Постанова № 81178578, 16.04.2019, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/2717/19

(3/199/1121/19)

ПОСТАНОВА

іменем України

16 квітня 2019 року місто Дніпро

Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Щербина-Почтовик І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, працюючої головним бухгалтером ПП «Техносервісінформ», проживаючої у ІНФОРМАЦІЯ_2, яка притягується до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1631КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення №112 від 05.02.2019, ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером ПП «Техносервісінформ»,допустила порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 3 930 420.00 гривень, даний протокол було складено на підставі Акту перевірки №63617/04-36-14-02/32608829 від 02.11.2018 року.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1, якій ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, вважаю, що провадження по даній справі підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення в діях останньої, з наступних підстав.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб’єктом правопорушення, всіх обов’язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Системний аналіз ст. ст. 55,56 Податкового Кодексу України, свідчить про те, що, податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, податковим законодавством України поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

Використовуючи надане законом право, ПП "Техносервісінформ", головним бухгалтером якого є ОСОБА_1, звернулося зі скаргою з приводу складення Акту №63617/04-36-14-02/32608829 від 02.11.2018 року, у межах встановленого законом строку, до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Відповідно до рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.03.2019 - Позовна заява Приватного підприємства «Техносервісінформ» (Полтавське шосе, 619, м. Дніпро, 49082, код ЄДРПОУ 32608829) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49600, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволена. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 05.02.2019 року №0002621402 на суму 6544914,00 грн., №0002651402 на суму 5895630,00 грн., №0002641402 на суму 12815,00 грн., які було складено на підставі акту №63617/04-36-14-02/32608829 від 02.11.2018 року.

Отже, наразі скасовано рішення податкового органу, що в свою чергу ставить під сумнів об’єктивність та правильність висновків перевірки, викладених у акті. За таких обставин даний акт перевірки, як доказ вини особи, не може безсумнівно доводити факт порушення ОСОБА_1 порядку ведення податкового обліку, відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Крім вказаного, із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що при складанні вищезазначеного протоколу про адміністративне правопорушення, посадовою особою не в повному обсязі та некоректно викладено суть адміністративного правопорушення з огляду на те, що фабула інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення виписана неналежним чином, без зазначення при яких саме обставинах було вчинено правопорушення і в чому саме воно виразилося, при цьому, у справі про адміністративне правопорушення взагалі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази вчинення інкримінованого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки долучений до матеріалів справи Акт документальної планової виїзної перевірки, не може вважатися достатнім та належним доказом вчинення адміністративного правопорушення у зв’язку із тим, що Податковим кодексом України передбачено апеляційний порядок оскарження в адміністративному порядку (до вищестоящого податкового органу) посадовою особи податкового органу, у випадку, якщо суб’єкт господарювання не погоджується з рішенням Державної фіскальної служби України – має право оскаржити його до суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. При цьому , ПП "Техносервісінформ", скористалось наданим Податковим кодексом України правом на оскарження рішення даного органу та звернулось до суду, яким наразі позов ПП "Техносервісінформ", - задоволено, однак посадовою особою ДФС вказане не було враховано при направленні даного протоколу про адміністративне правопорушення до суду, що в свою чергу позбавляє суд можливості здійснити всебічне, повне і об’єктивне з’ясування всіх обставин справи, а отже встановити чи винна особа, яка притягається до відповідальності у вчиненні адміністративного правопорушення.

Приймаючи до уваги, що у справі відсутні в достатньому обсязі належні та допустимі докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, у суду не має можливості встановити факт вчинення останньою інкримінованого їй адміністративного правопорушення та наявність в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

Враховуючи, що відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, прихожу до переконання, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284 КУпАП, суд –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1631 КУпАП, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП – закрити, за відсутністю в її діях складу правопорушення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя: І.В. Щербина-Почтовик

16.04.2019