Рішення № 81188445, 11.04.2019, Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 532/1141/18

Провадження № 2/545/44/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2019 р. року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Потетій А.Г. ,

при секретарі - Кудря А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з Кобеляцьким районним судом Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Підгорянської сільської ради Кобеляцького району, про позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2, третя особа на стороні позивача - Служба у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації, орган опіки та піклування Підгорянської сільської ради Кобеляцького району, про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що вона та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Спільне проживання між ними припинено з осені 2007 році, що встановлено рішенням Кобеляцького районного суду від 28 вересня 2009 року, що не заперечується відповідачем та шлюб було розірвано.

З осені 2007 року і до цього часу малолітня ОСОБА_3 проживає з позивачем та знаходиться на її вихованні та утриманні, що підтверджується довідками з місця проживання.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття. Однак аліменти з відповідача почали примусово стягуватися лише з червня 2018 року, хоча він постійно працює та має дохід, що свідчить про умисне ухилення відповідача про утримання дитини.

Позивач постійно піклується про доньку, про її здоров'я, навчання, дозвілля.

Дитина відмінно навчається в школі, кожен навчальний рік закінчує з похвальним листом, є призером обласної олімпіади з української мови та літератури, неодноразовий переможець районних олімпіад з української мови та літератури, хімії. Також дитина навчається в Кобеляцькій дитячій музичній школі, додатково вивчає англійську мову. Дочка перебуває на «Д» обліку в поліклінічному відділенні м. Кобеляки. З метою покращення здоров'я вона раз на два роки проходить курс санаторно-курортного лікування в м. Трускавець.

В даний час їхня сім'я складається з трьох осіб - позивач, її чоловік ОСОБА_4 та дитина, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Підгорянської сілької ради.

Чоловік позивача - ОСОБА_4 взяв на себе обов'язки батька по відношенню до дитини. Він цікавиться її життям, здоров'ям, утримує, виховує, тобто робить все, що зобов'язаний робити батько. Він став справжнім батьком для її доньки, подарував їй турботу та піклування, повністю несе всі обов'язки батьківства по відношенню до дитини.

Дитина забезпечена всім необхідним для її нормального життя, навчання, дозвілля, що підтверджується актом обстеження житлово- побутових умов.

Натомість, відповідач, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків відносно дочки.

З часу припинення спільного проживання відповідач перестав цікавитися життям та здоров'ям своєї доньки. Не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Не вітає дитину ні з жодним святом, навіть з днем народження, не дарує подарунків.

Відповідач дитину матеріально не утримує. Відповідно до довідки- розрахунку заборгованість зі сплати аліментів станом на 01.05.2018 р. становить 33 736,50 грн.

Вище вказане також підтверджується характеристикою з місця навчання дитини.

За цей час відповідач лише два рази телефонував дитині, коли їй було 7 років, пообіцявши приїхати та подарувати телефон на день народження. Але обіцянки так і не виконав, спричинивши дитині моральні страждання.

Для відповідача найголовніше в житті гроші та власний добробут, оскільки після обмеження відповідача державною виконавчою службою у ряді його прав та зверненні стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, він відразу ж почав процедуру оспорювання батьківства, хоча цей процес ним було розпочато ще 17.08.2009 року при першому зверненні до суду з позовом про оспорювання батьківства. Дане підтверджується постановами відділу державної виконавчої служби, які додані позивачем первісного позову.

У вересні 2009 року відповідач написав на її ім'я листа, в якому фактично відмовився від дитини, вказавши що на побачення не претендує і бажає, щоб вона його забула. В листах, які приходили на її електронну адресу відповідач негативно відносився до дитини, вказуючи, що він її не любить і не признає.

Дитина біологічного батька не знає, він для неї є сторонньою особою.

Відповідач за період з 7 квітня по 18 травня 2016 року три рази був у м. Кобеляки, зокрема в Кобеляцькому районному суді, що підтверджується копіями рішень суду, однак жодного разу він не лише не зустрічався з дитиною, а й навіть, побачивши позивачку, не запитав як вона живе.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»-«Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовнийі моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України - мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Відповідач своїх батьківських обов'язків не виконує протягом тривалого часу та не здійснює жодних дій, спрямованих на їх виконання.

