки. Огляд проводив слідчий. Вона говорила по телефону, після чого добровільно погодилася поїхати до опорного пункту. У хлопців під час проведення поверхневої перевірки заборонених речей виявлено не було, тому їх відпустили. Кількість пакетиків вона не оцінювала, їх вилучав слідчий. Дівчину вона особисто не затримувала;

-показами свідка ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 10.01.2018 року прийшло орієнтування про те, що група осіб збувають наркотичні речовини, також було вказано район. По приїзду на місце, за магазином Абсолют по вул. Руставі було виявлено трьох схожих осіб, двох хлопців і дівчину, даних осіб вони зупинили. Інспектором ОСОБА_5 Н.В. проводилася поверхнева перевірка дівчини, після чого її доставили до опорного пункту. Дівчина сама побажала проїхати до опорного пункту, курточку на вулиці розстібати не хотіла. В приміщенні опорного пункту дівчина добровільно видала з білизни пакетики з наркотичною речовиною. Разом з дівчиною був зупинений ОСОБА_4, він знає вказану особу, оскільки затримував його раніше за вчинення хуліганських дій;

-показами свідка ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 10.01.2018 року гуляла разом із сусідкою, працівники поліції попросили їх бути понятими. Після чого, вони усі разом поїхали до опорного пункту. Там знаходилася дівчина,одягнена в курточку і штани. В їх присутності дівчина витягнула з кишень особисті речі. Після того які поліцейська запитала чи є у неї заборонені предмети, добровільно видала пакетики;

-показами свідка ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що 10.01.2018 року разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вирішили піти до магазину. По дорозі він із ОСОБА_4 відійшли щоб купити наркотичні засоби, а ОСОБА_2 сказали почекати їх. Повернувшись назад, побачили працівників поліції, після чого ОСОБА_4 віддав ОСОБА_2 придбані пакетики та попросив їх заховати. Працівники поліції провели їх огляд, попросили вивернути кишені та показати мобільні телефони. Після огляду його і ОСОБА_4 відпустили, а ОСОБА_2 посадили до автомобіля та повезли. Вони нічого не говорили ОСОБА_2 куди саме ходили, вона не знала що вони придбавали наркотичні засоби. ОСОБА_4 передав їй пакетики за лічені хвилини до приїзду працівників поліції;

-рапортом інспектора поліції ОСОБА_5 від 10.01.2018 року, згідно якого працівниками поліції було виявлено групу осіб, серед яких була дівчина. На місці працівниками поліції була проведена поверхнева перевірка вказаних осіб, дівчина для проведення перевірки доставлена до опорного пункту. Після проведення поверхневої перевірки дівчини, інспектором викликана слідчо-оперативна група. По приїзду слідчо-оперативної групи дівчина самостійно виклала з білизни 19 поліетиленових пакетиків з порошкоподібною речовиною;

-протоколом огляду місця події від 10.01.2018 року з фототаблицею до протоколу, згідно якого в приміщенні опорного пункту, куди була викликана слідчо-оперативна група, на запитання слідчого чи є у ОСОБА_2 заборонені речі, остання повідомила що в неї наявні речі, обіг яких заборонено та в присутності понятих з нижньої дістала поліетиленові пакетики в кількості 19 штук;

-випискою з амбулаторної карти № 59 від 10.03.2018 року, згідно якої ОСОБА_2 встановлено діагноз: наркотичне сп'яніння внаслідок вживання амфетаміну;

-висновком експерта № 2/91 від 30.01.2018 року, згідно якого надані на експертизу в 19 пакетиках з полімерного матеріалу порошкоподібні речовини білого кольору з жовтим відтінком містять у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено - амфетамін, загальна маса амфетаміну становить 2.338 грам;

-протоколом огляду предметів від 16.02.2018 року, згідно якого на диску для лазерних систем зчитування виявлено 6 файлів із відеозаписами від 10.01.2018 року неподалік від будинку № 15 по вул. Руставі в м. Черкаси;

-вимогою на ОСОБА_2, згідно якої остання раніше не судима;

-довідками КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер» та КЗ «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер», згідно яких ОСОБА_2 під наглядом не перебуває;

-характеристикою з місця проживання, згідно якої ОСОБА_2 характеризується посередньо;

-характеристикою з місця роботи, згідно якої ОСОБА_2 характеризується позитивно;

До закінчення судового слідства клопотань від учасників процесу, у тому числі і від державного обвинувача про збір, перевірку чи витребування додаткових доказів крім уже тих, що заявлялися, не надійшло.

