Рішення № 81185664, 01.04.2019, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

01.04.2019

Справа №489/5719/18

Провадження №2/489/198/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого - судді Рум`янцевої Н.О.,

із секретарем судових засідань - Середою А.В.,

за участю: представника позивача - Тернавської Н.М., представника відповідача - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом Прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування матеріальної шкоди завданої злочином передбаченого ч. 1 ст. 122 Кримінального кодексу України у розмірі 8501 грн.50 коп. Мотивуючи свої вимоги тим, 31.08.2016 приблизно о 20:30 ОСОБА_2 , знаходячись біля будинку № 215-г по вул. Чкалова в м. Миколаєві, на ґрунті раптово виниклого конфлікту, маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, наніс ОСОБА_3 не менше 4-х ударів кулаками в область обличчя та голови, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді забою головного мозку 1 ступеню, субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я строком понад 21 день.

З`ясувавши обставини та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що встановленні наступні факти та відповідні правовідносини.

Вироком Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2017 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, ст.. 122 КК України та призначено покарання у вигляді 2 років позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік. На підставі п.п. 1, 2 ч.1 ст.76 КК України, покладено на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. На підставі п."а" ст.1 Закону України «Про амністію у 2016р.» від 22.12.2016 р. звільнено ОСОБА_2 від призначеного судом покарання. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5213 (п`ять тисяч двісті тринадцять) грн. 26 коп. в рахунок відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином, 25000 (двадцять п`ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради (отримувач коштів - обласний бюджет) р/р НОМЕР_3, код ЄДРПОУ 37992030, банк - ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 "Інші надходження"- відшкодування "ОСОБА_3" витрат на лікування коштів, затрачених Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею Миколаївської обласної ради на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 8501 (вісім тисяч п`ятсот одна) грн. 50 коп.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04 вересня 2018 року, вирок Ленінського районного суду м. Миколаєва від 15 листопада 2017 року у відношенні ОСОБА_2 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради витрат на лікування, затрачених Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею Миколаївської обласної ради на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 8501 грн. 50 коп. - скасовано. В іншій частині вирок залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду Миколаївської області набрала законної сили.

Відповідно до довідки Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні Миколаївської обласної ради від 15.02.2018 року за вих. № 32, ОСОБА_3 був госпіталізований 31 серпня 2016 року в ортопедо-травматичне відділення ОДЛ з діагнозом: вогнищева травма головного мозку, забій головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення. Був виписаний 26 вересня 2016 року. Згідно історії хвороби № 10676/253 пробув на стаціонарному лікуванні 26 ліжко/днів. Загальна сума витрат лікарні на лікуванні хворого склала 8501 грн. 50 коп.

Згідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

У даному випадку порушення законних інтересів держави полягає у сплаті коштів, затрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 державою в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради.

За приписами статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, який набрав законної сили, є обов`язковим для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Порядок та умови відшкодування шкоди безпосередньо встановлено ЦК України, відповідно до якого умовами відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, є протиправність поведінки заподіювача шкоди; наявність цієї шкоди у потерпілого і причинного зв`язку між ними.

Відповідно до ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно зі ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

У роз`ясненнях, що містяться в п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 з подальшими змінами, передбачено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Відповідно до ч. 4 п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров`я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

При досліджені матеріалів кримінальної справи № 489/6444/16-к (провадження № 1-кп/489/154/17) встановлено, що відповідно до довідки Миколаївської обласної дитячої клінічної лікарні Миколаївської обласної ради від 15.02.2018 року за вих. № 32, ОСОБА_3 був госпіталізований 31 серпня 2016 року в ортопедо-травматичне відділення ОДЛ з діагнозом: вогнищева травма головного мозку, забій головного мозку, субарахноїдального крововиливу, перелому верхньої щелепи, виличної кістки справа без зміщення. Був виписаний 26 вересня 2016 року. Згідно історії хвороби № 10676/253 пробув на стаціонарному лікуванні 26 ліжко/днів. Загальна сума витрат лікарні на лікуванні хворого склала 8501 грн. 50 коп. (а.с. 114).

В силу вимог ч.1 та ч.2 ст. 1179 ЦК України, неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. Тому суд вважає безпідставними пред`явлення позовних вимог до відповідача ОСОБА_4 як законного представника (батька) ОСОБА_5 , оскільки останній станом на день пред`явлення даного позову (17.09.2018 року) був неповнолітній, але в силу приписів ст. 1179 ЦК України несе самостійну відповідальність за заподіяну шкоду.

Також, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час розгляду справи є повнолітньою особою та набув повної цивільної відповідальності, тобто досяг віку з якого відповідно до закону відповідає за завдану ним шкоду самостійно на загальних підставах.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, дослідженими в судовому засіданні доказами, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, з урахуванням того, що ОСОБА_2 на дату винесення рішення суду є повнолітнім, суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом стягнення з ОСОБА_5 матеріальної шкоди спричиненої злочином.

Відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в сумі 1762,00 грн..

Керуючись ст.ст. 4, 12, 82, 89, 141, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2, який діє в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради (отримувач коштів - обласний бюджет) р/р НОМЕР_3, код ЄДРПОУ 37992030, банк - ГУДКСУ в Миколаївській області, МФО 826013, код платежу 24060300 "Інші надходження"- відшкодування "ОСОБА_3" витрат на лікування коштів, затрачених Миколаївською обласною дитячою клінічною лікарнею Миколаївської обласної ради на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 8501 (вісім тисяч п`ятсот одна) грн. 50 коп..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп..

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено скорочене судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Ленінський районний суд міста Миколаєва або в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: прокурор Інгульського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 2, юридична адреса: м. Миколаїв, вул. Південна, 52, який діє в інтересах держави в особі Департаменту фінансів Миколаївської обласної ради.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Ленінського районного

суду міста Миколаєва Н.О. Рум`янцева

Повний текст судового рішення складено «16» квітня 2019 року.