Вважає, що такі дії відповідача, які полягають у оспорюванні батьківства, вже свідчать про його негативне відношення до дитини, небажання мати її за дочку, він не забезпечує харчування, медичного догляду та лікування малолітньої доньки, свідомо ухиляється від спілкування з дитиною, причому робить це без поважних причин і це, разом з вищевикладеним є підставою для позбавлення його батьківських прав.

В судовому засіданні позивач позовну заяву підтримала в повному обсязі, та прохала її задовольнити надавши пояснення ідентичні обставинам викладеним в позові.

Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дати розгляду справи, однак неодноразово направляв до суду заяви про відкладення розгляду справи.

Так в судове засідання призначене на 26.02.2019 року відповідач надав телефонограму про перенесення судового засідання у зв»язку з його захворюванням надавши відповідну копію наказу та медичної довідки. За даних обставин суд переніс судове засідання.

В подальшому в судове засідання призначене на 19.03.2018 року відповідач надав телефонограму про перенесення судового засідання у зв»язку з необхідністю його присутності в судовому засіданні в Солом»янському районному суді м.Києва при цьому підтверджуючих даних про вказану обставину не надав. У зв»язку зі з»явленням в суд свідків по справі судом було продовжено розгляд справи за відсутності відповідача.

В судове засідання призначене на 26.03.2019 року відповідач не з»явився, не повідомив про причини не появи, будучи належним чином повідомлений. Судове засідання було перенесено у зв»язку з зайнятістю судді в іншому процесі.

В судове засідання призначене на 11.04.2019 року відповідач будучи належним чином повідомлений не з»явився , при цьому надав до суду електронною поштою клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у зв»язку з його захворюванням та зазначив, що підтверджуючі документи надасть в подальшому поштою.

Суд розцінив такі дії відповідача як зловживання своїми процесуальними правами направлені на затягування розгляду справи по суті а тому, після з»ясування думки учасників справи, суд продовжив розгляд справи по суті за відсутності відповідача з урахуванням його позиції щодо позову викладеної у відзиві на позов поданого до суду 18.09.2018 року.

Згідно відзиву на позов відповідач зазначив, що позбавлення батьківських прав одна з найскладніших, як з емоційної, так і з процедурної точки зору, категорія справ. Оскільки, держава зацікавлена у забезпеченні інтересів дитини, а виховання є першоосновою розвитку особистості дитини, то потрібна вагома причина для того, щоб одного з батьків позбавили батьківських прав. Це з одного боку засіб захисту прав дитини, а з другого - крайній захід впливу на батька, які ніби злісно не виконує свої батьківські права та обов'язки, своєю поведінкою порушує права та інтереси дитини та того з батьків, хто проживає з дитиною.

Сімейне законодавство детально регулює порядок та підстави для позбавлення батьківських прав.

У п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" Верховний суд дає більш ширше тлумачення ст. 150 Сімейного Кодексу України. А саме, ухилення батьків від виконання батьківського обов'язку має місце коли вони не забезпечують:

необхідного харчування;

медичного догляду;

лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання;

не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення;

не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей;

не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі;

не виявляють інтересу до її внутрішнього світу;

не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батька, свідомого нехтування мною своїми обов'язками.

Згідно ст. 164 СК України батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо, він:

не забрав дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування;

ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини;

жорстоко поводиться з дитиною;

є хронічним алкоголіком або наркоманом;

вдається до будь-яких видів експлуатації дитини, примушує її до жебракування та бродяжництва;

засуджений за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухиляння від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини є досить об'ємною та багатогранною підставою та підлягає доведенню різними засобами доказування в суді. Відтак, вказана підстава може бути доведена поясненнями свідків, які можуть підтвердити, що батько, проти якого подано позов на позбавлення батьківських прав, тривалий час систематично не цікавиться дитиною та не приймає участі в її вихованні. Окрім цього, дана підстава має бути підтверджена показаннями інших свідків з оточення дитини. Також часто засобом доказування є висновки дитячих психологів, в яких може бути зазначено наслідки відсутності виховання та турботи одного з батьків.

