Рішення № 81172478, 16.04.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.04.2019р. Справа №905/2307/18

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро

до відповідача ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради,

м.Краматорськ

про стягнення заборгованості в сумі 23021,27 грн.

Суддя Левшина Г.В.

при секретарі судового засідання Хохуля М.С.

Представники сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

В засіданні суду брали участь:

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Дніпро, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, м.Краматорськ, про стягнення заборгованості в сумі 23021,27 грн., у тому числі основний борг в сумі 22427,70 грн., пеня в сумі 508,77 грн., три проценти річних в сумі 84,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх грошових зобов’язань договором №64-60 від 16.01.2018р. про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти.

На підтвердження свої вимог, позивач надав копії: договору №64-60 від 16.01.2018р. з додатками, рахунок акт-№1401010064000603.9.2018, докази направлення його відповідачу, вимогу про сплату заборгованості, докази направлення його відповідачу.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2018р. відкрите провадження у справі №905/2307/18, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 17.01.2019р. об 12:30 год.

03.01.2019р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву №01-14/996 від 29.12.2018р., в якому останній заперечив проти заявлених позовних вимог у повному обсязі з наступних підстав:

- твердження позивача про те, що відповідачем не надавались заперечення щодо наданих послуг за спірний період є хибним, адже останнім було направлено на адресу позивача лист з проханням не нараховувати до сплати вартість телекомунікаційних послуг в сумі 19369,27 грн., оскільки попередніх замовлень на послуги міжнародного зв’язку не було, відповідні дзвінки управлінням не здійснювались, третім особам логіни та паролі не передавались;

- протягом всієї ночі з суботи на неділю, коли здійснювався набір спірних номерів, працівники управління на роботі не перебували, а роздруківка телефонних дзвінків за період з 21.09.2018р по 23.09.2019р. свідчить про те, що на лінії ПАТ «Укртелеком», відбувався злом системи, який є результатом здійснення незаконних дій інших осіб;

- нарахування штрафних санкцій є неправомірним у зв’язку з відсутністю заборгованості перед позивачем.

17.01.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої позивач підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі та зазначив про наступне:

- згідно з п.4.1.4 додатку №4 до договору виконавець обслуговує, зокрема, міжнародні виклики;

- згідно з п.6.5 додатку №4 до договору оператор не несе відповідальність за наслідки зловживань замовниками (відповідачем) та третіми особами, які можуть виникнути при некоректному налаштуванні або недостатньому захисті обладнання замовника, відповідальність за розголошення мережних реквізитів повністю покладається на замовника;

- відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження своїх посилань на злом системи, здійснення незаконних дій третіх осіб та позивача, з огляду на що, відповідач зобов’язаний виконати своїх зобов’язання з оплати наданих послуг;

- недостатність бюджетних асигнувань не є підставою для звільнення від виконання відповідача своїх грошових зобов’язань.

17.01.2019р. у підготовче судове засідання представник позивача не з'явився, відповідач заперечував проти позовних вимог.

Ухвалою від 17.01.2019р. вирішено здійснювати розгляд справи №905/2307/18 за правилами загального позовного провадження, стадія: відкриття провадження у справі та призначене підготовче засідання на 12.02.2019 року о 12:00 год.

05.02.2019р. відповідач через канцелярію надав клопотання про долучення документів.

12.02.2019р. позивачем через канцелярію суду надана заява про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 12.02.2019р. з'явились представники сторін.

Ухвалою від 12.03.2019р. відкладено підготовче засідання на 05.03.2019 року об 11:15 год.

26.02.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі, до яких останній додав документи на підтвердження свого правового статусу оператора телекомунікацій, належності абонентського обладнання та програмного забезпечення, за допомогою якого здійснюється облік спожитих абонентами послуг. Крім того, в поясненнях позивач підтвердив свою правову позицію щодо неправомірності дій відповідача та підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

В судове засідання 05.03.2019р. з'явилися представники сторін, відповідачем повідомлено суд про необхідність ознайомлення з поясненнями позивача.

Ухвалою від 05.03.2019р. продовжено строк підготовчого провадження по справі №905/2307/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 21.03.2019 року о 12:45 год.

15.03.2019р. від позивача до канцелярії суду надійшли письмові пояснення по справі.

