Постанова № 811873, 11.07.2007, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2007 р.

№ 7/296 (32/285)-06

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Невдашенко Л.П. –головуючий,

Михайлюка М.В.,

Дунаєвської Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року у справі № 7/296 (32/285)-06 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ, до: 1) Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт", м. Дніпропетровськ; 2) Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс", м. Дніпропетровськ, 3) Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ, про зобов'язання вчинити певні дії,

за участю представників сторін:

позивача –ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" –Кузьменко Н.О. (дов. № 47 від 01.03.2007 р.);

відповідачів –Дніпропетровської міської ради –Нікітін С.М. (дов. № 4/11-312 від 08.06.2007 р.); Управління Комунальної власності Дніпропетровської міської ради –Нікітін С.М. (дов. № 21/3/34 від 29.05.2007 р.);

встановив:

У липні 2006 року позивач –Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідачів: 1) Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт"; 2) Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс"; 3) Комітету комунальної власності Дніпропетровської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.

Вказував, що на підставі рішення Дніпропетровської міської Ради № 32/11 від 30 липня 2003 року Виконавчим комітетом ДМР були прийняті рішення № 2757 від 18 вересня 2003 року та № 3 від 22 січня 2004 року "Про передачу на баланс Міського комунального підприємства "Дніпропетровський електротранспорт" майна, що перебуває на балансі Міського державного комунального експлуатаційного підприємства "Дніпроміськелектротранс".

Посилаючись на ту обставину, що вказані рішення Дніпропетровської міської ради, на підставі яких відбулася передача майна з балансу МДКЕП "Дніпроміськелектротранс" на баланс МКП "Дніпропетровський електротранспорт", в судовому порядку визнані недійсними, однак повернення майна не відбулося, позивач просить зобов’язати відповідача 1 передати з свого балансу на баланс відповідача 2 майно, що було передано на підставі рішень Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, зобов’язати відповідача 2 прийняти на свій баланс з балансу відповідача 1 майно, що було передано на підставі вищезазначених рішень та зобов’язати відповідача 3 здійснити дії щодо підписання акта приймання-передачі комунального майна з балансу відповідача 1 на баланс відповідача 2.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 8 листопада 2006 року (суддя Ковадь Л.А.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року (колегія суддів у складі: Євстигнеєва О.С.–головуючого, Лотоцької Л.О., Бахмат Р.М.) рішення господарського суду залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що передача майна з балансу одного комунального товариства у господарське відання іншому комунальному підприємсту відбулося на виконання рішення Дніпропетровської міської ради ту у відповідності до вимог ч. 1, 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”.

У касаційній скарзі ВАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", посилаючись на порушення судом норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, просить скасувати судові рішення у даній справі та прийняти нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

Рішення місцевого та постанова апеляційного суду відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 липня 2003 року № 32/11 “Про створення Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” було вирішено створити Міське комунальне підприємство “Дніпропетровський електротранспорт”, визначено місцезнаходження новоствореного підприємства та зобов’язано Комітет комунальної власності міської ради здійснити: 1) заходи щодо державної реєстрації Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” та інші дії як засновнику від імені міської ради; 2) після державної реєстрації забезпечити передачу у повне господарське відання Міському комунальному підприємству “Дніпропетровський електротранспорт” відповідного майна; 3) включити Міське комунальне підприємство “Дніпропетровський електротранспорт” до Переліку об’єктів комунальної власності територіальної громади міста, які не підлягають приватизації.

Державна реєстрація Міського комунального підприємства „Дніпропетровський електротранспорт” проведена 3 вересня 2003 року, реєстраційна справа № 04052092ю0030905.

Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради прийнято рішення від 18 вересня 2003 року № 2757 та рішення № 3 від 22 січня 2004 року „Про передачу на баланс Міському комунальному підприємству „Дніпропетровський електротранспорт” майна, що перебуває на балансі МДКЕП „Дніпроміськелектротранс”.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, передачу майна від МДКЕП „Дніпроміськелектротранс” до МКП „Дніпропетровський електротранспорт” здійснено за актами приймання-передачі майна від 1 жовтня 2003 року на суму 98 233 428,07 грн. та від 1 листопада 2003 року на суму 912 169, 65 грн.

Під час розгляду справи судами також встановлено, що постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27 грудня 2005 року у справі № 32/327 визнано недійсними рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18 вересня 2003 року № 2757 та від 22 січня 2004 року № 3.

Приймаючи рішення про відмову у задоволення вимог позивача, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що Дніпропетровська міська рада правомочна була приймати рішення про створення комунального підприємства та передачу майна від одного комунального підприємства у господарське відання іншому комунальному підприємству.

При цьому суд виходив з того, що відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на рухоме і нерухоме майно, підприємства, установи та організації, інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності.

Згідно частини 5 ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже висновки судів попередніх інстанцій про те, що визнання в подальшому недійсними рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про передачу майна з балансу МДКЕП „Дніпроміськелектротранс” на баланс Міському комунальному підприємству „Дніпропетровський електротранспорт” не є підставою для виникнення зобов'язання до повернення майна.

Дані висновки грунтуються на всебічному і повному дослідженні судом першої та апеляційної інстанції всіх обставин справи і правильній юридичній оцінці наявних у ній доказів, а тому ухвалені рішення є законними та обгрунтованими.

Доводи касаційної скарги про те, що судами не встановлено, що безпосередня передача майна відбувалася на виконання волевиявлення та вказівок власника –Дніпропетровської міської ради є безпідставними, оскільки не грунтуються на матеріалах справи. Як встановлено місцевим судом, передача майна відбувалася у відповідності до вказівок саме рішення міської ради, а тому є правомірною та такою, що відповідає волевиявленню власника майна.

Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи те, що у касаційній інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних із встановленням обставин справи та їх доказуванням, прийнята постанова відповідає нормам чинного законодавства та підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10 травня 2007 року у справі № 7/296 (32/285)-06 залишити без змін.

Головуючий: Л.П. Невдашенко

Судді: М.В. Михайлюк

Н.Г. Дунаєвська