Орган опіки та піклування долучається в обов'язковому порядку до розгляду даної категорії справ в якості третьої особи. Цей орган відіграє важливу роль, оскільки, ключовим доказом по даній категорії справ, якою б не була підстава позбавлення батьківських прав, є висновок. Даний висновок робиться на підставі засідань комісії органу опіки та піклування про питання доцільність позбавлення батьківських прав. Для підготовки даного висновку комісія спілкується з обома батьками та вивчає наявність підстав для позбавлення батьківських прав. При наявності висновку, що підтверджує потребу позбавлення батьківських прав, суди здебільшого виносять рішення з задоволенням позовних вимог. Також обставиною, яка укріплює позицію щодо позбавлення батьківських прав є наявність доведеного систематичного ухилення від сплати аліментів.

Позбавлення батьківських прав, не звільняє від обов'язку щодо утримання дитини.

Відповідач проти позбавлення батьківських прав до вирішення судово-генетичного дослідження до встановлення його батьком дитини ОСОБА_3, і вирішення справи за його позовом. Як офіцер ЗСУ відділу ОППС ВСП ЦУ і м. Києва, зазначає, це істотно порушує його офіцерську честь, що безпідставно принижує його як учасника бойових дій і як держслужбовця, про що в порядку закону, будуть вчинені дії до судді ОСОБА_1 та на безпідставний висновок органу опіки та піклування, який буде надано на користь ОСОБА_1, відповідно до вимог законів про військову службу і Кримінального кодексу України, для відновлення своєї честі. Відповідач аліменти платить в розмірі 5700 гривень щомісяця. Якщо він не спілкується з дитиною, то це вина матері, яка не дає це робити. ОСОБА_2 намагався зробити спробу в спілкуванні з дитиною, але на нього було викликано міліцію в лампасах суддею ОСОБА_1 у 2011 році. З метою, щоб уникнути конфлікту, більше цього робити не бажає.

ОСОБА_1 не надала достатніх доказів суду, щоб позбавити його батьківських прав.

Крім того, він має бажання подати позовну заяву щодо поновлення батьківських прав та усунення перешкод щодо спілкування та побачення з дитиною на поданий зустрічний позов ОСОБА_1, але в розгляді цього провадження це не можливо, що істотно обмежує його процесуальні права. Позбавлення батьківських прав це інший предмет розгляду судом і він не може бути поєднаний з позовом ОСОБА_2.. Обов'язковим для розгляду такої справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення у батьківських правах за заявою батька.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації в судовому засіданні позов підтримала та прохала задовольнити, також надала до суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Представник третьої особи - органу опіки та піклування Підгорянської сільської ради Кобеляцького району в судовому засіданні позов підтримала та прохала задовольнити, також надала до суду акт обстеження умов проживання дитини та висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судовому засіданні була з»ясована думку дитини- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій на дату розгляду справи в суді виповнилось ІНФОРМАЦІЯ_6. Остання повідомила, що прохає, щоб суд позбавив батьківських прав щодо неї відповідача ОСОБА_2 при цьому в поясненнях підтвердила обставини викладені в позові звернувши увагу суду на те , що коли вона самостійно, за власної ініціативи, встановила контакт з відповідачем через інтернет зв»язок то останній дуже образив її та не бажав продовжувати спілкуватись з нею.

Суд, заслухавши пояснення сторін, третіх осіб, з»ясувавши думки дитини, дослідивши письмові докази, що надані сторонами, вважає, що позов підлягає до задоволення .

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 28 вересня 2009 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

При цьому вказаним рішенням встановлено факт припинення спільного проживання між сторонами з осені 2007 року.

З часу припинення спільно проживання відповідач перестав спілкуватись як з позивачкою так і їх спільною донькою при цьому не надаючи будь які кошти на утримання доньки.

Рішенням Кобеляцького районного суду Полтавської області від 27 квітня 2011 року з ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 січня 2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

З осені 2007 року і до цього часу малолітня ОСОБА_3 проживає з позивачем та знаходиться на її вихованні та утриманні, що підтверджується довідками з місця проживання.

За весь час з часу припинення спільного проживання відповідач лише два рази телефонував дитині, коли ОСОБА_3 було до 7 років, пообіцявши приїхати та подарувати телефон на день народження. Але обіцянки так і не виконав, спричинивши дитині моральні страждання.

У вересні 2009 року відповідач написав на ім'я позивачки листа, в якому фактично відмовився від дитини, вказавши що на побачення не претендує і бажає, щоб вона його забула. В листах, які приходили на її електронну адресу відповідач негативно відносився до дитини, вказуючи, що він її не любить і не признає.