В судове засідання 21.03.2019р. з'явились представники сторін, повідомили про можливість закриття підготовчого провадження у справі.

Ухвалою від 21.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 10.04.2019р.

22.03.2019р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, що направлений до суду 19.03.2019р. (до переходу розгляду справи по суті). За змістом заперечень, відповідач вважає безпідставними позовні вимоги, оскільки:

- спірним договором не передбачено надання обслуговування міжнародних дзвінків, в додатках договору містяться тарифи лише на дзвінки у межах України;

- стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів за недоведеністю здійснення дзвінків на міжнародні номери, що тривали 00 хв. 00 сек., є неправомірним.

В судовому засіданні 10.04.2019р. оголошувалась перерва до 16.04.2019р. о 15.00 год.

В судове засідання 16.04.2019р. сторони не з’явилися.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

16.01.2018р. між позивачем та відповідачем був укладений договір №64-60 про надання телекомунікаційних послуг споживачам, які здійснюють їх закупівлю за державні кошти, за умовами якого виконавець (позивач) зобов'язався у 2018р. надавати замовнику (відповідачу) послуги телефонного зв'язку та передачі даних, а також послуги, пов’язані технологічно з телекомунікаційними послугами, що визначаються у замовленні послуг та у відповідних додатках до цього договору, а замовник (відповідач) взяв на себе зобов'язання своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до вимог цього договору і Умов та порядку надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком", затверджених виконавцем, та опублікованих на офіційному веб-сайті ПАТ "Укртелеком" http://ukrtelekom.com.ua.

Відповідно до п.1.2 договору перелік та опис замовлених послуг, спеціальні умови організації, технічні характеристики та порядок надання послуг виконавця визначаються в замовленні послуг та в окремих додатках до цього договору, що підписуються сторонами і є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно з п.2.1 вказаного договору ціна цього договору становить 26700,00 грн., у тому числі ПДВ 4450,00 грн.

Пунктами 2.4-2.5 договору сторони визначили, що для розрахунків за цим договором застосовуються тарифи, що діяли на момент надання послуг. Вартість кожного з видів замовлених послуг зазначається у відповідних таблицях до додатків до договору.

Відповідно до п.3.1 договору розрахунки проводяться шляхом здійснення оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунка на оплату послуг (разом з рахунком надається акт здавання-приймання надання послуг) або рахунка-акту на оплату послуг (при цьому рахунок-акт одночасно є актом здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) за кожний розрахунковий період.

Згідно з п.3.2 договору порядок оплати наданих телекомунікаційних послуг - в кредит.

Пунктом 3.7 договору сторони узгодили, що у разі перевищення ціни договору замовник сплачує фактично отримані послуги згідно з діючими тарифами виконавця.

За умовами розділу 4 виконавець організовує замовнику лінію зв’язку для надання послуг або у разі відсутності технічної можливості пропонує замовнику інші варіанти підключення. Строк організації надання послуг визначається сторонами у додатках до цього договору. Місця та параметри надання послуг визначаються у відповідних таблицях до додатків та замовленні послуг, що є невід’ємною частиною договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2018р., а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Відповідно до ч.3 статі 631 ЦКУ сторони домовились, що умови договору поширюються на відносини між ними, що виникли до його укладання, а саме з 02.01.2018р.

У п.8.7 договору сторони дійшли спільної згоди, що на підставі письмової заяви замовника, виконавець припиняє надання послуги/послуг протягом тридцяти календарних днів з дати отримання Укртелекомом такої заяви про припинення, якщо більший строк не зазначений у заяві замовника.

В додатку №4 до договору "Про надання послуг телефонного зв'язку" сторони визначили предмет додатка, послуги, які надаються замовнику, а саме послуги телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет з наданням міського номера (далі – послуга «Хмарна АТС»), а Замовник отримує зазначену послугу «Хмарна АТС», користується нею на умовах договору та додатку та сплачує її вартість в порядку, передбаченому договором згідно із встановленими тарифами/цінами згідно з Таблицею №4.1. «Тарифи на надання послуги «Хмарна АТС»» до Додатку №4 до договору.

