Рішення № 81172440, 11.04.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.04.2019 Справа № 905/247/19

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Поліщук А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення за договором підряду №09/977 від 13.12.2016 на загальну суму 577592 грн. 67 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача – ОСОБА_1А.(за ордером);

від відповідача – ОСОБА_2І.(за довіреністю);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення за договором підряду №09/977 від 13.12.2016 на загальну суму 577592 грн. 67 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.02.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/247/19, підготовче судове засідання призначено на 25.02.2019.

21.02.2019 від представника відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання на іншу дату.

22.02.2019 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.02.2019 відкладено підготовче засідання на 13.03.2019 та зобов’язано позивача надати оригінали доданих до позовної заяви матеріалів (для огляду).

05.03.2019 до суду надійшла зустрічна позовна заява Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” про стягнення пені у розмірі 1 881 420 грн. 00 коп.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.03.2019 зустрічну позовну заяву повернуто позивачу за зустрічним позовом.

13.03.2019 від представника відповідача надійшла заява про відстрочку виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2019 відкладено підготовче засідання на 26.03.2019.

20.03.2019 від представника позивача, через офіційну електронну пошту господарського суду Донецької області, надійшло заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення.

26.03.2019 від представника позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву та заперечення на заяву про відстрочення виконання судового рішення.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.03.2019 закрито підготовче провадження у справі №905/247/19 та призначино розгляд справи по суті на 11.04.2019.

Судове засідання 11.04.2019 відбулось за участю представників позивача та відповідача.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” роз’яснено, що у випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст.222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

13.12.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАУКОВО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» (ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ») та Публічним акціонерним товариством «Енергомашспецсталь» (ПАТ «ЕМСС») був укладений договір підряду №09/977 на виконання робіт з капітального ремонту автотрансформатора АТДЦТН-200000/220/110/35 зав.№82633, інв.№8908 та території ПАТ «ЕМСС» (далі - Договір).

Ціна Договору становить 3 762 840 грн., з них ПДВ – 627140 грн. 00 коп. (п.1.4).

Оплата здійснюється Замовником шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника (4.1).

Згідно до п.4.4. Договору Замовник здійснює передоплату в розмірі 50% по кожному етапу робіт зазначених в розрахункових калькуляціях вартості робіт (додаток №1 до цього договору), залишок протягом 30 календарних днів за фактом підписання актів виконаних робіт по кожному етапу окремо і отримання рахунку від Підрядника.

Відповідно до п.6.3 Договору Підрядник має право отримувати оплату за виконані роботи в порядку та на умовах цього Договору.

Приймання – передача виконаних робіт здійснюється сторонами по акту протягом трьох днів з моменту повідомлення Замовника про готовність предмета підряду до здачі (п.8.1).

При відсутності претензій Замовник зобов’язується підписати акт приймання-передачі протягом 10 днів.

За прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.10.4).

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 (п.13.2).

Договір підписаний уповноваженими представниками та засвідчений печатками сторін.

Додатком №1 до Договору підряду №09/977 Сторони узгодили розрахункову калькуляцію капітального ремонту автотрансформатора, за змістом якого вартість по 1-му етапу робіт складає – 1 020 840 грн. 00 коп., по 2-му складає – 2 460 000 грн. 00 коп., по 3-му складає – 282 000 грн. 00 коп.

Додаток до Договору підписаний уповноваженими представниками та засвідчений печатками сторін.

11.07.2018 Відповідач платіжним дорученням №5277 сплатив Позивачу аванс у розмірі 510 420 грн. 00 коп.

Актом приймання-передачі від 04.09.2018 виконаних робіт виконавець передав, а замовник прийняв роботу, виконану Підрядником по першому етапу капітального ремонту автотрансформатора на суму 1 020 840 грн. 00 коп.

Актом приймання-передачі від 04.09.2018 підписаний уповноваженими представниками без зауважень та застережень.

