Вирок № 81182710, 16.04.2019, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/1757/16-к

Провадження № 1-кп/346/239/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2019 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: головуючої - судді Беркещук Б.Б.

секретаря Матушевської Г.Д,

з участю прокурора Мельник І.Л.Семенюка Р.В.

потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12016090230000258 від 09.08.2016 р. про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, депутатом не являється, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не судимого, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмета.

Злочини скоєно за наступних обставин.

Встановлено, що 09 серпня 2016 року о 02 год. 43 хв. обвинувачений ОСОБА_3 разом з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на автомобілі марки «BMW Х-5» з іноземним реєстраційним номером VN 884 RT, який перебував в користуванні обвинуваченого ОСОБА_3, приїхали до цілодобового кафе-бару « Все для Вас» по вул. Грушевського, 2 в смт. Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області.

Обвинувачений ОСОБА_3 з метою хизування та самоутвердження перед своїми друзями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та продавцем кафе-бару «Все для Вас» ОСОБА_6 зайшов в середину приміщення кафер-бару «Все для Вас» із спеціально пристосованим для нанесення тілесних ушкоджень предметом, ззовні схожим на дерев’яну биту, якого упродовж 8 – 9 серпня 2016 року перевозив у використовуваному ним автомобілі марки «BMW Х-5» з іноземним реєстраційним номером VN 884 RT.

В подальшому 09 серпня 2016 року о 02 год. 55 хв. обвинувачений ОСОБА_3, тримаючи в руці спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет, ззовні схожий на дерев’яну биту, якого взяв з собою з автомобіля, разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вийшли з приміщення кафе-бару «Все для Вас» та підійшли до потерпілого ОСОБА_1, який стояв на проїзній частині дороги біля свого автомобіля марки "Fiat Scudo", реєстраційний номер НОМЕР_1.

ОСОБА_4 підійшовши до потерпілого ОСОБА_1 розпочав з останнім розмову, яка в процесі розвитку переросла в словесну суперечку. В цей час обвинувачений ОСОБА_3 тримаючи в руці за спиною заздалегідь підготовлений, спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень предмет ззовні схожий на дерев’яну биту, стояв неподалік на тротуарі та спостерігав за розмовою ОСОБА_4 та потерпілого ОСОБА_1.

Потерпілий ОСОБА_1 не знаючи можливих намірів незнайомих осіб, з метою особистого захисту та припинення розпочатого словесного конфлікту з незнайомим хлопцем, пішов до салону свого автомобіля звідки взяв тримач від сокири. Тримаючи його обома руками у горизонтальному положенні, замахнувся на ОСОБА_4. В свою чергу ОСОБА_4, зреагувавши на дії потерпілого ОСОБА_1, схопився обома руками за тримач з протилежного боку, після чого обоє почали шарпати за тримач кожен зі своєї сторони. Під час цих дій, ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_1 впали на проїжджу частину дороги таким чином, що потерпілий ОСОБА_1 знаходився поверх ОСОБА_4.

