Ухвала суду № 81177670, 15.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

15 квітня 2019 року м. Київ № 826/7878/18

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження клопотання ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у адміністративній справі

за позовомОСОБА_1доПенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській областіпропоновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

Окружним адміністративним судом міста Києві за результатами розгляду адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) до Пенсійного фонду України (далі також - відповідач 1, ПФУ), Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (надалі - відповідач 2, ГУПФУ в Черкаській області) про поновлення позивача на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з відповідача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 02 квітня 2018 року постановлено рішення, яким:

- позов ОСОБА_1 задоволено;

- визнано протиправним та скасовано наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області у зв'язку з реорганізацією, пункт 4 частини 1 статті 83 та пункт 1 частини 1 статті 87 Закону України «Про державну службу»;

- визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 05 травня 2018 року №213-о «Про оголошення наказу Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-о «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області з 05 травня 2018 року;

- стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2019 року у розмірі 97 615,50 грн;

- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області та стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми за один місяць у розмірі 4488,75 грн без урахування обов'язкових податків та зборів;

- зобов'язано Пенсійний фонд України та Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подати до Окружного адміністративного суду міста Києва протягом 10 днів з дня набрання законної сили рішенням суду звіт про його виконання.

12 квітня 2019 року від позивача до суду надійшла заява з вимогами:

- винести додаткове судове рішення яким відповідно з урахуванням вимог пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2018 року по 02 квітня 2019 року у розмірі 97 615 (дев'яносто сім тисяч шістсот п'ятнадцять) гривень 50 коп. та кошти, які належать ОСОБА_1 після підвищення посадових окладів в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток в сумі 33584,23 грн, всього підлягає стягненню 131199,23 грн без урахування обов'язкових податків та зборів.

Під час розгляду заяви позивача судом враховується наступне.

Як зазначено в рішенні суду, ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Пенсійного фонду України, Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з вимогами:

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

06 серпня 2018 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив:

- прийняти позовну заяву до розгляду. В разі неналежної територіальної юрисдикції (підсудності) передати адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду в порядку вимог статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України;

- визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України від 24 квітня 2018 року №183-о «Про поновлення на посаді ОСОБА_1»;

- визнати протиправним та скасувати наказ Пенсійного фонду України від 04 травня 2018 року №201-о «Про звільнення ОСОБА_1»;

- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника управління Пенсійного фонду України в Тальнівському районі Черкаської області;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області провести відповідно до вимог частини 4 статті 87 Закону України «Про державну службу» нарахування та виплату вихідної допомоги у розмірі середньої місячної заробітної плати.

Водночас, заява позивача про уточнення позовних вимог від 06 серпня 2019 року, як зазначено судом у рішенні, у зв'язку з недотриманням позивачем процесуальних вимог частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також недотримання процесуальних вимог щодо ненадання безпосередньо суду відповідних доказів направлення такої заяви іншим учасникам справи, в силу положень частини 7 статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України - була повернута позивачу.

Частиною першою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України встановлюється виключний перелік підстав, для ухвалення додаткового рішення за заявою учасника справи чи з власної ініціативи, а саме якщо: я суд, що ухвалив судове рішення, може ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, підставою для винесення додаткового рішення є неповнота судового рішення, тобто, не вирішення судом під час його постановлення усіх позовних вимог та усіх питань, пов'язаних із розглядом спору.

Оскільки у рішенні суду від 02 квітня 2019 року судом були вирішені всі вимоги, що були викладені позивачем у первісній позовній заяві, а також надано оцінку всім доводам учасників справи на обґрунтування їх позицій і доказам, наявним у справі, підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення відсутні.

Згідно частини четвертої статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 241-243, 248 і 252 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про винесення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська