Ухвала суду № 81186450, 10.04.2019, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/926/18

УХВАЛА

10 квітня 2019 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Манжос Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Припас А. О.,

прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області Порущенко Є. В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Тропанець Ю. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному 23.05.2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000416 за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

04.06.2018 року до Кілійського районного суду Одеської області від прокуратури Одеської області надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018160000000416 від 23.05.2018 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні при розгляді відповідного обвинувального акту прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 В обґрунтування клопотання прокурор зазначив, що обвинувачений під час іспитового строку вчинив декілька злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 6 до 10 років, може переховуватися від суду, здійснювати вплив на свідків, або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а також вчинити інший злочин, в зв`язку з чим підстави для зміни застосованого відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні.

Захисник обвинуваченого Тропанець Ю. М. , просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора в продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно його підзахисного, оскільки відсутні підстави для продовження дії вищезазначеного запобіжного заходу та змінити запобіжний захід на домашній арешт цілодобово, так як обвинувачений не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню чи вчиняти нові злочини.

Обвинувачений ОСОБА_1 , підтримав думку захисника.

Заслухавши заявлене прокурором Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області клопотання, клопотання захисника обвинуваченого, думку обвинуваченого, судом встановлено наступне.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду міста Одеси від 04.01.2018 року до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого у подальшому продовжувався та спливає 12.12.2018 року.

Ухвалою Кілійським районним судом Одеської області від 30.11.2018 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці - до 12.02.2019 року.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 12.02.2019 року продовжено застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці - до 12.04.2019 року.

Відповідно до ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

Статтею 177 КПК України передбачено, що наряду з іншим, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до підпункту «с» п. 1 ч. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 06.11.2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому суду в разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави для продовження тримання під вартою. Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п. 4 ст. 5 Конвенції.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Разом з цим ст. 178 КПК України передбачає, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має не зняту та непогашену судимість, обвинувачується у вчиненні злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, та яке вчинено до відбуття покарання за попереднім вироком суду.

Враховуючи тяжкість і суспільну небезпеку кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у його вчиненні обвинуваченим, суд дійшов висновку, що докази та обставини, на які посилався прокурор Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу до обвинуваченого не забезпечить його належної процесуальної поведінки, в зв`язку з чим необхідно продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177,178, 183, 194, 197, 315, 372 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Клопотання прокурора Ізмаїльської місцевої прокуратури Одеської області про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці - до 08 червня 2019 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенні (злочину), передбаченого ст. 307 ч. 2 КК України.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду Н. В. Манжос