З червня 2018 року з відповідача почали примусово стягуватися аліменти оскільки останній ухилявся від сплати і його місце перебування позивачу було невідоме, хоча як встановлено судом відповідач постійно працює та має дохід, що свідчить про умисне ухилення відповідача про утримання дитини.

Позивач постійно піклується про доньку, про її здоров'я, навчання, дозвілля.

Дитина відмінно навчається в школі, кожен навчальний рік закінчує з Похвальним листом, є призером обласної олімпіади з української мови та літератури, неодноразовий переможець районних олімпіад з української мови та літератури, хімії. Також дитина навчається в Кобеляцькій дитячій музичній школі, додатково вивчає англійську мову. Дочка перебуває на «Д» обліку в поліклінічному відділенні м. Кобеляки. З метою покращення здоров'я вона раз на два роки проходить курс санаторно-курортного лікування в м. Трускавець. Відповідач жодного разу до школи не приходив та не цікавився навчанням дитини.

Вище вказане також підтверджується характеристикою з місця навчання дитини.

В даний час сім'я позивачки складається з трьох осіб - вона позивач, її цивільний чоловік ОСОБА_4 (з яким вона проживає в незареєстрованому шлюбі) та її донька-ОСОБА_3, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Підгорянської сілької ради.

Цивільний чоловік позивача - ОСОБА_4 взяв на себе обов'язки батька по відношенню до дитини. Він цікавиться її життям, здоров'ям, утримує, виховує, тобто робить все, що зобов'язаний робити батько. Він став справжнім батьком для її доньки, подарував їй турботу та піклування, повністю несе всі обов'язки батьківства по відношенню до дитини.

ОСОБА_3 забезпечена всім необхідним для її нормального життя, навчання, дозвілля, що підтверджується актом обстеження житлово- побутових умов.

Відповідач, самоусунувся від виконання батьківських обов'язків відносно дочки.

З часу припинення спільного проживання відповідач перестав цікавитися життям та здоров'ям своєї доньки. Не піклується про її фізичний і духовний розвиток, не спілкується з дитиною взагалі, тобто не дбає про її нормальне самоусвідомлення, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей, так як це встановлено ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства». Не вітає дитину ні з жодним святом, навіть з днем народження, не дарує подарунків.

Відповідач дитину матеріально не утримує. Відповідно до довідки- розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати аліментів станом на 01.05.2018 р. становить 33 736,50 грн.

Після обмеження відповідача державною виконавчою службою у ряді його прав та зверненні стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, в 2018 році останній відразу почав процедуру оспорювання батьківства.

Відповідач за період з 7 квітня по 18 травня 2016 року три рази був у м. Кобеляки, зокрема в Кобеляцькому районному суді, що підтверджується копіями рішень суду, однак жодного разу не зустрічався ні з дитиною, ні з позивачкою знаючи , що остання працює в даному суді.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що вона є рідною матір»ю позивачки. Вказала , що після одруження доньки з відповідачем в 2003 році останній справив добре враження однак з 2007 року він залишив сім»ю та поїхав в невідомому напрямку при цьому нічого не повідомивши нікому куди їде. Через місяць після зникнення відповідача подзвонила його мати та повідомила, що вони купили квартиру і скоро заберуть позивачку та її доньку до них. Після цього десь до того часу поки ОСОБА_3 було років 6 чи 7 відповідач дзвонив декілька разів і обіцяв привезти подарунки до її дня народження та дати гроші але так цього і не зробив. Їй- свідку при спілкуванні з онукою стало відомо , що вона знайшла свого батька- ОСОБА_2, через мережу інтернет і вході спілкування станній її дуже образив та вказав, що не бажає з нею спілкуватись.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 показала, що позивачка є сетрою її чоловіка. Вказала , що після одруження позивачки з відповідачем останній справив добре враження однак з 2007 року останній залишив сім»ю та поїхав в невідомому напрямку. Останній раз бачила відповідача років 10 тому останній хотів , щоб вона-свідок стежила за позивачкою але вона відмовилась. Після цього з ним не спілкувалась і він не проявляв ніякої ініціативи , щоб спілкуватись зі своєю донькою чи з позивачкою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показала, що вона є рідною сестрою цивільного чоловіка позивачки ОСОБА_4 і проживає з ними по сусідству в с.Підгора, Кобеляцького району. Зазначила, що з відповідачем незнайома і ніколи його не бачила а позивачка проживає з її братом і в них дуже добрі відносини також її брат відноситься до доньки позивачки як до своєї рідної і в них гарні взаємовідносини.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 показав, що позивачка проживає зі своєю донькою в нього в будинку в с.Підгора , Кобеляцького району. З ОСОБА_1 вони перебувають в фактичних шлюбних відносинах. З відповідачем взагалі не знайомий, останній ніколи не приїздив та не цікавився донькою та колишньою дружиною. Однак йому відомо, що ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про виключення відомостей про його батьківство відносно ОСОБА_3 при цьому зганьбивши позивачку як погану матір , що не відповідає дійсності оскільки позивачка є дуже гарною та відповідальною матір»ю.

