Рішення № 81184875, 15.04.2019, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2048/18

провадження №: 2/398/148/19

РІШЕННЯ

Іменем України

"15" квітня 2019 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до КП “Житлогосп”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди,

встановив:

14 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КП “Житлогосп”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, у якому просив стягнути на його користь з відповідачів солідарно 25840 грн.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що 20.03.2013р. постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду по справі № 5013/1392/12 Олександрійська міська рада була зобов’язана повернути викрадений на ВАТ завод «Агромаш» кран козловий КК-12,5 Асоціації «Українські виробники обладнання для СТО». Це рішення Олександрійська міська рада так і не виконала. 13.11.2013р. Господарський суд Кіровоградської області по справі №912/1388/13 визнав за Асоціацією «Українські виробники обладнання для СТО» право власності на кран КК-12,5. В цей же день мною з Асоціацією «Українські виробники обладнання для СТО» був укладений договір купівлі крана КК-12,5. Рішення Господарського суду Кіровоградської області було залишено апеляційною інстанцією без змін. ОСОБА_5 має преюдиціальне значення для вирішення цього позову. 29.11.2013р. рішенням виконавчого комітету Олександрійської міської ради №849 було затверджено перелік «аварійних металоконструкцій», на підставі якого кран КК-12,5 був порізаний та зданий в металобрухт, кошти від здачі металоконструкцій в металобрухт були привласнені ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Факт незаконного вирізання крана КК-12,5 та здачі його в металобрухт було встановлено в ході досудового розслідування кримінального провадження № 12013120070004182, яке 6 разів слідчі намагались незаконно закрити, однак судом усі постанови про закриття цього кримінального провадження скасовувались. Місцезнаходження кримінального провадження № 12013120070004182 на даний час позивачу не відоме, Олександрійським відділенням ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ці матеріали позивачу для ознайомлення не надаються. Позивач зазначив, що вважає недоцільним захист своїх інтересів в межах кримінального провадження № 12013120070004182, та враховуючи ці обставини просить поновити йому строк на звернення з позовом, так як тяганина у кримінальному провадженні № 12013120070004182 виникла не його вини, і його права порушуються слідчим.

У заяві від 4 лютого 2019 року директор КП “Житлогосп” ОСОБА_6 зазначив, що у період з 2011 по 2015 роки та в будь-який інший період на балансі чи у віданні КП “Житлогосп” “кран козловий КК-12,2” не перебував та не значиться.

Відповідачі відзивів, інших заяв та клопотань не подали.

14 березня 2019 року ухвалою суду зазначену справу прийнято до провадження суддею Орловським В.В. відповідно до ч.12 ст. 33, ч.6 ст. 19, ч.5 ст.279 ЦПК України розгляд справи вирішено проводити спочатку у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

18 березня 2019 року ухвалою суду визнано необгрунтованим відвід судді Орловському В.В. та зупинено провадження у справі.

20 березня 2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Орловського В.В.

21 березня 2019 року ухвалою суду відновлено провадження у справі та вирішено розгляд справи продовжити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, розгляд справи по суті розпочати через 30 днів з дня відкриття провадження у справі.

28 січня і 27 березня 2019 року позивач ОСОБА_1 подавав заяви про забезпечення доказів. Ухвалою суду від 12 квітня 2019 року у задоволенні цих заяв відмовлено.

4 квітня 2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про виклик свідків.

Розгляд справи по суті проводиться відповідно до ч.5 ст. 279 ЦПК України без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Оскільки судове засідання за такого порядку розгляду не проводиться, розгляд справи по суті розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши надані суду докази, перевіривши доводи сторін, суд встановив такі обставини і дійшов таких висновків.

Рішенням господарського суду Кіровогрдаської області від 13 листопада 2013 року у справі № 912/1388/13 позовні вимоги Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" до Олександрійської міської ради про визнання права власності та усунення перешкод в користування майном задоволені частково. Визнано за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО" право власності на кран КК-12,5, призначений для вантажно-розвантажувальних робіт на відкритих складах і робочих майданчиках полігонів по виробництву збірного залізобетону, цегли, обкладений підкрановими коліями, робочий виліт консолей 4,5 метра, висота підйому крана 10 метрів, рік вводу в експлуатацію - 1984.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12 лютого 2014 року у справі №912/1388/13 апеляційну скаргу Олександрійської міської ради залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Кіровоградської області від 13.11.2013р. у справі № 912/1388/13 у справі № 912/1388/13 за позовом Асоціації "Українські виробники обладнання для СТО" до відповідача: Олександрійської міської ради, Кіровоградська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: відкритого акціонерного товариства "Завод Агромаш", про визнання права власності та усунення перешкод в користування майном - залишено без змін. Суд також дослідив надані позивачем як докази такі документи: копію письмової нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_5 від 13 вересня 2018 року, надані позивачем на паперовому і електронному носіях фотографії, копію письмової нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_7 від 6 грудня 2018 року, копію письмової нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_8 від 6 грудня 2018 року, копію письмової нотаріально посвідченої заяви ОСОБА_9 від 24 січня 2019 року.

Оцінюючи надані позивачем документи, суд виходить з того, що відповідно до норм чинного ЦПК України не визнаються доказом нотаріально посвідчені заяви свідків. Показання свідків мають досліджуватися судом безпосередньо під час допиту. Тому подані позивачем копії письмових заяв суд визнає недопустимими доказами.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ч.1 ст. 1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

За змістом ст.1166 ЦК, для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв’язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Враховуючи встановлені у справі обставини та зазначені норми права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки позивач не надав доказів належності йому крана КК-12,5, право власності на який зазначеним вище рішенням суду визнано за Асоціацією "Українські виробники обладнання для СТО". Викладене у позові посилання позивача про те, що він придбав цей кран не підтверджені жодними доказами, договір купівлі-продажу, на існування якого посилається у позові ОСОБА_1 суду не наданий. Також позивач не надав достатніх доказів того, що шкода йому була завдана винними незаконними діями відповідачів. Суд відхиляє посилання позивача на те, що незаконність дій відповідачів та факт неправомірного заволодіння ними неналежним позивачу майном встановлені у кримінальному провадженні №12013120070004182, оскільки вина особи у вчиненні злочину відповідно до ст 62 Конституції україни та норми чинного Кримінального процесуального кодексу може бути встановлена лише обвинувальним вироком суду. Водночас, суду не надано будь-яких відомостей про те чи було постановлено вирок у зазначеному кримінальному провадженні та чи встановлено у ньому вину відповідачів. Посилання позивача на те, що він є потерпілим від вчиненого відповідача злочину та надані ним фотографії не є достатніми доказами вчинення відповідачами цивільно-правового правопорушення, а саме завдання шкоди. Відшкодування потерпілому шкоди, завданої злочином можливе після встановлення вини особи, що вчинила злочин. Отже, у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 258-273, 279 ЦПК України суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до КП “Житлогосп”, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування шкоди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного судуу порядку, передбаченому ст. 355 і п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України.

Повне судове рішення складене та підписане суддею 15 квітня 2019 року.

Суддя В.В. Орловський