Рішення № 81180533, 15.04.2019, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/1242/19

Провадження № 2-а/0182/47/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2019 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого-судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

26.11.2018 року до суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28.11.2018 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення було передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.01.2019 року справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення передано для розгляду до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області за підсудністю.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.02.2019 року вказану позовну заяву передано в провадження судді Рибаковій В.В.

В обґрунтування вимог позивач послалась на наступні обставини. Вказала, що у період з 10.09.2018 року по 21.09.2018 року фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017. Результати перевірки оформлені Актом №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року. 15.11.2018 року головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 відносно ФОП ОСОБА_1 були складені протоколи про адміністративне правопорушення: протокол № 293 - за неналежне ведення обліку доходів і витрат в результаті порушення п.п.177.2, п.п.177.4.5 п.177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, а саме: завищення суми оподаткованого доходу за 2016 рік на 790103,97 грн., за 2017 рік на 302658,26 грн., в результаті чого нараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підтверджено Актом перевірки № №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року, відповідальність передбачена ст. 164-1 КУпАП; протокол № 294 - за порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в результаті порушення абз.1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI, що призвело до заниження нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2016 рік на 90080,76 грн., за 2017 рік на 66584,76 грн., що підтверджено Актом перевірки №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року, відповідальність передбачена ч.1 ст. 165-1 КУпАП. 16.11.2018 року заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було винесено постанову № 293 про накладення адміністративного стягнення, якою ФОП ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680 грн. Вважає вказану постанову незаконною та необґрунтованою з наступних підстав. За висновками ДФС, в порушення п.177.2, п.177.4 ст.177 ПК України ФОП ОСОБА_1 у 2016-2017 роках було безпідставно включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, витрати на придбання дизпалива в кількості 72130 літрів на загальну суму 1023628,63 грн. (без ПДВ) без підтверджуючих документів на фактичне отримання дизпалива (касових чеків на отримання дизпалива на АЗС). Крім того, згідно висновків Акту перевірки, в порушення п.177.2, п.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України ФОП ОСОБА_1 за 2017 рік було безпідставно включено до складу витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу, витрати на утримання основних засобів подвійного призначення (послуги з ремонту вантажних автомобілів та шиномонтажу, придбання запчастин, шин) на загальну суму 69133,60 грн. Вказані порушення призвели до нарахування позивачу грошового зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб в загальній сумі 196697,20 грн., з військового збору в сумі 16391,44 грн. та визначено до сплати суму єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування в розмірі 156665,52 грн. Відповідно до ст.56 ПК України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Відповідно до п.56.15 ст. 56 ПК України, скарга, подана з дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов’язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується не надсилаються, а сума грошового зобов’язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. Враховуючи, що контролюючим органом ще не прийняті податкові повідомлення-рішення відносно платника податків та не проведена процедура узгодження податкових зобов’язань за Актом перевірки №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року, позивач вважає, що її притягнення до адміністративної відповідальності відбулося передчасно, без встановлення вини платника податків і за відсутності в її діях повного складу адміністративного правопорушення. На підставі наведеного, просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області № 293 від 16.11.2018 року, якою її притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн. за порушення ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Ухвалою судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року (а.с.68,68-на звороті) адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, відкрито провадження по адміністративній справі, призначено проведення першого судового засідання для розгляду справи по суті.

Копію ухвали судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01.03.2019 року направлено учасникам справи, повідомлено про надходження адміністративного позову, про день, час і місце розгляду справи у відповідності до ст.268 КАС України (а.с.69,70,73,77,78).

Крім того, на адресу відповідача судом направлявся запит про надання належним чином завіреної копії адміністративної справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності (а.с.71). Однак відповідачем не було надано суду копії запитуваної адміністративної справи.

Позивач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає та просить їх задовольнити (а.с.79). У судовому засіданні 13.03.2019 року обставини викладені в позові та позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення судового виклику (а.с.78), причини неявки суду невідомі.

Відзив на позов відповідач не надав.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статі, не перешкоджає розгляду справи, що відповідає положенням ч.3 ст.268 КАС України.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Між сторонами існує публічно-правовий спір, який виник з приводу притягнення Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області до адміністративної відповідальності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення ст.164-1, ч.1 ст. 165-1 КУпАП.

Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області була проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 (а.с.9-34).

15.11.2018 року головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 293, при проведенні на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, пп.77.1. п.77.4 ст.77, п.82.1. ст.82 ПК України та п.2 ч.1ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року №4882-п та план-графіку на 2018 рік документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, акт перевірки від 05.10.2018 №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення неналежне ведення обліку доходів і витрат, в результаті порушення п.п.177.2 п.п. 177.4.5 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, а саме завищення суми оподатковуваного доходу за 2016 рік на 790103,97 грн., за 2017 рік на 302658,26 грн., в результаті чого донараховано податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності, що підтверджено Актом перевірки № №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року, відповідальність передбачена ст.164-1 КУпАП (а.с.6). З протоколом про адміністративне правопорушення № 293 від 15.11.2018 року ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис в протоколі (а.с.6-на звороті), зазначила, що з порушенням не згодна.