Враховуючи положення п.4.4 Договору, Замовник мав сплатити Підряднику залишок коштів у розмірі 510 420 грн. 00 коп. до 04.10.2018, проте своє грошове зобов’язання за Договором не виконав, кошти на рахунок позивача не перерахував.

29.10.2018 позивач направив на адресу ПАТ «ЕМСС» претензію з вимогою сплатити кошти по Договору №09/977 у розмірі 510 420 грн. 00 коп. протягом 3 календарних днів з моменту отримання претензії.

Проте, претензія залишив ПАТ «ЕМСС» без задоволення, кошти на рахунок ТОВ "НВК "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ" не перерахував.

Порушення грошових зобов’язань ПАТ «ЕМСС» по Договору №09/977 стали підставою для звернення ТОВ "НВК "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ" до суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу, пені, 3 відсотків річних та інфляційних втрат.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України (далі - ГК України) як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або не настання певної події.

Так, матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договорів підряду та надання послуг.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (виконавець) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

В силу ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом даних норм Цивільного кодексу України договір підряду та договір про надання послуг - це консенсуальні, двосторонні та оплатні договори.

Згідно до статті 902 ЦК України виконання договору про надання послуг повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

У відповідності до статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Таким чином, передання і прийняття робіт на підставі підписаного акта і виникнення за таким актом прав та обов'язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Відповідно до абзацу 1 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.536 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.536 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач відповідно до умов Договору №09/977 виконав роботи з ремонту з першого етапу робіт на суму 1 020 840 грн. 00 коп.

Відповідач підписав акт приймання-передачі виконаних робіт 04.09.2018 без зауважень та застережень, проте в порушення умов Договору кошти за виконані роботи Підряднику не перерахував.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів факт виконання робіт відповідачу, та вважає, що вимоги позивача про стягнення суми невиконаного відповідачем грошового зобов’язання у розмірі 510 420 грн. 00 коп. за Договором №09/977 від 13.12.2016 підлягають задоволенню., оскільки вони є правомірними та обґрунтованими.

Заперечуючи проти позову ПАТ «ЕМСС» зазначило, що у згідно до статті 613 Цивільного кодексу України, у відповідача не настав обов’язок оплатити виконані Підрядником роботи по Договору №09/977 у розмірі 510 420 грн. 00 коп., оскільки позивач разом з актом приймання-передачу робіт не надав Замовнику рахунок на оплату, що виключає можливість перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "НВК "ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ".

Проте, суд не погоджується з доводами відповідача в цій частині та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 613 ЦК України передбачено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Отже, кредитор вважається таким, що прострочив якщо:

- кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником;

- кредитор не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Згідно до правового висновку Верховного Суду зазначеного у постанові від 21.01.2019 по справі №925/2028/15 ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні статті 613 ЦК України, тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє боржника від обов'язку з оплати поставленого товару.

Аналогічну правову позицію висловлено у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №923/712/17.

У своїй постанові від 20.12.018 Верховний Суд у справі №910/19702/17 також зазначає що за своєю природою рахунок є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити поставлений йому товар.

Крім того, суд звертає увагу, що реквізити для оплати були погоджені сторонами у Договорі підряду №09/977 від 13.12.2016, про що свідчить платіжне доручення Відповідача №5277 від 11.07.2018 про перерахування Позивачу авансу у розмірі 510 420 грн. 00 коп.

До теперішнього часу додатковими угодами до Договору банківські реквізити Позивача не змінювалися, про що відповідач належним чином є обізнаний.

Крім суми основного боргу у розмірі 510 420 грн. 00 коп., позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 55 880 грн. 50 коп., нараховану за період з 05.10.2018 по 23.01.2019.

Згідно пункту 10.4 Договору за прострочення оплати виконаних робіт Замовник сплачує Підряднику пеню в розмірі 3% від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ (п.10.4).

Актом приймання-передачі від 04.09.2018 виконаних робіт виконавець передав, а замовник прийняв роботу, виконану Підрядником по першому етапу капітального ремонту автотрансформатора на суму 1 020 840 грн. 00 коп.