В цей час обвинувавчений Долинюк, який спостерігав за даними подіями, розуміючи, що знаходиться в громадському місці – на вулиці біля цілодобового кафе-бару «Все для Вас» смт. Заболотів Снятинського району, прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження потерпілого ОСОБА_1, протиставляючи себе суспільству, державі, в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_5 та продавця кафе-бару «Все для Вас» ОСОБА_6, яка спостерігала за даною подією з дверей приміщення кафе-бару, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій. передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, безпричинно, без попередньої змови із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не повідомляючи їх про свої наміри, застосовуючи заздалегідь підготовлений ним, спеціально пристований для нанесення тілесних ушкоджень предмет, ззовні схожий на дерев’яну биту, почав завдавати потерпілому ОСОБА_1 удари вказаним предметом по тім’яній та потиличній ділянках голови. Внаслідок чого спричинив ОСОБА_1 тілесні ушкодження у вигляді забійних ран голови, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров’я та закритої черепно-мозкової травми голови, забою головного мозку середнього ступеня важкості, субарахноїдального крововиливу, перелому тім’яної кістки справа, які відносяться до середнього ступеня важкості, які викликали тривалий розлад здоров’я і не є небезпечними для життя.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.296КК України визнав в повному обсязі і надав суду показання по суті пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідає фактичним обставинам справи і не суперечить їм, а саме, що дійсно того вечора відпочивав з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у цілодобовому кафе-барі «Все для Вас» в смт. Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області, куди приїхали його автомобілем марки «BMW Х-5» з іноземним реєстраційним номером. Хизуючись перед друзями зайшов в приміщення кафе-бару «Все для Вас» із дерев’яною битою, яку перевозив у використовуваному ним автомобілі марки «BMW Х-5». Коли з битою в руках вийшов з друзями ОСОБА_4 та ОСОБА_5, з кафе-бару на вулицю, то підійшли до потерпілого ОСОБА_1, який стояв на проїзній частині дороги біля свого автомобіля марки "Fiat Scudo" і ОСОБА_4 розпочав з потерпілим ОСОБА_1 суперечку, а він, обвинувачений, стояв та слідкував за даними подіями. Під час суперечки потерпілий ОСОБА_1 пішов до салону свого автомобіля звідки взяв тримач від сокири та замахнувся на ОСОБА_4, який в свою чергу схопив обома руками тримач з протилежного боку і вони з потерпілим почали шарпати за тримач кожен зі своєї сторони в результаті чого впали на проїжджу частину дороги. В цей час він, обвинувачений, з метою самоутвердитися шляхом приниження потерпілого ОСОБА_1, ігноруючи та прагнучи показати свою зневагу до існуючих норм та правил поведінки в суспільстві, розуміючи, що знаходиться в громадському місці, умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, безпричинно, без попередньої змови із ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не повідомляючи їх про свої наміри, застосовуючи заздалегідь підготовлену та спеціально пристосовану для нанесення тілесних ушкоджень дерев яну биту, завдав потерпілому ОСОБА_1 удари битою по голові від яких потерпілий отримав тілесні ушкодження. Про скоєне дуже шкодує, добровільно відшкодував завдану злочином шкоду потерпілому у якого і попросив пробачення та помирився з ним. Щиро розкаюється, просить суворо не карати, запевнив, що більше такого не повториться.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_3 не має, останній добровільно відшкодував йому завдану злочином шкоду, він помирився із обвинуваченим ОСОБА_3 і перебуває з останнім у приязних стосунках, просить обвинуваченого ОСОБА_3 суворо не карати.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.296 КК України при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позицій, роз'яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченого ч.3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Це узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

При встановлених обставинах, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_3 за ч.4 ст.296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненому із застосуванням заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень предмета.

Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що останній на обліку у психіатра та нарколога, не перебуває.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд відповідно до ст. 65, 66, 67 КК України бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом’якшують покарання обвинуваченому судом визнаються зізнання та щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому завданої злочином шкоди і потерпілий просить суворо не карати обвинуваченого та немає жодних претензій до нього, що на його, обвинуваченого ОСОБА_3, на утриманні перебуває двоє малолітніх дітей ОСОБА_7, 14.11.2016р.н. та ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, що обвинувачений позитивно характеризується по місцю проживання, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено .

Відповідно до частини першої ст. 75 КК України, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п’яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він вправі прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Згідно п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо конкретного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимоги ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов"язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом"якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчиненню нових злочинів.

У п. 3 постанови зазначено, що суди, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, повинні виходити з класифікації злочинів, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості наслідків тощо).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Як вбачається з досудової доповіді Коломийського міськрайонного відділу філії Державної Установи «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого у кримінальному провадженні з врахуванням інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, Коломийський міськрайонний відділ з питань пробації вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_8 без ізоляції від суспільства можливе та не становить високої небезпеки для суспільства чи окремих осіб.

З врахуванням положень ч.2 ст. 50, ст. 65 КК України, які передбачають, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення осіб, які вчинили злочин, а також запобігання вчинення нових злочинів, з урахуванням вищенаведених обставин, які враховуються при призначенні покарання, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, тому застосувавши ст. 75 КК України, його слід звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, що буде необхідним для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим за ч.4 ст. 296 КК України та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3:

- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;

- виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу не обирати.

Речові докази: оптичиний носій - диск CD-R об’ємом 700 mb фірми «Videks» із відеозаписом із камер відеоспостреження за 09.08.2016, встановлених в приміщенні кафе-бару «Все для Вас»– залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Беркещук Б. Б.