Рішення № 81187499, 12.03.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа №520/17259/14-ц

Провадження№2/521/194/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«12» березня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді - Целуха А.П.,

за участю секретаря судового засідання - Корнієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 стягнення заборгованості та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_3 , посилаючись на те, що 09 вересня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DNH4KP50530058, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1194,70 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши позичальнику кредит, у встановленому договором розмірі.

Оскільки відповідач ухиляється від належного виконання взятих на себе зобов`язань, встановлених кредитним договором, позивач просив стягнути з останнього суму заборгованості за кредитним договором № DNH4KP50530058 від 09 вересня 2005 року в розмірі 16346,73 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

У квітні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного договору, посилаючись на те, що даний кредитний договір вважає недійсним , оскільки при укладенні правочину, відповідач свідомо та навмисно ввів його в оману щодо істотної умови Кредитного договору - його ціни, а саме абсолютного значення подорожчання кредиту.

Представник ПАТ КБ «Приват Банк», діючий за довіреністю в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити та розглянути поданий позов за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлений належним чином, відповідно до ст. 128 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання кредитного договору недійсним - залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що ПАТ КБ «ПриватБанк» є юридичною особою, керується у своїй діяльності Статутом, має гербову та інші печатки.

Судом встановлено, що 09 вересня 2005 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DNH4KP50530058, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1194,70 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно до умов кредитного договору, договір складається з заяви позичальника, Умов надання кредиту фізичним особам «Розстрочка».

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Судом встановлено, що банк свої зобов`язання за кредитним договором № DNH4KP50530058 від 09 вересня 2005 року виконав в повному обсязі, однак відповідач від виконання своїх зобов`язань ухиляється.

Через невиконання зобов`язань за кредитним договором № DNH4KP50530058 від 09 вересня 2005 року у відповідача станом на 03 вересня 2014 року склалася заборгованість перед ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 16346,73 грн., яка складається з:

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 4065,93 грн.,

- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань

- нарахована пеня та комісія - 10984 грн.,

- штраф (фіксована частина) - 500.00 грн.

- штраф (процентна складова) - 879,15 грн.

Вказаний факт підтверджується розрахунком заборгованості відповідно до умов кредитного договору б OD0WRA02466065 від 29 вересня 2013 року.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

У разі порушення зобов`язання відповідно до ст. 611 ЦК України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Суд вважає, що позивачем вчинено всі дії, згідно із законом та умовами договору кредиту для досудового врегулювання спірних правовідносин.

ОСОБА_3 до суду був поданий зустрічний позов про визнання кредитного договору недійсним, в якому ОСОБА_3 посилається на те, що банк порушив п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме відповідачем не було надано позивачу, як споживачу фінансових послуг у галузі споживчого кредитування в письмовій формі повної інформації про умови кредитування, а саме наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов`язаннями споживача; орієнтовну сукупну вартість кредиту з урахуванням відсоткової ставки за кредитом та вартості всіх послуг, пов`язаних з одержанням кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту та укладанням договору про надання споживчого кредиту; варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяг, податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; переваги та недоліки пропонованих схем кредитування, чим було порушено вимоги чинного законодавства.

Суд не може прийняти до уваги ствердження ОСОБА_3 щодо того, що Банком було введено позичальника в оману, внаслідок чого він вважає спірний кредитний договір недійсним, так як вибачається з матеріалів справи між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № DNH4KP50530058, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 1194,70 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка», складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. Тобто ОСОБА_3 був ознайомлений з вимогами кредитного договору та згодний з ними, що підтверджується його підписом у кредитному договорі.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 Цивільного кодексу України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами : письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

При поданні позовної заяви та протягом розгляду цивільної справи позивач не скористався своїм процесуальним правом та не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, який би містив інформацію щодо предмету доказування.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ст.ст.124, 129 Конституції України, задачами цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних, прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами судочинства є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження та обов`язковість рішень суду до виконання.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ КБ «Приват Банк» про визнання кредитного договору недійсним - залишити без задоволення.

В матеріалах справи відсутні докази, які б спростовували даний висновок суду.

Керуючись ст.ст. 610, 611, 612, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12,13, 81, 259, 223, 264, 280, 284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2) заборгованість за кредитним договором DNH4KP50530058 від 09 вересня 2005 року, станом на 03 вересня 2014 року в сумі 16346 (шістнадцять тисяч триста сорок шість) гривень 73 копійки, яка складається з:

- заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 4065,93 грн.,

- пеня за несвоєчасність виконання зобовязань

- нарахована пеня та комісія - 10984 грн.,

- штраф (фіксована частина) - 500.00 грн.

- штраф (процентна складова) - 879,15 грн.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, р/р НОМЕР_2) судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання недійсним кредитного договору - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення - в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГОЛОВУЮЧИЙ А.П. ЦЕЛУХ

12.03.19