Актом приймання-передачі від 04.09.2018 підписаний уповноваженими представниками без зауважень та застережень.

Враховуючи положення п.4.4 Договору, Замовник мав сплатити Підряднику залишок коштів у розмірі 510420 грн. 00 коп. до 04.10.2018, проте своє грошове зобов’язання за Договором не виконав.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приписами п.1.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань» №14 від 17.12.2013 визначено, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування.

Матеріали справи не містять доказів повної чи часткової сплати боргу відповідачем позивачу за ОСОБА_1 здачі-приймання робіт від 04.09.2018 по договору №09/977 на суму 510 420 грн. 00 коп.

Перевіривши розрахунок пені в межах періоду, визначеного позивачем, суд вважає його методологічно та арифметично вірним, отже вимога позивача про стягнення пені у розмірі 55 880,50 грн. є правомірною та обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.

За приписами ст.625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов’язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись нормами цієї статті, позивач просить стягнути з відповідача інфляційних втрати у сумі 6635 грн. 46 коп. та три відсотки річних у розмірі 4656 грн. 71 коп., нараховані на суму основного боргу у розмірі 510 420 грн. 00 коп. за період з 05.10.2018 по 23.01.2019.

За приписами ч.2 п.3.1 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов’язань №14 від 17.12.2013р. (зі змінами та доповненнями) інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, з викладеного слідує, базою для нарахування є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями та яка є існуючою на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, за який розраховуються інфляційні є прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція, дефляція.

Здійснивши перерахунок інфляційних витрат, за передбачений законодавством період суд вважає, що арифметично вірною є сума 11286 грн. 41 коп. Оскільки позивач не скористався своїм право, передбаченим ст.46 ГПК України щодо збільшення розміру позовних, суд задовольняє позовні вимоги на суму 6535 грн. 46 коп.

Перевіривши розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних в межах періоду, визначеного позивачем, суд вважає його арифметично вірним та обґрунтованим, отже позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню на суму 4656 грн. 71 коп.

Заявою від 12.03.2019 позивач просив відстрочити виконання рішення суду у справі №905/247/19 на 12 місяців посилаючись на наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим на даний час виконання нашим підприємством рішення яке буде винесено по справі №905/247/19, підтверджуються наступними фактами про стан ПАТ «ЕМСС».

Так, обставини на підтвердження тимчасової неможливості виконання зобов’язання, існування яких встановлено висновком Донецької ТПП від 19.06.2014, на сьогоднішній день суттєво не змінилися. Зазначені обставини є результатом впливу сукупності об’єктивних факторів і не є наслідком винних дій ПАТ «ЕМСС», на підставі чого їх усунення не залежить від його дій або волі.

Непередбачувані обставини, що почали діяти з квітня 2014 року, призвели до різкого спаду виробничої діяльності, зокрема, невиконання виробничого плану. У зв'язку з неплатоспроможністю замовників різко зменшилася кількість замовлень на вироблену ПАТ «ЕМСС» продукцію, до теперішнього часу мають місце випадки відмови контрагентів від вже замовленої нашому підприємству продукції, а також випадки несвоєчасної оплати вже виготовленої та відвантаженої ПАТ «ЕМСС» продукції.

Внаслідок зменшення оборотних коштів ПАТ «ЕМСС» не має можливості зробити погашення всієї кредиторської заборгованості, за якою настав термін оплати.

Як наслідок цього контрагенти звертаються до судових інстанцій, відділи державної виконавчої служби та приватних виконавців для примусового стягнення грошових коштів.

Так, у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження про стягнення з ПАТ «ЕМСС» боргу на користь юридичних осіб. Крім того, виконавчі провадження зі стягнення боргу з нашого підприємства відкриті і приватними виконавцями.

Незважаючи на тяжке фінансове становище ПАТ «ЕМСС» приймає всі можливі заходи для погашення заборгованості, але погасити всю заборгованість не має можливості.