В таблиці №4.1 додатка №4 до договору сторони узгодили тарифи на надання послуг відомчої телекомунікаційної мережі з використанням мережі Інтернет (Послуга «Хмарна АТС»).

10.07.2014р. наказом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" №340 затверджено Умови та порядок надання телекомунікаційних послуг ПАТ "Укртелеком" (надалі - Умови).

Наказом ПАТ "Укртелеком" №625 від 27.11.2017р. внесено зміни до вищевказаного наказу №340, а саме у пп.3.3.1 пункту 3.3 додатку 1 зазначених Умов.

Відповідно до п.4.2.3 Умов абонент (в даному випадку - відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати отримані послуги відповідно до порядку розрахунків, встановлених договором, цими Умовами, Тарифами/Тарифними планами, Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг.

Пунктами 5.2 та 5.7 Умов встановлено, що позивач виставляє єдиний рахунок на оплату послуг, наданих за договором, в якому, в тому числі, вказується плата за тимчасове платне користування абонентським обладнанням, наданим в тимчасове платне користування (у разі замовлення відповідачем).

У разі неотримання рахунка до десятого числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, або здійснення розрахунків без рахунка відповідач може звернутися до позивача для отримання інформації про належну до сплати суму та в разі потреби отримати рахунок. Неотримання рахунка не звільняє відповідача від зобов'язань щодо оплати послуг.

Згідно з п.5.4 Умов у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної (кредитної) форми оплати рахунок за телекомунікаційні послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом якщо інше не передбачено договором.

Пунктом 5.8 Умов передбачено, що у разі перевищення ціни договору (для бюджетних організацій) - відповідач сплачує всю суму фактично отриманих послуг.

Відповідно до п. 5.10.1 Умов отримана від відповідача сума платежу зараховується позивачем у такій послідовності, якщо інше не встановлено договором, (це стосується абонентів - бюджетних підприємств, установ, організацій, які повністю фінансуються за рахунок бюджетних коштів, в даному випадку до вказаних абонентів належить і відповідач): борги попередніх періодів; поточні нарахування - в черговості дати початку надання послуги; штраф (за наявності); пеня попередніх періодів (за наявності); аванс на наступний період.

У випадку припинення дії договору, незалежно від причин, вартість наданих до припинення дії договору послуг та штрафні санкції підлягають оплаті відповідачем у повному обсязі (підпункт 6.5.5 Умов).

У пунктах 5.12 та 5.15 Умов встановлено, у разі закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання плата за послуги розраховується з урахуванням фактичного періоду надання послуг. Фактичне отримання відповідачем тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена відповідачем. У разі отримання послуг після закінчення дії договору їх вартість визначається за тарифами, що діяли у період фактичного споживання послуг.

Кількість та вартість послуг, наданих абоненту в розрахунковому періоді, визначаються відповідно до показників автоматизованої системи розрахунків за послуги, що належать Укртелекому, та Тарифу/Тарифного плану на кожну окрему послугу.

За змістом позовної заяви, у зв’язку з наданням позивачем телекомунікаційних послуг за вересень 2018р. у відповідача існує зобов’язання сплатити заборгованість в сумі 22427,70 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об’єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає позовні вимоги правомірними, такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

За приписами статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.63 Закону України "Про телекомунікації", телекомунікаційні послуги надаються відповідно до законодавства. Умовами надання послуг є укладення договору між оператором телекомунікацій та споживачем телекомунікаційних послуг відповідно до основних вимог договору про надання телекомунікаційних послуг та оплати замовленої споживачем телекомунікаційної послуги.

Як встановлено вище, на підставі укладеного договору №64-60 від 16.01.2018р. з додатками до нього позивачем у вересні 2018р. надано відповідачу телекомунікаційні послуги на суму 22427,70грн. з урахуванням часткової оплати заборгованості останнім, в обґрунтування чого позивачем до матеріалів справи надано рахунок-акт №1401010064000603.9.2018 від 30.09.2018р.

Факт укладення договору, надання певних телекомунікаційних послуг у вересні 2018р. та отримання вказаного рахунку відповідачем не оспорюється.

За змістом наданих заперечень проти заявлених позовних вимог, відповідач заперечує правомірність нарахування позивачем плати в сумі 19369,27 грн. (без ПДВ) за міжнародні розмови в період з 21.09.2018р. по 23.09.2018р.