15.11.2018 року головним державним ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи самозайнятих осіб управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_2 також складено протокол про адміністративне правопорушення № 294, при проведенні на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2. п.75.1 ст.75, пп.77.1. п.77.4 ст.77, п.82.1. ст.82 ПК України та п.2 ч.1 ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», наказу ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 27.08.2018 року №4882-п та план-графіку на 2018 рік документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, акт перевірки від 05.10.2018 №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1, відповідно до якого ФОП ОСОБА_1 вчинила правопорушення порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, в результаті порушення абз. 1 п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року, що призвело до заниження суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за 2016 рік на 90080,76 грн., за 2017 рік на 66584,76 грн., що підтверджено актом перевірки №59436/04-36-13-05/НОМЕР_1 від 05.10.2018 року, відповідальність передбачена ч.1 ст. 165-1 КУпАП (а.с.7). З протоколом про адміністративне правопорушення № 294 від 15.11.2018 року ОСОБА_1 ознайомлена, про що свідчить її підпис в протоколі (а.с.7-на звороті), зазначила що з порушенням не згодна.

16.11.2018 року за результатами розгляду протоколів №293 та №294 від 15.11.2018 року та додані до нього матеріали справи про адміністративні правопорушення акт документальної планової перевірки №59436/04-36-13-05/21977105001 від 05.10.2018р. щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, заступником начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області ОСОБА_3 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №293, якою встановлено неналежне ведення обліку доходів і витрат та порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та на підставі Податкового кодексу України та статей 234-2,284 КУпАП притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 грн. за порушення ст.164-1, ч.1 ст. 165-1 КУпАП (а.с.8).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.

Згідно зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй Конституцією або законом.

Частиною першою ст.55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси шляхом визначеним у п.п.1-6 ч. 1 цієї статті. Згідно ч.2 цієї статті, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вимоги до постанови в справі про адміністративне правопорушення визначені ст.283 КУпАП. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення, а також вказівку про порядок і строк її оскарження.

Разом з тим, в досліджених судом протоколах про адміністративне правопорушення №293 та №294 від 15.11.2018 року складених відносно ФОП ОСОБА_1 за вчинення правопорушення ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП, не зазначено суть адміністративного правопорушення, в чому конкретно полягали порушення, які конкретно неправомірні винні дії або бездіяльність вчинені позивачем і коли саме.

Таким чином, у вищевказаних протоколах не повністю вказана об'єктивна сторона правопорушення, чого вимагає ст.256 КУпАП, також вона відсутня і в оскаржуваній постанові №293 від 16.11.2018 року.

Зазначена абстрактність інкримінованого правопорушення позбавляє можливості зрозуміти суть правопорушення особою, яку притягують до відповідальності, щоб мати змогу ефективно захищатися від висунутого обвинувачення. Відсутність конкретизації є порушенням права на захист.

Статтею 278 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, крім іншого, питання, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Однак, всупереч положень статті 278 КУпАП відповідач не перевірив правильність складення протоколів про адміністративне порушення.

Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь згідно ст.62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Конвенція 1950 року), а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовуються судами при розгляді справ як джерело права, а Європейський суд з прав людини притримується у своїх рішеннях позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Відповідно до ст.251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними ст. 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також ст. 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч цього відповідачем ніяких доказів суду надано не було. Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні та доказування правомірності свого рішення не скористався, в судове засідання не з’явився, доказів, які б спростували посилання позивача, суду не представив.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що працівниками Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області при складенні протоколів про адміністративне правопорушення № 293 та № 294 від 15.11.2018 року та при винесенні постанови № 293 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності від 16.11.2018 року не було розкрито суть адміністративних правопорушень, інкримінованих позивачу, які передбачені ст.164-1, ч.1 ст.165-1 КУпАП.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності винесення оскаржуваної постанови та не надано жодних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що є підставою для задоволення позовних вимог та визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 293 від 16.11.2018 року відносно ОСОБА_1, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У відповідності до Закону України «Про судовий збір», за подання до суду фізичною особою адміністративного позову немайнового характеру встановлена ставка судового збору 768 грн. 40 коп. Особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення звільнена від сплати судового збору. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 768 грн. 40 коп. на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,8,9,12,14,77,90,94,122,139,229,241-246,286 КАС України, –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання: 53200, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Севастопольська, буд.30) до Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області (ідентифікаційний код юридичної особи 39394856, місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення № 293 від 16.11.2018 року, винесену заступником начальника Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області ОСОБА_3, якою притягнуто до адміністративної відповідальності фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 у вигляді накладення штрафу в розмірі 680,00 грн., справу про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь держави судовий збір у розмірі 768 грн. 40 коп. (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.).

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: ОСОБА_4