Ухвала суду № 81189007, 16.04.2019, Борівський районний суд Харківської області

Борівський районний суд Харківської області

справа: № 614/350/19

провадження: 2/614/90/19

категорія:

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про забезпечення позову

16.04.2019 р. суддя Борівського районного суду Харківської області Гуляєва Г.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі № 614/350/19, 2/614/90/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2

про стягнення боргу за борговою розпискою

В С Т А Н О В И В :

15.04.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Борівського районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просив стягнути з відповідача на його користь кошти в сумі 430 000.00 грн. та 5 400.00 доларів США; стягнути з відповідача на його користь суму індексу інфляції, яка складає 146 384.00 грн.; стягнути з відповідача на його користь три відсотки річних, що складає 16 576.00 грн. та 208 доларів США.

Разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій останній просить накласти арешт на майно, грошові кошти ОСОБА_2, яке знаходиться у нього або в інших осіб.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що сума боргу, яку відповідач в добровільному порядку не погашає, дуже велика. При цьому, згідно Реєстру боржників у відношенні відповідача відкрито три виконавчих провадження, а в боржника відсутнє інше майно, яке має цінність.

Відповідно до положень ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 статті 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши заяву про забезпечення позовних вимог, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, враховуючи, що незастосування вказаного способу забезпечення позову може ускладнити подальше вирішення спору, а також суттєво порушити майнові права сторін, тому суд вважає, що з метою захисту прав та законних інтересів вказаних осіб при розгляді справи та з метою забезпечення виконання рішення суду, заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові кошти відповідача по справі, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

У відповідності до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення.

Авансовий внесок у виконавчому провадженні - це кошти, внесені стягувачем на окремий небюджетний рахунок, які використовуються виконавцем для організації та проведення виконавчих дій у спосіб та порядок, встановлений Міністерством юстиції України.

Відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за виконання ухвали суду про накладення арешту на майно, постановленої за результатами розгляду заяви про вжиття заходів забезпечення позову, не сплачується як виконавчий збір, так і авансовий платіж.

Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 05 вересня 2018 року по справі № 635/5151/17-ц.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 157 ЦПК України, ст.ст. 15, 27 Закону України «Про виконавче провадження», суд

У Х В А Л И В :

Заяву позивача про забезпечення позову по цивільній справі № 614/350/19, 2/614/90/19 за позовом ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: вул. 14 квартал, б. 16 АДРЕСА_1, паспорт серії МК № 028796) до ОСОБА_2 про стягнення боргу за борговою розпискою – задовольнити.

Накласти арешт на майно, грошові кошти ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрований за адресою: вул. Привокзальна, б. 1 Г АДРЕСА_2, паспорт серії ММ № 724972), яке знаходиться у нього або в інших осіб.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити ОСОБА_1, ОСОБА_2 – для відома, Міжрайонному ВДВС по Борівському, Барвінківському, Ізюмському районах та м. Ізюм ГТУЮ в Харківській області – для виконання.

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Борівський районний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи № 614/350/19, 2/614/90/19.

Роз’яснити, що відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суддя Гуляєва Г. М.