Загальний порядок надання та отримання телекомунікаційних послуг, а також засади регулювання відносин між операторами, провайдерами телекомунікацій та споживачами послуг передбачені Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2012р. №295 (далі Правила).

Відповідно до п.3 Правил телекомунікаційна послуга (послуга) - продукт діяльності оператора та/або провайдера телекомунікацій, спрямований на задоволення потреб споживачів у сфері телекомунікацій.

Підпунктом 25 п.3 Правил визначено: міжнародний телефонний зв’язок - телефонний зв’язок із споживачами, розташованими на території інших держав.

Згідно з п.4.1.4 Додатку №4 до договору №64-60 від 16.01.2018р., підписаного сторонами без зауважень, останніми погоджено, що виконавець (позивач) обслуговує вихідні (від замовника, відповідача) виклики з використанням нумерації, зокрема, міжнародні виклики з набором: 00-[NN код країни] -[NN код міста] -[NN код країни] -[NN код абонента, що викликається].

В обґрунтування своїх позовних вимог щодо наявної заборгованості відповідача за надані послуги міжнародного зв’язку, позивачем надано до матеріалів справи розшифровку міжміських та міжнародних телефонних розмов, з якої вбачається міжнародний трафік з номерів телефонів відповідача на мережу міжнародних операторів, а саме:

- 21.09.2018р. - з номеру 380626420148: Варшава (48223821364) 1 виклик, тривалістю 32 сек.;

- 22.09.2018р. - з номеру 380626420148: Варшава (48223821364) 1 виклик, 2 сек., Емсат (88213200770, 88213379482, 88213728966, 88213350040, 88213636569, 88213100878, 88213090470, 882130702260, 88213090110, 88213391867, 88213728584, 882137006970) - 13 викликів, сумарною кількістю -136 сек., Мальдіви (НОМЕР_1) - 5 викликів, сумарною кіл-тю 5034 сек.

- 22.09.2018р. - з номеру відповідача 380626420342: Варшава (48223821364) 2 виклики, 36 сек., Мальдіви (НОМЕР_1) 20 викликів 18123 сек.

Відповідач, в свою чергу, стверджує про те, що дзвінки з телефонних апаратів, які знаходяться у приміщенні, у міжнародному напрямку за період з 21.09.2018р по 23.09.2019р. управлінням не здійснювались, а згідно відомостей розшифровок дзвінків набір закордонного номеру здійснювався кожні дві секунди та тривав нуль хвилин та нуль секунд, у зв’язку з чим, фактичне користування відповідачем такою послугою не доведене.

Натомість, згідно відомостей наданої відповідачем роздруківки (деталізації) дзвінків по номерах телефонів відповідача вбачається:

- 21.09.2018р. з номеру 380626420148: Варшава (48223821364) 1 виклик, тривалістю 32 сек.;

- 22.09.2018р. з номеру 380626420148: Варшава (48223821364) 1 викл., 2 сек., Емсат (88213200770, 88213379482, 88213728966, 88213350040, 88213636569, 88213100878, 88213090470, 882130702260, 88213090110, 88213391867, 88213728584, 882137006970) - 17 викл, сумарна кількість секунд -136, Мальдіви (НОМЕР_1) - 5 викл., сумарною кіл-тю 5034 сек.

- 22.09.2018р. з номеру 380626420342: Варшава (48223821364) 2 викл., 36 сек., Мальдіви (НОМЕР_1) 20 викл. 18123 сек.

За результатами дослідження та порівняльного аналізу наданих сторонами розшифровок вихідних дзвінків відповідача, суд встановив, що відомості щодо номерів телефонів, з яких здійснено виклик, щодо номерів телефонів, що викликалися, а також щодо тривалості дзвінків – збігаються та є ідентичними.

Загальний обсяг тривалості міжнародного зв’язку складає 23363 сек., з яких :

- на мережу Мальдіви (НОМЕР_1) - 23157 сек.

- на мережу Варшава (48223821364) - 70 сек.

- на мережу Емсат (88213200770, 88213379482, 88213728966, 88213350040, 88213636569, 88213100878, 88213090470, 882130702260, 88213090110, 88213391867, 88213728584, 882137006970) – 136сек.

