
Справа № 344/5628/19
Провадження № 1-кс/344/3106/19
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2019 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Шамотайло О.В., з участю секретаря Устинської Н.С., прокурора Книша П. підозрюваного ОСОБА_1., та його захисника ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 420 190 907 800 000 09 від 14.02.2019 , -
В С Т А Н О В И В:
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором в обгрунтування якого посилалася на те, що слідчим відділом Управління СБ України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні за підозрою громадянина України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України.
З матеріалів клопотання вбачається, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що у невстановлений досудовим слідством час ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з метою вчинення контрабанди прекурсорів, їх незаконного придбання, зберігання та перевезення з метою їх використання для виробництва або виготовлення психотропних речовин та інших злочинів, розуміючи, що самостійно вчиняти такі злочини буде складно, оскільки це потребує довготривалої підготовки, завчасно зорганізував у внутрішньо стійке об'єднання свого сина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, і його приятеля ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, які поділяли його наміри (задуми), а роль керівника організованої групи залишив за собою, чим створив та очолив організовану злочинну групу. При цьому він планував і організовував скоєння злочинів, детально розподілив між учасниками групи функції та ролі, яких вони відповідно до єдиного, відомого усім учасникам групи, плану дотримувалися під час вчинення злочинів і які у взаємозв'язку були направлені на виконання об'єктивної сторони цих злочинів, а також координував їх дії.
Так, згідно єдиного злочинного задуму відомого усім учасникам групи, діючи умисно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинен був організувати переміщення прекурсорів на територію України з приховуванням від митного контролю, їх незаконне придбання, зберігання та перевезення з метою подальшого їх використання для виробництва психотропних речовин, проінструктувати інших учасник організованої групи щодо заходів конспірації та порядку дій на випадок виявлення їх незаконної діяльності.
У свою чергу, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, згідно відведених їм функцій та ролей, на виконання спільного злочинного плану, повинні були безпосередньо отримати через службу доставки міжнародне відправлення із вмістом прекурсору, доставити його до місця виготовлення психотропної речовини, придбати обладнання та засоби для подальшого виготовлення психотропної речовини.
Так, за невстановлених досудовим слідством обставин ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реалізовуючи спільний злочинний план, організував переміщення з Китаю в Україну міжнародного експрес відправлення TNT150630713 на адресу ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2
Далі, 30.01.19 на території ЗМК ЦСС ТОВ «ТНТ Україна» в зоні митного контролю ВМО №2 митного посту «Спеціалізований» Київської митниці ДФС під час митного огляду міжнародного експрес відправлення TNT150630713, яке надійшло з Китаю від Hebei Aicheng Co.,Ltd,Hebei China, Shijiazhuang-qiaoxi, China, 050091, на ім’я ОСОБА_1 на адресу: Івано-Франківська область, м. Калуш, проспект Лесі Українки, 12/49, Україна, 77300, у ньому виявлено 5 профольгованих пакетів прямокутної форми з вмістом порошкоподібної речовини жовтого кольору в кожному пакеті.
Відповідно до міжнародної експрес накладної TNT150630713 переміщувана в міжнародному експрес-відправленні речовина жовтого кольору задекларована як «Sodium tripolyphosphate».
Згідно висновку Департаменту податкових та митних експертиз ДФС №142005803-0051 від 08.02.19 в результаті проведених досліджень, у складі всіх наданих зразків порошкоподібної речовини виявлено фенілнітропропен, який згідно з Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 (із змінами і доповненнями), віднесений до прекурсорів, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю (Таблиця ІV Список №1). Маси брутто зразків №№1-5 на момент початку досліджень становили 1006,06 г, 1004,45 г, 1005,06 г, 1007,08 г, 1005,54 г відповідно.
Таким чином, 30.01.19 прекурсори, обіг яких обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю, а саме фенілнітропропен, переміщувалися через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товару (ч.1 ст.483 МК України).
Після цього, 19.02.19 ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, реалізуючи спільний злочинний задум, згідно заздалегідь розподілених ролей, спільно прибули до пункту видачі ТНТ за адресою: м. Івано-Франківськ, вул.Польова, 4а, каб. 207, де ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, отримав від представника служби «TNT» міжнародне експрес відправлення TNT150630713.
Після цього, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, використовуючи автомобіль НОМЕР_1, разом перевезли вказане міжнародне експрес відправлення у невідомому напрямку.
При цьому, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, безперервно керував діями ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_3, шляхом інструктування співучасників і надання вказівок про їхні дії щодо заходів конспірації та уникнення викриття незаконної діяльності.
28.03.2019, під час обшуків за місцями проживання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, і гаражних приміщень, які ними використовувались для спільної незаконної діяльності, виявлено та вилучено особисті телефони співучасників із інформацією щодо обставин вчинення злочинів, скляні колби й інше лабораторне приладдя, аркуші паперу із рукописними написами переліку засобів, обладнання, хімічних формул, які можуть бути використані для виготовлення психотропних речовин, а також інші речі і документи, які підтверджують обставини вчинення злочинів організованою групою.
