Ухвала суду № 81179269, 12.04.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1894/19

1-кс/212/681/19

У Х В А Л А

12 квітня 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання Нестеренко В.В., представника заявника ОСОБА_2, прокурора Бордюг О.В. розглянувши скаргу Громадської організації "Спільно+" на бездіяльність прокурора, керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2,

встановив:

04 березня 2019 року представник Громадської організації «Спільно+» ОСОБА_2, звернувся до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Свою скаргу ОСОБА_2 обґрунтовує тим, що 26.02.2019 року електронною поштою Громадська організація «Спільно+» звернулась до прокурора - керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 з письмовою заявою №12 - ГО від 26.02.2019 року про кримінальне правопорушення, якою просили керуючись Конституцією України та ст.214 КПК України - внести відомості, що викладені в заяві до ЄРДР та розпочати досудове кримінальне провадження відносно групи осіб причетних до затягування та фактичного розвалу судового розслідування кримінальної справи № 177/758/16-к (провадження № 1-кп/177/78/16) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.Однак відомості за заявою Громадської організації «Спільно+» до ЄРДР не були внесені, тому просить зобов’язати прокурора - керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 – внести відомості, що викладені в заяві про кримінальне правопорушення №12 - ГО від 26 лютого 2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове кримінальне провадження відносно групи осіб причетних до затягування та фактичного розвалу судового розслідування кримінальної справи № 177/758/16-к (провадження № 1-кп/177/78/16) за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.364 КК України.

У судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи поданої скарги та просив її задовольнити. Зазначив, що у Криворізькому районному суді Дніпропетровської області на протязі трьох років, а саме з 2016 року триває розгляд кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, на час подання заяви про кримінальне правопорушення дана справа не розглянута, що свідчить про затягування розгляду справи з метою уникнення покарання обвинуваченим. Саме тому громадська організація «Спільно+» звернулась із відповідною заявою про вчинене кримінальне правопорушення за ч.3 ст.364 КК України до керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3, однак останнім у визначеному законом порядку відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені не були.

У судовому засіданні прокурор Бордюг О.В. проти задоволення скарги заперечувала та зазначила, що заява Громадської організації «Спільно+» від 26.02.2019 року, про кримінальне правопорушення була направлена 28.02.2019 року за належністю, для розгляду по суті до прокуратури Дніпропетровської області. Також вказала, що представнику ГО «Спільно+» ОСОБА_2 28.02.2019 року було направлено письмове повідомлення про направлення заяви від 26.02.2019 року до прокуратури Дніпропетровської області.

Заслухавши скаржника, прокурора, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя прийшов до висновку, що ска рга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів скарги вбачається, що 26 лютого 2019 року Громадська організація «Спільно+» від імені якої діяв ОСОБА_2, за допомогою електронної пошти звернулась до Директора Державного бюро розслідувань та Керівника Криворізької місцевої прокуратури №2 із заявою про кримінальне правопорушення, в якій представник заявника зазначив, що в Криворізькому районному суді Дніпропетровської області розглядається кримінальна справа №177/758/16-к за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.369-2 КК України, зазначив, що розгляд даної кримінальної справи триває з липня 2016 року, станом на 26 лютого 2019 року розгляд справи по суті не розпочато та по даному кримінальному провадженню лише приймаються рішення про продовження щодо обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді заборони займати відповідну керівну посаду, у зв’язку з чим просив внести відомості, що викладені в заяві до ЄРДР та розпочати досудове кримінальне провадження відносно групи осіб причетних до затягування та фактичного розвалу судового розслідування кримінальної справи № 177/758/16-к (провадження № 1-кп/177/78/16).

Відповідно до долученого прокурором Бордюг О.В. супровідного листа встановлено, що 28.02.2019 року за вих. №44р, Керівником Криворізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 на адресу заступника прокурора Дніпропетровської області Черкашина Ю.О. було направлено для розгляду заяву представника ГО «Спільно+» ОСОБА_2, щодо умисного, на думку заявника, затягування прокурором, судом, обвинуваченим розгляду кримінальної справи №177/758/16-к.

Згідно до долученого прокурором Бордюг О.В. листа за №55-829-18 від 28.02.2019, на №12-ГО від 26.02.2019 року, зазначено, що Представнику ГО «Спільно+» ОСОБА_2 повідомлено про направлення заяви останнього за належністю до прокуратури Дніпропетровської області. Вказано, що на теперішній час підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.

Положеннями ч. 1 ст. 303 КПК України визначений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема, у відповідності до п. 1 частини 1 цієї статті, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

Так, на розгляді Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебуває кримінальна справа № 177/758/16-к по обвинуваченню ОСОБА_5 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України, яке внесене в Єдиний реєстру досудових розслідувань за № 42016040000000098 від 08.02.2016.

Як встановлено слідчим суддею, в поданій до прокурора заяві заявник вбачає склад злочину у затягуванні та фактичному розвалі судового розслідування кримінальної справи № 177/758/16-к за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України. Заявник фактично вбачає склад злочину у невчиненні судом передбачених процесуальним законодавством дій у конкретній кримінальній справі.

Отже, вчинення (невчинення) суддею (судом) процесуальних дій під час розгляду конкретної справи, а також ухвалені у ній рішення можуть бути оскаржені до суду вищої інстанції у порядку, передбаченому процесуальним законом для тієї справи, під час розгляду якої вони відповідно були вчинені (мали бути вчинені) чи ухвалені.

Водночас, згідно з пунктом 57 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Відповідно до пункту 55 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші судові порушення, які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішення справи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

Згідно з пунктом 21 Великої хартії суддів (Основоположних принципів), затвердженої Консультативною радою європейських суддів 17 листопада 2010 року, засоби для виправлення суддівських помилок мають бути передбачені відповідною системою апеляційного оскарження. Виправлення будь-яких інших помилок в адмініструванні правосуддя є виключною відповідальністю держави.

Також, ЄСПЛ у своїх рішеннях, здійснюючи тлумачення положень Конвенції, указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашінгдейн проти Великої Британії).

Рішення суду і відповідно до цього дії або бездіяльність судів у питаннях здійснення правосуддя, пов’язаних із підготовкою, розглядом справ у судових інстанціях тощо, можуть оскаржуватися у порядку, передбаченому процесуальними законами, а не шляхом оскарження їх дій до іншого суду, оскільки це порушуватиме принцип незалежності суддів, гарантований статтею 129 Конституції України, і заборону втручання у вирішення справи належним судом.

Висновок суду узгоджується із статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З урахуванням викладеного слідчий суддя приходить до висновку, що законність процесуальних актів і дій (бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді кримінальної справи № 177/758/16-к по обвинуваченню ОСОБА_5, не може перевірятися поза межами передбаченого законом процесуального контролю.

Враховуючи викладене слідчий суддя вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 306 КПК України, слідчий суддя, -

постановив:

відмовити у задоволенні скарги Громадської організації "Спільно+" на бездіяльність прокурора, керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2.

Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Слідчий суддя Н. М. Ваврушак