Отже, фактичне надання позивачем телекомунікаційних послуг шляхом встановлення телефонного зв’язку з номерів відповідача із споживачами, розташованими на території інших держав, підтверджено матеріалами справи.

Як зазначено вище, відповідач в якості заперечень проти позовних вимог зазначив про те, що набір номерів міжнародного сполучення є результатом злому системи та незаконних дій інших осіб.

Зокрема, за твердженням останнього, працівників та/або сторонніх осіб у приміщенні відповідача 21.09.2018-22.09.2018р. не було, доступу до системи телефонії та/або сторонніх осіб у приміщенні відповідача бути не могло, ключі від кабінетів знаходилися у охоронця, будь-яких порушень співробітниками ОСОБА_1 правил користування послуги відомчої телекомунікаційної мережі «Хмара АТС» під час службового розслідування не виявлено, відповідні дзвінки здійснювалися у вихідні дні, коли доступ працівників до будівлі обмежений та фіксується у відповідному журналі.

Суд вказані заперечення відповідача до уваги не приймає, як такі, що не доведені належними доказами, враховуючи наступне.

Так, згідно із ст.129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

За змістом ст.13 Господарського процесуального кодексу України встановлений такий принцип господарського судочинства як змагальність сторін, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов’язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов’язків щодо доказів.

За приписом ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

При цьому, відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з п.3 Правил несанкціоноване втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж - дії, що зафіксовані актом про порушення правил надання і отримання телекомунікаційних послуг і призвели до витоку, втрати, підробки, блокування, перекручення чи знищення інформації; порушення порядку маршрутизації трафіку голосової телефонії; отримання послуг безоплатно або за тарифами, нижчими від тих, що встановлені; розповсюдження комп’ютерних вірусів (шкідливих програмних засобів); рефайлу; аномальної інтенсивності викликів; непродуктивного трафіку; хибного або помилкового автовідповідача; зациклення трафіку; відмови в обслуговуванні.

Як встановлено, відповідачем не надано до матеріалів жодних належних документальних доказів складання або ініціювання складання позивачем, зокрема, передбаченого п.3 Правил акту з фіксуванням певних юридичних фактів щодо неправомірного втручання в телекомунікаційну мережу, а також інших відомостей щодо настання відповідних юридичних наслідків (звернення до правоохоронних органів, притягнення до відповідальності винних осіб, тощо).

За змістом ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Сторонами відповідного клопотання про призначення судової експертизи у справі не заявлено. Одночасно, враховуючи позицію сторін щодо недоцільності понесення витрат на експертне дослідження у справі, за наданих до справи доказів (зокрема, деталізації дзвінків за спірний період, наданих як позивачем, так й відповідачем), за висновками суду, відсутні необхідні умови для призначення судової експертизи у справі.

Разом з тим, п.п.1, 2, 3 ч.1 статті 33 Закону України «Про телекомунікації», а також п.п.2, 3, 4 п.36 Правил споживачі телекомунікаційних послуг, зокрема, зобов'язані: використовувати кінцеве обладнання, що має документ про підтвердження відповідності, не допускати використання кінцевого обладнання споживача для вчинення протиправних дій або дій, що суперечать інтересам національної безпеки, оборони та охорони правопорядку.

Відповідно до п.п.5-1, 10 п.36 Правил, споживачі зобов'язані не здійснювати несанкціонованого втручання в роботу та/або використання телекомунікаційних мереж, дотримуватись інструкцій, правил (порядку) користування кінцевим обладнанням.

За приписами п.п.2 п.41 Правил оператор, провайдер не несе відповідальності перед споживачем за ненадання або неналежне надання послуг у разі несанкціонованого втручання у роботу телекомунікаційних мереж, пошкодження абонентської проводки або лінії, викрадення телекомунікаційного обладнання чи пошкодження зловмисниками лінійних та станційних споруд.

За умовами погодженого сторонами Додатку №4 до договору, точкою розподілу зон відповідальності між бізнес-абонентом та оператором є Інтернет-інтерфейс обладнання Оператора з IP-адресою, на яку обладнання бізнес-абонента встановлює SIP-з'єднання (послуга фіксованого телефонного зв'язку з виходом на ТМЗК, яка реалізована з використанням протоколу SIP - встановлення сесії, стандарт та спосіб встановлення і завершення користувацького сеансу, що включає обмін голосовими даними або іншим мультимедійним контентом.

