Ухвала суду № 81179182, 15.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

15 квітня 2019 року м. Київ № 640/6318/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження заяву б/н від 10.04.2019 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1 у адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Державного бюро розслідувань

третя особа, що не Рада громадського контролю при Державному бюро розслідувань

заявляє самостійних

вимог на предмет спору

про визнання протиправним та скасування індивідуального акту,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) (далі - позивач або ОСОБА_1 або Заявник) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державного бюро розслідувань (адреса місцезнаходження: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код - 41760289) (надалі - відповідач або ДБР), у якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ Державного бюро розслідувань № 73 від 18.03.2019 «Про оголошення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань».

Мотивуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуваний наказ створює підстави для незаконного дострокового припинення повноважень ОСОБА_1 як члена ради громадського контролю. На думку позивача, спірний наказ порушує право останнього приймати участь в управлінні державними справами, передбачене ч. 1 ст. 38 Конституції України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.01.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у даній адміністративній справі; постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; залучено Раду громадського контролю при Державному бюро розслідувань (адреса: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 15) до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору; витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію наказу Державного бюро розслідувань № 73 від 18.03.2019 «Про оголошення конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань».

Разом з позовом Заявник подав заяву б/н від 10.04.2019 «Про забезпечення позову», в якій останній просить суд забезпечити позов шляхом:

заборони відповідачу проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань до закінчення розгляду даної справи по суті.

В обґрунтування заяви позивачем відмічено, що підстава забезпечення позову обумовлена існуванням об'єктивних ризиків унеможливлення виконання рішення суду та забезпечення ефективного поновлення прав ОСОБА_1, як члена Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань. Заявник примічає, що з огляду на заявлений предмет позову за доцільне є вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Державному бюро розслідувань проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань до закінчення розгляду даної справи по суті.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2019, заяву про забезпечення позову внесено до системи автоматизованого розподілу та передано судді Пащенку К.С.

Вирішуючи по суті подану ОСОБА_1 заяву, проаналізувавши наведені останнім обставини та наявні у матеріалах справи докази, суд зазначає про таке.

У відповідності до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (в ухвалі скорочено - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову (частина перша). Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Виходячи з аналізу вказаної норми, підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду;

2) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

3) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень;

4) очевидність порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При цьому, позов, згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України, може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Таким чином, суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вказаний інститут є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Також, суд має враховувати співрозмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

В силу п.п. 3-5 ч. 1, ч. 3 ст. 152 КАС України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Згідно ч.ч. 4, 5 ст. 154 КАС України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

З огляду на наведені процесуальні приписи КАС України, в їх сукупності, слід акцентувати, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд враховує як предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, так і доцільність вжиття відповідного заходу залежно від обставин по справі. При цьому, досліджуючи обставини справи суд необмежений у праві виявлення доказів з власної ініціативи.

Як слідує із позовної заяви, публічно-правовий спір між сторонами існує, на думку Заявника, за обставин прийняття оскаржуваного наказу з порушенням норм та вимог чинного законодавства України.

Поряд з цим, у заяві ОСОБА_1, в контексті питання визначеного ним предмету позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також доцільності вжиття відповідного заходу, як то заборони відповідачу проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань до закінчення розгляду даної справи по суті, наголошується, що станом на 11.04.2019 позивач є членом Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань та продовжує здійснювати покладені на нього функції із громадського контролю за діяльністю правоохоронного органу. Оскаржуваний наказ Державного бюро розслідувань від 18 березня 2019 року № 73 створює підстави для незаконного дострокового припинення його повноважень як члена Ради громадського контролю, чим порушує право Заявника приймати участь в управлінні державними справами, передбачене ч. 1 ст. 38 Конституції України.

Досліджуючи обставини справи, судом виявлено, що в провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебуває адміністративна справа № 640/6311/19 за позовом ОСОБА_2 (члена Ради громадського контролю при ДБР) до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування постанови від 13 березня 2019 № 218 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1086».

Як установлено судом, в межах вказаної справи 12.04.2019 прийнято ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва, згідно резолютивної частини якої, зокрема, заборонено Державному бюро розслідувань проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань на підставі положень Порядку формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2017 року № 1086 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2019 року № 218.

Приймаючи до уваги окреслене, з урахуванням предмету позову у справі № 640/6318/19 та викладених Заявником, як членом Ради громадського контролю при ДБР, обґрунтувань необхідності забезпечення позову шляхом заборони відповідачу проводити конкурс та визначати результати конкурсу з формування складу Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань до закінчення її розгляду по суті, зважаючи на прийняту Окружним адміністративним судом міста Києва ухвалу від 12.04.2019 у справі № 640/6311/19, на думку суду, недоцільним, з огляду на вимоги ст.ст. 150, 152, 154 КАС України та обставини даної справи, є застосування визначеного ОСОБА_1 заходу забезпечення позову у цій справі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 241-243, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви б/н від 10.04.2019 «Про забезпечення позову» ОСОБА_1.

Ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову, відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України, може бути оскаржено.

Суддя К.С. Пащенко