При наявній недостатності оборотних коштів, в 2016-2018 р.р. для стабільної та безперервної роботи підприємства (тобто для недопущення відключення від електроенергії та газопостачання, що потягло б за собою фактичну зупинку підприємства, результатом якого буде неможливість розрахуватися ані з кредиторами, ані з працівниками, ані сплатити обов’язкові платежі та збори), в першу чергу проводиться оплата за отриману електроенергію та природний газ.

Так, в 2016 – 2018 р.р. було сплачено заборгованість за електроенергію майже 260 млн.грн. Також частково погашена заборгованість перед ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України», а саме: в добровільному порядку сплачено за природний газ 16 453 072 грн. 93 коп., приватними виконавцями стягнуто – 14 580 966 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями про оплату підприємством заборгованості за природний газ на користь ДК «Газ України» НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «НАК «Нафтогаз України».

Таким чином, за доводами відповідача, ПАТ «ЕМСС» приймаються заходи для погашення кредиторської заборгованості, але погасити разом всю існуючу заборгованість підприємство не має можливості.

На сьогодні ПАТ «ЕМСС» також перебуває у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює виконання рішення суду.

Для встановлення фактичного фінансового стану підприємства в порівняння ПАТ «ЕМСС» подано до суду фінансові документи за 2017 рік та 2018 рік.

Так, згідно Балансів підприємства (розділ III):

- станом на 31.12.2017 р. поточні зобов’язання та забезпечення ПАТ «ЕМСС» становили 8 516 023 тис.грн.;

- станом на 31.12.2018 р. – 9 767 887 тис.грн.

Згідно Звітів про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) ПАТ «ЕМСС»:

- за 2017 рік чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становили 930 557 тис.грн.;

- за 2018 рік чистий фінансовий результат: прибуток відсутній, збитки Товариства за звітний період становлять 293 620 тис.грн.

Згідно звітів про взаєморозрахунки з нерезидентами:

- станом на 31.12.2017 р. кредиторська заборгованість нашого підприємства становила 1 139 159,6 тис.грн., з яких прострочена – 796 271,3 тис.грн., при цьому дебіторська заборгованість ПАТ «ЕМСС» складала 273 531,7 тис.грн., з яких прострочена – 29 776,5 тис.грн.;

- станом на 31.12.2018 р. кредиторська заборгованість нашого підприємства становить 1 342 330,5 тис.грн., з яких прострочена – 1 031 755,8 тис.грн., при цьому дебіторська заборгованість ПАТ «ЕМСС» складає 227 164,5 тис.грн., з яких прострочена – 22 086,4 тис.грн.

Таким чином, фінансовий стан підприємства за цей час суттєво не змінився.

Згідно бухгалтерської довідки ПАТ «ЕМСС» № 17/181 від 28.02.2019 заробітна плата на підприємстві виплачується несвоєчасно.

Сума, яка буде стягнута за рішенням суду по справі № 905/247/19 є великою і сплата всієї суми одразу може призвести до зупинки діяльності товариства та його неплатоспроможності взагалі.

За штатним розкладом на підприємстві працює 1442 працівника, яким внаслідок такої ситуації загрожує звільнення.

Крім того, стягнення суми боргу за рішенням без відстрочки виконання рішення суду зумовить неможливість погасити заборгованість за іншими платежами, сплатити заробітну плату працівникам підприємства, а також провести обов’язкові платежі з податків та зборів.

Незважаючи на ситуацію, що склалася, ПАТ «ЕМСС» продовжує приймати заходи для подальшої можливості взаєморозрахунків ТОВ «НВК Електропівденьмонтаж» та з іншими контрагентами: на підприємстві ведеться робота зі стягнення заборгованості Державного бюджету з відшкодування ПДВ та претензійно-позовна робота щодо стягнення дебіторської заборгованості.

ПАТ «ЕМСС» розраховує на отримання дебіторської заборгованості, стягнутої рішеннями судів, а також поданими позовами та претензіями. Отримання цих сум було б достатньо для того, щоб сплатити суму заборгованості за послуги, яка може буде стягнута за рішенням суду по справі № 905/247/19.