В розумінні положень Правил, термінація трафіка - встановлення, підтримка фізичного та/або логічного з’єднання, пропуск трафіка між телекомунікаційною мережею, з якої надходить виклик або ініціюється з’єднання, та кінцевим обладнанням, до якого спрямовується виклик або ініціюється з’єднання.

У п.п.4.2.4, 4.2.9 сторони погодили, що замовник зобов’язується використовувати віртуальну АТС (програмно-апаратний комплекс, що належить оператору) для отримання послуги «Хмарна АТС» лише в межах населеного пункту для замовлення міських номерів, не допускати нелегальної термінації через послугу «Хмарна АТС» міжнародного та мобільного трафіку на мережу виконавця.

Згідно п.4.2.5 Додатку №4 відповідач взяв на себе зобов’язання забезпечувати нерозголошення наданих йому та його користувачам паролів та логінів доступу до Послуги «Хмарна АТС».

Відповідно до 6.5 Додатку №4 оператор не несе відповідальності за наслідки зловживань замовником та третіми особами, що можуть виникнути при некоректному налаштуванні або недостатньому захисті обладнання замовника.

Системний аналіз вищевикладених положень законодавства та укладеного між сторонами правочину свідчить про те, що саме на відповідача покладається забезпечення схоронності та безпечності доступу не лише працівників, а й будь-яких осіб (у тому числі і третіх осіб), до власного обладнання та програмного забезпечення, а також на останнього покладаються усі ризики та наслідки, пов'язані з недостатнім захистом вказаного обладнання, зокрема, неправомірні термінації міжнародного трафіку.

Суд також відхиляє посилання відповідача на відсутність з боку останнього замовлень на міжнародні дзвінки, адже в п.п.5.12 та 5.15 Умов надання телекомунікаційних послуг передбачено, що фактичне отримання відповідачем тієї чи іншої послуги означає, що така послуга була замовлена відповідачем. У разі отримання послуг після закінчення дії договору їх вартість визначається за тарифами, що діяли у період фактичного споживання послуг.

Згідно зі статтею 39 Закону України «Про телекомунікації» оператор зобов’язується оприлюднювати тарифи на телекомунікаційні послуги, що встановлюються самим оператором, не пізніше ніж за сім календарних днів до їх введення.

Відтак, доступ до встановлених оператором тарифів вбачається за можливе на офіційному сайті останнього, за посиланням : https://new.ukrtelecom.ua/telefoniya/international2/.

Відповідно до п.5.14 Умов кількість та вартість телекомунікаційних послуг, наданих в розрахунковому періоді, визначається відповідно до показників автоматизованої системи розрахунків за послуги, що належать позивачу та тарифу на кожну окрему послугу.

За приписом п.5.16 Умов позивач здійснює остаточний розрахунок з абонентом протягом місяця з моменту отримання або особисто подає заяву про відмову від послуги.

Таким чином, викладені відповідачем обставини не звільнюють останнього від обов’язку сплати за фактично надані послуги.

Крім того, згідно із п.72 Правил рахунки-акти виставляються (формуються) авторизованим програмним забезпеченням згідно вимог ст.24 Закону України “Про телекомунікації” щодо відповідності стандартам і технічним регламентам технічних засобів телекомунікацій. Підтвердження відповідності технічних засобів телекомунікацій здійснюється із Законом України “Про підтвердження відповідності” відповідно до вимог НКРЗІ.

Так, позивачем 26.02.2019р. представлені суду свідоцтво про повірку робочого запасу вимірювальної техніки, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки та сертифікати відповідності техніки, за допомогою якою здійснювались формування розшифровки дзвінків по номерах, маршрутизації дзвінків та їх тривалості, на підставі яких було сформовано відповідний рахунок-акт.

Згідно наявного у справі витягу з реєстру операторів, провайдерів телекомунікаційний станом на 26.02.2019р. позивач є оператором, який надає послуги телефонного зв’язку з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання у користування каналів електрозв'язку: міжнародного, міжміського.

