Ухвала суду № 81183113, 16.04.2019, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6767/19

Провадження № 1-кс/344/3724/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Пастернак І.А., з участю секретаря Кріцак Г.В., прокурора Калинчук Л.В., підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження за № 12019090010000768 від 04.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулася з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського ВП ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019090010000768 від 04.03.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення злочинів проти власності, на шлях виправлення та перевиховання не став, а повторно вчинив новий умисний корисливий злочин при наступних обставинах.

Так, 04.03.2019 року близько 08 год. 15 хв. ОСОБА_1, проходив по вул. Степана Бандери у м. Івано-Франківську, а саме повз будинок №77, де розташований «Івано-Франківський обласний ЖКГ», після чого з метою вчинення крадіжки, вирішив зайти в його середину. Перебуваючи у приміщенні вказаного будинку, ОСОБА_1 піднявся на третій поверх, де розташовані кабінети працівників та побачив відчинені двері кабінету №309 головного спеціаліста.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1, переконавшись у тому, що поруч нікого не було і за його діями ніхто не спостерігає, через не зачинені двері незаконно проник у приміщення кабінету №309, де побачив сумку із особистими речами, яка належала потерпілій ОСОБА_3

Після чого, ОСОБА_1, діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, скориставшись тим, що ОСОБА_3 не було в кабінеті, таємно викрав її жіночу сумку марки «Baliviya» чорного кольору, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/109/28-179ТВ/19 від 19.03.2019, становить 303,40 грн., із гаманцем коричневого кольору із зображенням на ньому літери «m», в якому знаходились грошові кошти в сумі 3 Євро, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.03.2019 становить 91,71 грн., грошові кошти в сумі 5 злотих, що відповідно до курсу НБУ станом на 04.03.2019 становить 35,45 грн. та грошові кошти в сумі 8,30 грн.

Після чого, ОСОБА_1, викрадену сумку потерпілої заховав до полімерного пакету, який мав із собою та одразу покинув приміщення вказаного кабінету.

В подальшому, ОСОБА_1 із викраденим майном вийшов з приміщення вказаного будинку, тим самим покинувши місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим заподіяв потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 438,86 грн.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення обгрунтовано підозрюється ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, неодружений, непрацюючий, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимий: 08.05.2009 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 18.09.2009 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 06.02.2014 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяців, 11.06.2014 Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців, 18.12.2014 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 29.05.2015 Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, 16.06.2016 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, 18.09.2017 Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, 22.11.2017 Коломийським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців, 29.02.2018 Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік.

12 квітня 2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення обгрунтовується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме даними, які містяться у протоколах прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, протоколі огляду місця події, протоколі допиту потерпілої ОСОБА_3, протоколах допиту свідків, протоколах пред'явлення особи для впізнання, протоколі пред’явлення речей для впізнання, а також протоколі огляду предметів, протоколі допиту підозрюваного ОСОБА_1 та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК України передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

У ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 ч. 1 КПК України, а саме:

- п. 1 – переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_1, підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі до шести років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину. Окрім цього, ОСОБА_1 постійного місця проживання не має, а тому з метою уникнення від кримінальної відповідальності може виїхати за межі м. Івано-Франківська та Івано-Франківської області, що свідчить про неможливість запобігання цьому ризику шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

- п. 5 - вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_1Ю офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні тяжкого корисливого злочину, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

ОСОБА_1 в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, що характеризує вказану особу яка на шлях виправлення та перевиховання не стає та вчиняє нові злочини.

Враховуючи вище наведені ризики та тяжкість вчиненого злочину, особу підозрюваного, обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання та домашнього арешту не можливе.

Застосування запобіжного заходу у виді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходили заяви від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов’язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов’язуються за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Таким чином, зазначені обставини є достатніми для обрання підозрюваному ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу – тримання під вартою, оскільки жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти доведеним ризикам.

Крім того, у разі прийняття судом рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді застави визначити її розмір у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 148 тисяч 240 гривень.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, з підстав викладених в ньому обставин, просила задоволити з визначенням застави.

В судовому засіданні захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечив, просив відмовити в його задоволенні. У випадку обрання міри запобіжного заходу до його підзахисного, просив застосувати будь-який, не пов”язаний з обмеженням волі.

Підозрюваний в судовому засіданні щодо задоволення клопотання не заперечив.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов’язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов’язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України визначено, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

12.04.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція статті якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об’єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже враховуючи, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, детальний перелік яких міститься у клопотанні та досліджений в судовому засіданні, а слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на ті дані, які були надані стороною обвинувачення, наявні всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи дане клопотання враховую також вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_1 вказаного вище злочину, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, та те, що він раніше судимий.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м’якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задоволити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов’язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В :

Клопотання задоволити.

Застосувати щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, раніше судимого: 08.05.2009 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік, 18.09.2009 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 06.02.2014 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяців, 11.06.2014 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців, 18.12.2014 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки 6 місяців, 29.05.2015 року Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 186, ст. 69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, 16.06.2016 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, 18.09.2017 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 3 місяці, 22.11.2017 року Коломийським районним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді арешту строком на 5 місяців, 29.02.2018 року Апеляційним судом Івано-Франківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят днів – до 15 червня 2019 року включно.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань №12.

Визначити заставу – 153 680 (сто п”ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 на строк до 15 червня 2019 року включно обов’язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматись від спілкування з усіма свідками в даному кримінальному провадженні;

5) здати до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в’їзд в Україну;

та роз’яснити, що в разі невиконання таких обов’язків щодо нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі оригінал документу із відміткою банку має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув’язнення, яка після його отримання та перевірки має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Івано-Франківської місцевої прокуратури ОСОБА_4

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Пастернак І.А.