Згідно Акту обстеження умов проживання дитини ОСОБА_3 від 27.11.2018 року проведеного комісією Підгорянської сільської ради Кобеляцького району зазначено, що неповнолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з матір»ю ОСОБА_1 та відчимом ОСОБА_4 в будинку останнього за адресою: АДРЕСА_1. Має окрему кімнату для проживання, доглянута, забезпечена всім необхідним для комфортного проживання, виховання та розвитку дитини відповідного віку.

При цьому встановлено, що батько дитини ОСОБА_2 не виявляє бажання до спілкування з дочкою та не приймає жодної участі у її вихованні та утриманні.

Згідно висновку №1 органу опіки та піклування Підгорянської сільської ради від 29.11.2018 року, затвердженого рішенням виконавчого комітету Підгорянської сільської ради від 29.11.2018 року за № 29, надано згоду на позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо його неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно висновку служби у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації від 14.01.2019 року встановлено факт ухилення ОСОБА_2 від своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки ОСОБА_3 та визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Також при прийнятті рішення суд враховує висновок Служби у справах дітей Кобеляцької районної державної адміністрації яким встановлено факт ухилення відповідачем від своїх батьківських обов'язків по відношенню до доньки ОСОБА_3 та визнано за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 12 ЗУ «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний, духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя. Відповідно до п. 7 вище зазначеної Постанови, факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.

Згідно зі ст. 18 Конвенції ООН про права дитини, батьки несуть відповідальність за виховання дитини, її інтереси повинні бути предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 Сімейного Кодексу України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.2 ст.157 СК України той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно п. 2 ч.1 ст.164 Сімейного Кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, зокрема якщо він якщо вона, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Надавши оцінку доказам у їх сукупності, суд дійшов висновку що відповідач дійсно з осени 2007 року самоусунувся від спілкування та виховання дитини, тривалий час, без поважних причин, ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків по вихованню та утриманню неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому позовні вимоги про позбавлення батьківських прав є обґрунтованими, доведеними в судовому порядку та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягнення з відповідача на користь позивача, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись постановою пленуму Верховного суду України № 3 від 30.03.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав {Із змінами, внесеними згідно з Постановою Верховного Суду N 20 ( v0020700-08 ) від 19.12.2000}, Законом України "Про охорону дитинства", ст. ст. 150, 157, 163-169, 180 СК України, ст. ст..12,13, 30, 78-80, 141, 258 - 268, 280-283, 284, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Чаплинка Херсонської області, паспорт НОМЕР_3 виданий 07.08.1999р. Васильківським МВ ГУМВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2, офіцер відділу організації патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах військової частини А2100, батьківських прав щодо малолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Чаплинка Херсонської області, паспорт НОМЕР_3 виданий 07.08.1999р. Васильківським МВ ГУМВС України в Київській області, ідентифікаційний код НОМЕР_2, офіцер відділу організації патрульно-постової служби, розшуку та діяльності Військової служби правопорядку у гарнізонах військової частини А2100, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 704 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Полтавський районний суд на протязі тридцяти днів з моменту проголошення, а учасниками, що не були присутні при його проголошенні у той же строк з моменту отримання копії рішення. В разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення віддруковане суддею власноручно та є оригіналом.

Суддя: А.Г.Потетій