Суд обмежений у праві збору доказів вини обвинуваченої за власною ініціативою та, залишаючись об'єктивним і неупередженим, має створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав розглянути кримінальне провадження і постановити відповідне рішення. Суди при розгляді кримінальних справ не вправі перебирати на себе функції обвинувачення чи захисту.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може грунтуватися на доказах, одержавних незаконним шляхом, а також припущеннях. Усі сумніви доведеності вини особи, мають тлумачитися на її користь.

Вина обвинуваченої ОСОБА_2 підтверджується матеріалами кримінального провадження, показами свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_3, що були безпосередньою допитані у судових засіданнях.

Крім того, вина ОСОБА_2 підтверджується: рапортом інспектора поліції ОСОБА_5 від 10.01.2018 року, протоколом огляду місця події від 10.01.2018 року з фототаблицею до протоколу, випискою з амбулаторної карти № 59 від 10.03.2018 року, висновком експерта № 2/91 від 30.01.2018 року, протоколом огляду предметів від 16.02.2018 року.

Твердження обвинуваченої ОСОБА_2 про те, що вона не знала що саме їй передавав ОСОБА_4 спростовується показами свідків, матеріалами справи та показами самої обвинуваченої яка пояснила, що перед зупинкою працівниками поліції, вони вживали наркотичні засоби. Крім того, по приїзду до опорного пункту, на запитання працівника поліції чи є у неї при собі заборонені речі, вона повідомила що є та показала передані їй пакетики.

Крім того, слід зазначити, що покази свідків є послідовними, узгоджуються між собою та з іншими матеріалами кримінального провадження, а тому суд вважає їх належними та допустимими.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, в результаті повного, об'єктивного і всебічного їх дослідження в судовому засіданні, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України доведена в повному обсязі.

Вказані дії обвинуваченої ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання без мети збуту психотропної речовини у великих розмірах.

Обставин, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлено.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_2 відповідно до ст. 67 КК України є вчинення злочину особою, що перебуває в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів.

Судом при встановленні обсягу доказів було враховано положення ст. 22 КПК України.

Так, згідно ст. 22 КПК України , кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Отже, суд дає оцінку дослідженим доказам з урахуванням положень ст. 95, ст. 84 КПК України.

Згідно ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому прокурору, або посилатися на них.

Згідно ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, що стосується документів, то згідно ст. 99 КПК України документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об'єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення, тощо, відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Обов'язок доказування обставин за обвинуваченням, належності та допустимості доказів покладається в даному випадку на слідчого, прокурора й не може перекладатись на обвинуваченого.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви стосовно доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Статтею 7 КПК України закріплені загальні засади кримінального провадження, серед яких є верховенство права, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

За ч.1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно ч.1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Частинами 2, 3, 4 ст. 17 КПК України передбачено, що ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Повідомлення про підозру, обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи, якщо їх неможливо усунути, тлумачаться на користь такої особи.

З ч.1 ст. 91 КПК України вбачається, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення. Згідно ч.1, 2 ст. 92 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів покладається на сторону, що їх подає.

Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення. Такий обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд, які передбачені ст. 62 Конституції України, поєднуються з такими ж положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції».

Статтею 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». Так, у справі «Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 р. (п. 146) Європейський Суд з прав людини встановив, що «принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину, обов'язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного. (Barberа, Messegu and Jabardo v. Spain, judgment of 6 December 1988, Series A no. 146, p. 33, § 77).

На підставі викладеного, враховуючи особу обвинуваченої ОСОБА_2, яка раніше не судима, на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, по місцю проживання характеризується посередньо, по місцю роботи характеризується позитивно, також враховуючи тяжкість вчиненого злочину, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченої можливе при призначенні покарання не пов'язаного з позбавленням волі із застосуванням положень ст. 75 КК України.

Процесуальні витрати за проведення по справі експертизи в сумі 2 574,00 грн. підлягають до стягнення з обвинуваченої ОСОБА_2 на користь Держави.

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити у відповідності із вимогами ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 368, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд ,-

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання:

за ч. 2 ст. 309 КК України в вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі;

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням, встановивши відносно неї іспитовий термін на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирався

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави процесуальні витрати за проведення по справі експертизи в сумі 2 574,00 грн.

Речові докази:

-19 поліетиленових пакетиків із порошкоподібною речовиною, загальною масою 2,338 грам передані до камери схову СВ Черкаського ВП ГУ НП в Черкаській області - знищити;

-диск DVD-R приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження;

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Соснівський районний суд м. Черкаси.

Обвинуваченим та прокурору копію вироку на підставі п. 6 ст. 376 КПК України вручити негайно після його проголошення.

Головуючий: А.А.Чечот