Рішення № 81170914, 03.04.2019, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/335/18

Справа № 2/600/183/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року смт. Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого-судді – Гриновець О.Б.,

за участю: секретаря судового засідання – Липної О.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

позивач звернулася в суд із позовною заявою до відповідача про розірвання шлюбу, зареєстрованого 04.09.1993 року у Городищенській сільській раді, актовий запис №10.

В обґрунтування заявленого позову покладається на те, що 04.09.1993 року уклала шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають двох дітей, одна з яких на даний час неповнолітня: ОСОБА_3 – ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося у зв’язку з несумісністю характерів, шлюбні відносини між ними фактично припинені і кожен з них живе своїм особистим життям. Шлюб між ними існує лише формально і подальше збереження сімейних відносин не можливе. Вказує, що попередні спроби примиритися були невдалими, а тому просить задовольнити поданий позов.

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 18.05.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Позивач у підготовче засідання не з’явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності (а.с.26).

Відповідач в підготовче засідання не з’явився, подавши при цьому заяву про визнання позову, розгляд справи у його відсутності. У поданій заяві вказав також, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.30).

Відповідно до ч.1 ст.198 ЦПК України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 цього розділу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цим Кодексом.

Оскільки учасники справи в підготовче засідання не з’явилися, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Частиною 3 ст.200 ЦПК України встановлено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частиною 3 ст.105 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається із свідоцтва про укладення шлюбу серії I-ИД №476895 від 04.09.1993 року, сторони 04.09.1993 року зареєстрували шлюб у Городищенській сільській раді, актовий запис №10 (а.с.5).

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що подальше збереження шлюбу, який існує формально, суперечитиме інтересам сторін та інтересам їхньої неповнолітньої дитини, а тому його слід розірвати.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 704 грн. 80 коп., згідно з квитанції №32 від 13.02.2018 року, банк отримувача ГУ ДКСУ у Тернопільській області, отримувач УК у Козівському районі, р/р 31214206700282, МФО 838012, КОД ЄДРПОУ 37822731.

З огляду на викладене та враховуючи визнання відповідачем позову до початку розгляду справи по суті, суд дійшов до висновку, що позивачу необхідно повернути з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 352,40 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти іншу частину сплачених позивачем при подачі позову до суду документально підтверджених судових витрат, а саме 352,40 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст.10, 12, 13, 141, 142206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, ст. ст. 110, 112, 113, 160 СК України, суд –

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04.09.1993 року актовий запис №10.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище «Дрозд».

Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову до суду, що становить 352 грн. 40 грн..

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені позивачем при подачі позову до суду судові витрати в розмірі 352,40 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Позивач – ОСОБА_1; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2; РНОКПП: НОМЕР_1; дані паспорта – серія МС №395974.

Відповідач – ОСОБА_2; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3; РНОКПП: НОМЕР_2; дані паспорта – серія МС №521303.

Суддя О.Б.Гриновець