Отже, за висновками суду, правомірність наданого позивачем розрахунку обсягу та вартості наданих телекомунікаційних послуг у вересні 2018р. підтверджено наявними в матеріалах справи належними, повними та допустимими доказами.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.5 ст.33 Закону України «Про телекомунікації» споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Згідно ст.68 зазначеного Закону, розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору про надання телекомунікаційних послуг між оператором, провайдером телекомунікацій та споживачем.

Згідно вищевстановлених судом обставин, за змістом п.72 Правил, п.п.3.2 договору №64-60 від 16.01.2018р. та п.5.4 Умов надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» передбачено, що у разі здійснення розрахунків за отримані послуги на умовах наступної оплати (тобто кредиту) абонент оплачує послуги після закінчення розрахункового періоду. Плата вноситься після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інше не встановлено договором відповідно до законодавства.

Таким чином, відповідач повинен був розрахуватись за телекомунікаційні послуги надані у вересня 2018р. у строк до 20.10.2018р. включно.

За висновками суду, своїх зобов’язання щодо оплати за надані послуги своєчасно та у повному обсязі відповідач не виконав.

За таких обставин, враховуючи те, що позивачем доведено факт надання телекомунікаційних послуг відповідачу на суму 22427,96 грн., строк оплати яких є таким, що настав, виходячи з того, матеріали справи не містять доказів сплати вказаної заборгованості, а твердження відповідача щодо неправомірності позовних вимог є необґрунтованими та не доведеними належним чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вимог в частині стягнення основного боргу на суму 22427,96 грн.

За приписом ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст.551 Цивільного кодексу України та ст.230 Господарського кодексу України предметом неустойки є грошова сума, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст.551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки встановлюється договором або актом цивільного законодавства, при цьому розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з п.6.1 договору №64-60 від 16.01.2018р. у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов’язань за договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України та Умов Укртелекому.

Відповідно до ч.2 ст.36 Закону України «Про телекомунікації», п.7.6.1 та 7.6.2 Умов надання телекомунікаційних послуг ПАТ «Укртелеком» у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

На підставі вказаного пункту договору та норм права позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 21.10.2018р. по 05.12.2018р. в сумі 508,77 грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі ст.625 Цивільного кодексу України також нараховано та пред’явлено до стягнення з відповідача три проценти річних в сумі 84,80 грн. за період з 21.10.2018р. по 05.12.2018р.

Розрахунок пені та трьох процентів річних, проведений позивачем, є арифметично вірним, таким, що відповідає законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи.

При цьому, за змістом положень статей 96, 617, ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, зокрема, якщо не доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили; не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як визначено в ч.4 ст.11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.

У пункті 26 рішення Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Кечко проти України" зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 та у справі "Бакалов проти України" від 30.11.2004 зазначено, що відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Таким чином, посилання відповідача на відсутність фінансування суд до уваги не приймає, будь-які підстави для звільнення відповідача від відповідальності відсутні.

За таких обставин, враховуючи, що позов повністю доведений позивачем та обґрунтований матеріалами справи, виходячи з того, що заперечення відповідача проти позову є недоведеними, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 23021,27 грн., у тому числі основний борг в сумі 22427,70 грн., пеня в сумі 508,77 грн. та три проценти річних в сумі 84,80 грн., підлягають задоволенню.

Судовий збір підлягає віднесенню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.13, 46, 74, 76, 129, 165, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Київ в особі Дніпропетровської філії, м.Дніпро до ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради, м.Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 23021,27 грн., у тому числі основний борг в сумі 22427,70 грн., пеня в сумі 508,77 грн. та три проценти річних в сумі 84,80 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Героїв Небесної сотні, 23, ЄДРПОУ 25953617) на користь Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (01601 м.Київ, бул.Т.Шевченка, буд.18, ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпровської філії Публічного акціонерного товариства “Укртелеком” (49600 м.Дніпро, вул.Херсонська, 26, ЄДРПОУ 25543196) основний борг в сумі 22427,70 грн., пеню в сумі 508,77 грн., три проценти річних в сумі 84,80 грн., всього заборгованість в сумі 23021,27 грн., судовий збір в сумі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 16.04.2019р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 16.04.2019р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя Г.В. Левшина