Однак, стягнення цієї дебіторської заборгованості в повному обсязі фактично здійснено не було з різних причин, зокрема: на підставі визнання боржника банкрутом, блокування активів на підставі санкцій РНБО та інше.

Наприклад:

- відносно ПАТ «Азовзагальмаш», від якого підприємство розраховувало отримати дебіторську заборгованість за рішеннями судів в загальній сумі 3 315 080,06 грн., порушено справу про визнання банкрутом. Кредиторські вимоги ПАТ «ЕМСС» до боржника були внесені до реєстру вимог кредиторів, справа про визнання боржника банкрутом ще не розглянута та знаходиться в провадженні суду;

- відносно ТОВ «Алчевський металургійний комбінат», від якого підприємство розраховувало отримати дебіторську заборгованість за рішеннями судів в загальній сумі 5 681 086,82 грн., порушено справу про визнання банкрутом, яка ще не розглянута та знаходиться в провадженні суду;

- відносно ТОВ «ІНТЕРПРОМКОМПЛЕКТ», від якого підприємство розраховувало отримати дебіторську заборгованість за рішеннями судів в загальній сумі 47 388 141 руб.РФ, порушено справу про визнання банкрутом, яка ще не розглянута та знаходиться в провадженні суду;

- блокування коштів, що надійшли від ПАТ «Уральський завод тяжкого машинобудування» в розмірі 6 166 252,89 грн. на підставі санкцій РНБО.

На сьогоднішній день, за поясненнями відповідача, підприємство намагається вийти з економічної кризи, але для цього потрібні значні технічні і фінансові ресурси.

ПАТ «Енергомашспецсталь» було укладено довгострокові контракти, а також надалі планується укладення інших контрактів, які дозволять збільшити оборотні кошти нашого підприємства, поліпшити фінансове становище та відповідно провести розрахунок по заборгованості з контрагентами.

Так, наприклад:

- 21.06.2017 був укладений контракт з ПАТ «Турбоатом» № 24/2017-7Л на виготовлення та поставку продукції, який дасть можливість підприємству отримати в 2019 р. прибуток на суму більш ніж 81 млн. грн.;

- 11.05.2017 був укладений контракт з UMP Trading SA № 58/2016-UMP-PR на виготовлення та поставку продукції, який дасть можливість підприємству отримати в 2019 р. прибуток на суму більш ніж 3 млн. євро;

- 15.01.2018 був укладений контракт з UMP Trading SA № 68/2018-UMP122 на виготовлення та поставку продукції, який дасть можливість підприємству отримати в 2019 р. прибуток на суму більш ніж 118 000,00 євро.

Також прогнозується укладення інших довгострокових контрактів, в результаті чого в найближчій перспективі можлива повна стабілізація роботи підприємства.

Відповідач вважає, що вищенаведені обставини та додані до справи документи підтверджують скрутне становище ПАТ «Енергомашспецсталь», є винятковими і будуть в подальшому ускладнювати виконання рішення.

На підставі вищевикладеного та з причин неможливості негайного виконання рішення суду в повному обсязі, ПАТ «ЕМСС» просить відстрочити виконання рішення суду на 1 рік.

В свою чергу, ТОВ «НВК «ЕЛЕКТРОПІВДЕНМОНТАЖ» заперечує проти задоволення заяви ПАТ «ЕМСС» про відстрочення виконання рішення у справі №905/247/19 у зв’язку з ненаданням відповідачем належних та допустимих доказів, які підтверджують обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За змістом статті ст.331 Господарського процесуального кодексу України, відстрочка – це відкладання чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Діючим законодавством не передбачено переліку таких обставин.

Таким чином, Відповідно до статті до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з фактичних обставин, що були предметом розгляду по справі №905/247/19, суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з ПАТ «ЕМСС» 510 420 грн. 00 коп. основного боргу; 6 635 грн. 46 коп. інфляційних втрат; 4 656 грн. 71 коп. 3% річних; 55 880 грн. 50 коп. пені.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.

Як зазначено вище, до обставин, які ускладнюють виконання судового рішення належать, зокрема, скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Такі висновки містяться в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України від 26.06.2013 у справі №1-7/2013.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач виконав роботи за договором підряду №09/977 по першому етапу робіт, погоджених сторонами додатком №1 до вказаного договору.

Між позивачем та відповідачем 04.09.2018 було підписано акт приймання-передачі виконаних робіт.

За умовами п. 4.4. договору у замовника виник обов’язок оплатити виконавцю роботу в строк до 04.10.2018 в розмірі 510 420 грн. 00 коп. Проте, відповідач свого обов’язку не виконав.

Намагаючись врегулювати спір у досудовому порядку, позивач 29.10.2018 звернувся до відповідача із претензією №810291, яка отримана ПАТ «ЕМСС» 02.11.2018.

Відповідач залишив цю претензію без задоволення та взагалі без відповіді.

Через невиконання відповідачем грошового зобов’язання позивач був змушений звернутись до суду у січні 2019 року із позовом про стягнення заборгованості.

Заперечуючи проти позову відповідач посилається на, те що позивачем не було направлено рахунку на оплату та вважає, що у відповідача взагалі не виник обов’язок по оплаті виконаних і прийнятих за актом робіт.

Як вбачається із сталої практики Верховного Суду ненадання рахунку на оплату не є відкладальною умовою в розумінні ст. 212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє відповідача від обов'язку сплатити поставлений йому товар.

З огляду на зазначене, суд вважає, що такі твердження та допущена бездіяльність відповідача направлені на ухилення ПАТ «ЕМСС» від виконання обов’язку щодо погашення заборгованості по Договору №09/977.

ПАТ «ЕМСС» являючись безспірним боржником по Договору №09/977 взагалі не вчинило будь-яких дій на узгодження з кредитором питання щодо часткового погашення заборгованості протягом певного періоду.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які свідчать про вчинення ПАТ «ЕМСС» дій у період з 04.10.2018 по 31.01.2019 (дата звернення позивача до суду) направлених на погашення заборгованості перед підрядником по Договору №09/977 чи вирішення з кредитором питання щодо розстрочення платежів.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Наявність у ПАТ «ЕМСС» контрагентів, які порушили свої господарські зобов’язання перед відповідачем, не звільняє ПАТ «ЕМСС» від виконання грошових зобов’язань перед своїми кредиторами.

Суд вважає, що відповідач надав докази, які підтверджують ускладнення виконання судового рішення, проте докази які свідчать про відсутність у ПАТ «ЕМСС» коштів на банківських рахунках і майна на яке можливо було б звернути стягнення чи про наявність загрози банкрутства юридичної особи боржника у 2019 році в матеріалах справи відсутні.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява ПАТ «ЕМСС» про відстрочку виконання рішення у справі №905/247/19 задоволенню не підлягає.

З урахуванням норм ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” до Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення за договором підряду №09/977 від 13.12.2016 на загальну суму 577592 грн. 67 коп. – задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” (49102, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Фосфорна, 8, код ЄДРПОУ 32366707) заборгованість у розмірі 577592 (п’ятсот сімдесят сім тисяч п’ятсот дев’яносто дві) грн. 67 коп. з яких:

- 510 420 (п’ятсот десять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. - основний борг;

- 55 880 (п’ятдесят п’ять тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 50 коп. - пеня;

- 6 635 (шість тисяч шістсот тридцять п’ять) грн. 46 коп. - інфляційних втрат;

- 4 656 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят шість) грн. 71 коп. - 3% річних.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (84306, Донецька область, м.Краматорськ, код ЄДРПОУ 00210602) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробнича компанія “Електропівденмонтаж” (49102, Дніпропетровська область, м.Дніпро, вул.Фосфорна, 8, код ЄДРПОУ 32366707) витрати по сплаті судового збору у розмірі 8663 (вісім тисяч шістсот шістдесят три) грн. 89 коп.

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про відстрочення виконання рішення – відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 11 квітня 2019 року.

Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2019 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов