Ухвала суду № 81183009, 16.04.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/598/18

Провадження №: 1-кп/0343/22/19

У Х В А Л А

про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

16 квітня 2019 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді –Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018090160000006 від 02.01.2018 року про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, який має середню освіту, тимчасово непрацюючого, розлученого, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше несудимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 307, ч.2ст.307 КК України,

з участю: прокурора - Попадинець О.В.,

захисника - ОСОБА_2,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Долинського районного суду Івано-Франківської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст. 307, ч.2ст.307 КК України.

Ухвалою про призначення судового розгляду Долинського районного суду від 12.04.2018 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів. Одночасно визначено запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконанням ОСОБА_1, обов"язків, визначених КПК України , у розмірі 140960 грн, що становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня поточного року - 1762 грн.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 було встановлено до 14.50 год. 11.06.2018 року.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 06.06.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 13 год. 58 хв. 05 серпня 2018 р.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 19.07.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 15.20 год. 17 вересня 2018 р.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 14.09.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 15.50 год. 13 листопада 2018 р.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 02.11.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 15.15 год. 01 січня 2019 р.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 27.12.2018 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 25 лютого 2019 р.

Ухвалою про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою Долинського районного суду від 18.02.2019 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, продовжено строк тримання під вартою в установі виконання покарань № 12 м. Івано-Франківська, на 60 днів, тобто до 19 квітня 2019 р.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб. При цьому зазначила, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, окрім цього, ризики, які враховувались судом при обранні цієї міри запобіжного заходу продовжують існувати надалі, а саме: що обвинувачений може переховуватись від органів досудового розслідування і суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, .

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник ОСОБА_2, заперечили щодо заявленого клопотання та просили обрати більш м’який запобіжний захід обвинуваченому, не пов’язаний з позбавленням волі у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки клопотання необґрунтоване та в ньому не наведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, перевіривши наявні матеріали кримінального провадження, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1, слід продовжити термін тримання під вартою з наступних підстав:

Згідно ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

До спливу строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою обвинуваченого, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Відповідно до п. 79 рішення в справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року «розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його

клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості».

Суд встановив, що судове провадження по кримінальному провадженню не закінчено, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування та продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме: можливість переховуватись від органів досудового розслідування і суду, продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не зменшились.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, зазначено, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку.

Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Обставини обвинувачення ОСОБА_1, його вік та стан здоров’я, а також тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватими у вчиненні злочинів, в яких він обвинувачуються, його сімейний стан (що він розлучений, не має на утриманні неповнолітніх дітей) та соціальне становище (обвинувачений ніде офіційно не працевлаштований) свідчать про недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання зазначеним ризикам.

Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку.

Застосований запобіжний захід відносно ОСОБА_1 кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинуваченого від суду, перешкоджати встановленню істини у справі.

Наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають на даний час можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який.

Суд вважає, що підстави для продовження запобіжного заходу - тримання під вартою не відпали, стан здоров'я обвинуваченого не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, а альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку обвинуваченого, тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу із визначенням строку.

Крім того, суд вважає, що продовження строку утримання під вартою обвинуваченого не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Суд не бере до уваги твердження захисника-адвоката, обвинуваченого, що відсутні підстави для тримання під вартою обвинуваченого так як ризики не доведені прокурором, у зв`язку з чим необхідно змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, оскільки при продовженні строку тримання під вартою суду не надано жодного доказу, що заявлені ризики, які були враховані при обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою зменшилися, а також в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які дають підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу.

Відтак, є достатні підстави для задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому строку тримання під вартою до 15 червня 2019 року включно.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 29, 176-178, 197, 194, 199, 331, 372, 532, 534 КПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 – задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителю ІНФОРМАЦІЯ_3 у вигляді тримання під вартою продовжити на 60 (шістдесят) днів - до 15 червня 2019 року включно.

Ухвала в частині продовження строків тримання під вартою діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику Державної установи Івано-Франківської установи виконання покарань (№ 12), якому направити копію даної ухвали.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у даному кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя: