Рішення № 81170861, 05.04.2019, Городоцький районний суд Львівської області

441/1936/18 2/441/189/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.04.2019р. Городоцький районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Малахової – Онуфер А.М.

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1

позивачки

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Городок цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області, третя особа Друга львівська державна нотаріальна контора про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 09.11.2018р. звернулась в суд із позовом до Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області, третя особа Друга львівська державна нотаріальна контора про визначення їй додаткового строку тривалістю у три місяці для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини мотивуючи тим, що 12.08.2016р. померла мати ОСОБА_3, яка заповіла їй частину домоволодіння №146, що на вул. Гора в смт. Комарно Городоцького району Львівської області та земельну ділянку, що знаходиться за вищевказаною адресою відповідно до складеного 28.11.2009р. заповіту. Після смерті спадкодавця ОСОБА_3 відкрилась спадщина, однак вона не звернулась в шестимісячний строк до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, оскільки доглядала за тяжкохворим батьком ОСОБА_4, 01.03.1938р.н., який потребував постійного стороннього догляду та допомоги, після смерті батька звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом через пропущений 6-місячний строк для прийняття спадщини. Просила визнати поважною причину пропущення строку для подання заяви про прийняття спадщини та визначити їй додатковий строк для подання такої заяви.

Ухвалою судді від 27.12.2018р. провадження у справі відкрито (а.с.38).

Позивачка в суді вимоги підтримала покликаючись на мотиви викладені у заяві, окрім цього пояснила, що у 2015 році, в зв’язку з незадовільним станом здоров’я ОСОБА_3 та ОСОБА_4, переїхала проживати в квартиру до батьків на вул. Петлюри, 4/118 в м. Львів, що після смерті 12.08.2016р. матері ОСОБА_3 не звернулася у встановлений законом строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини так як доглядала лежачого батька, який потребував постійного стороннього догляду та допомоги, що після смерті батька звернулася до нотаріуса із відповідною заявою, однак нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом. Після смерті батьків продовжує доглядати за спадковим майном, просить позов задовольнити.

Міський голова Комарнівської міської ради Городоцького району Львівської області ОСОБА_5 у заяві від 01.02.2019р. просив про розгляд справи за його відсутності, заперечень щодо заявлених ОСОБА_2 вимог, не висловив (а.с. 46).

Завідуюча Другої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_6 у заяві від 08.02.2019р. просила про розгляд справи за відсутності представника нотаріальної контори, у вирішенні справи покладається на розсуд суду (а.с.53).

Заслухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд задоволює позов.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

ОСОБА_3, при житті, 28.11.2009р. на випадок смерті належну їй на праві приватної власності частину домоволодіння №146 на вул. Гора в смт. Комарно Городоцького району Львівської області та земельну ділянку, що знаходиться за вищевказаною адресою заповіла дочці - ОСОБА_2, 17.11.1973р.н. (а.с.10).

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

ОСОБА_3 померла 12.08.2016р., що убачається із свідоцтва про смерть серії І-СГ № 4344 73 (а.с. 6).

Листом державного нотаріуса Другої львівської державної нотаріальної контори ОСОБА_7 №1536/02-16 від 11.10.2018р., ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті 12.08.2016р. ОСОБА_3 у зв’язку з пропущенням шестимісячного строку для прийняття спадщини (а.с.11).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Віднесення будь-яких обставин до поважних є оціночним та таким, що безпосередньо належить до волі суду та його оцінки.

Із копії свідоцтва про народження серії І-СГ №371281 убачається, що ОСОБА_2, 17.11.1973р.н. є дочкою ОСОБА_3, 06.01.1944р.н. та ОСОБА_4, 01.03.1938р.н. (а.с.9).

Згідно довідки ОСОБА_8 №26 від 21.01.2019р., позивачка ОСОБА_2 з 03.06.2015р. проживала з батьками на вул. С.Петлюри, 4/118 в м. Львів та доглядала їх до дня смерті, кожного (а.с. 57).

Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Шестимісячний строк подання ОСОБА_2 заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 сплив 13 лютого 2017 року, тоді як позивачка звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини 04 жовтня 2018 року, тобто після смерті батька ОСОБА_4, а позов до суду пред'явила 09 листопада 2018 року.

Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.

Із пояснень ОСОБА_2 в суді, із матеріалів справи і зокрема витягів з медичних карток №5613 стаціонарного хворого від 21.12.2010р., №1822 від 04.03.2011р., №6892 від 23.07.2010р. та 18.11.2011р., №14 від 20.01.2011р., №8068 від 03.04.2018р., №5985/1598 від 20.12.2017р., від 22.09.2016р., 17.11.2016р., 21.08.2017р., 18.10.2017р., 14.03.2018р. та від 18.07.2016р. убачається, що через похилий вік та хворобу батьків, позивачка з 03.06.2015р. переїхала проживати до них у квартиру №118 на вул. С.Петлюри, 4 в м. Львів, що після смерті 12.08.2016р. матері ОСОБА_3, продовжувала доглядати хворого батька ОСОБА_4, 1938р.н., що останній тривало, тяжко хворів, стаціонарно лікувався, був лежачий, потребував особливої уваги та харчування, а також постійного догляду та допомоги (а.с. 13-27).

З’ясувавши фактичні обставини справи щодо заявлених ОСОБА_2 вимог, дослідивши та надавши правову оцінку зібраним у справі доказам, що мають значення для правильного вирішення справи, а також ураховуючи незначний проміжок часу пропуску строку для прийняття спадщини, принцип пропорційності, визнання відповідачем позову, суд доходить висновку про поважність причин пропуску ОСОБА_2 строку на звернення із заявою в нотаріальну контору про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3 та визначає позивачці додатковий строк достатній для подання нею відповідної заяви нотаріусу.

Керуючись ст. ст. 4-5, 10, 12, 76-80, 89, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. ст. 1220, 1270, 1272 ЦК України, суд -

в и р і ш и в :

позов задовольнити.

Визначити ОСОБА_2 (17.11.1973р.н., паспорт серії КА 711985, прож. на ІНФОРМАЦІЯ_1) додатковий строк для подання заяви нотаріусу про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, яка померла 12.08.2016р., у три місяці з дня набрання рішення законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 12.04.2019р.

С у д д я : ОСОБА_9