Сторона кримінального провадження, яка звернулася з даним клопотанням зазначає, що для підозри ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 311 КК України, у вказаному кримінальному провадженні виникла необхідність у врученні останньому письмового повідомлення про підозру від 29.03.2019. Однак, вручити повідомлення про підозру ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не представилось за можливе у зв’язку з тим, що останній 28.03.2019р.- скрився з місця проведення обшуку і 29.03.2019 його було оголошено в розшук, а надалі слідчим суддею було надано дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Дослідивши наявні матеріали, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання і просив про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, думку захисника підозрюваного, який, заперечував з приводу задоволення клопотання і просив застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід, у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронних засобів контролю, а у випадку задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, визначити її у розмірі близько 30 прожиткових мінімумумів для працездатних осіб, слідчий суддя встановив.
Наявні у матеріалах кримінального провадження докази у їх сукупності дають підстави слідчому судді прийти до висновку, що органи досудового розслідування обґрунтовано підозрюють ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 § 1 (c) Конвенції, передбачає наявність обставин, або відомостей, як переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа можливо вчинила злочин».
Можлива причетність ОСОБА_1, до вчинення інкримінованого злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом тимчасового доступу від 27.02.2019, протоколами обшуків від 28.03.2019, протоколами допитів свідків, протоколами впізнання, протоколами оглядів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.
ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, який посягає на здоров'я населення, а також встановлений з метою забезпечення охорони здоров'я населення порядок переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів через митний кордон України і правовий режим їх обігу, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Частиною 1 ст.183 КПК України передбачено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років, а до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Згідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вбачається, що застосування запобіжних заходів вже можливо при наявності ризиків. Ризик же в свою чергу це не визначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, з огляду на фактичні обставини даного провадження, вважає, що прокурором доведено наявність встановлених на досудовому розслідуванні ризиків, передбачених у п. 1 та 3 ч.1 ст.177 КПК України, дані ризики на вказаному етапі досудового розслідування існують і не зменшилися, а відтак приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що для запобігання цих ризиків, які зазначений у клопотанні та наведені у судовому засіданні застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобігання згаданим ризикам, а запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним та доцільним задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.
Зважаючи на позицію Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися, слідчий суддя погоджується, що вказані обставини кримінального правопорушення свідчать про те, що підозрюваному слід застосувати заставу у максимальному розмірі.
Відтак, враховуючи тяжкість злочину, який носить високу суспільну небезпеку, характеризуючі особу підозрюваного дані, його вік, стан здоров’я та майновий стан, міцність соціальних зв’язків, наявність постійного місця проживання, зважаючи на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а також на те, що під час досудового слідства встановлено, а в судовому засіданні підтверджено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити та одночасно визначити заставу відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України в межах трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 576300 (пятсот сімдесят шість тисяч триста ) гривень, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.
Відносно посилань захисника на захворювання підозрюваного, то жодних відомостей про те, що в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12) не може перебувати особа з вказаним захворюваннями слідчому судді не представлено і не надано доказів, що підозрюваний не може проходити при потребі відповідне лікування перебуваючи у Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
При цьому, інші обставини, які зазначені захисником підозрюваного не можуть бути підставою для відмови в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, оскільки не виключають наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та на переконання слідчого судді є не здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження, а доводи захисту не дають достатніх підстав слідчому судді для застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, і є недостатніми для гарантування належної поведінки підозрюваного та не свідчать про відсутність вказаних ризиків з огляду на конкретні обставини справи.
Підсумовуючи наведене, слідчий суддя вважає, що більш м’які запобіжні заходи не зможуть в повній мірі запобігти наведеним ризикам, що існують і не зменшилися, а відтак і не будуть здатними забезпечити дієвість даного кримінального провадження.
Згідно до протоколу затримання, ОСОБА_1 затримано 16.04.2019 року, а тому строк тримання під вартою має обчислюватись з цієї дати, при цьому строки досудовго розслідування спливають 29.05.2019 року.
Виходячи з викладеного, на підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 131,132, 176-178, 182-184, 193, 194,197, 199, 202, 205, 309, 369-372, 395 КПК України,
У Х В А Л И В:
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк сорок чотири дні — до 29 травня 2019 року включно.
Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання його здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань (№12).
Розмір застави визначити в межах трьохсот розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 576300 (пятсот сімдесят шість тисяч триста ) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ м. Київ, МФО: 820172, р/р: 37312032002265).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов'язки:
1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;
4) утримуватись від спілкування з потерпілими, свідками;
5) не відвідувати бари, кафе, ресторани та інші місця, в яких продаються спиртні напої;
6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Строк дії ухвали — до 29 травня 2019 включно.
Про прийняте рішення повідомити зацікавлених осіб.
Ухвала слідчого судді підлягає до негайного виконання після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя О.В. Шамотайло
Судове рішення № 81182676, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 16.04.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/5628/19. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: