Ухвала суду № 8117067, 02.02.2010, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У х в а л а

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого Федченка О.С., суддів Косарєва В.І. і Коротких О.А., за участю прокурора

представника заявника

заявника Сухарєва О.М.,

ОСОБА_5,

ОСОБА_6

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 лютого 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, на постанову Соломянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року,

встановила:

4.08.2008р. старшим слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у Київській області винесено постанову про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.212 КК України.

У серпні 2008 року, ОСОБА_6 звернулася до Соломянського районного суду м. Києва зі скаргою на постанову про порушення кримінальної справи щодо неї.

19 вересня 2008 року постановою Соломянського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_6 задоволено, зазначену вище постанову слідчого скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи щодо неї за ч.3 ст.212 КК України.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.

У касаційному поданні , як видно з його змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, просить постанову суду і ухвалу апеляційного суду скасувати у звязку з істотними порушеннями кримінально процесуального закону та неправильним застосуванням кримінального закону, а справу направити на новий судовий розгляд. Посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду скарги допустив порушення вимог ч.14 ст.2368 КПК України, згідно якої суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Вважає, що висновок суду про відсутність приводів і підстав для порушення кримінальної справи є неправильним. Вважає, також що акт про несплату ПДВ і матеріали дослідчої перевірки були достатніми підставами для порушення кримінальної справи, а приводами безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.

У запереченні на касаційне подання ОСОБА_6 просить у задоволенні касаційного подання відмовити, а постанову суду і ухвалу апеляційного суду залишити без зміни.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, доводи ОСОБА_6 та її представника ОСОБА_5 про відсутність підстав до порушення справи за ухилення від сплати податку, оскільки цей податок не підлягає сплаті за рішенням суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання і заперечення на нього, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Постановою старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПА у Київській області від 04.08.2008р. порушено кримінальну справу щодо ОСОБА_6 за ч.3 ст.212 КК України, по факту умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, на підставі матеріалів дослідчої перевірки фактів порушень податкового законодавства, виявлених в ході позапланової перевірки ТОВ “ДСВ Україна”, за результатами якої складено акт від 19.06.2008р. № 276/23-1/32735770.

Скасовуючи названу постанову про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що кримінальна справа щодо ОСОБА_6 порушена передчасно, оскільки відповідно до п.5.2.3; 5.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” заява подана у строк відповідно до підпунктів 5.2.2, зупиняє виконання платниками податків податкових зобовязань, визначених у податковому повідомленні, на строк від дня подачі заяви до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума податкового (боргу) зобовязання вважається неузгодженою.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.

За змістом ст.2368 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має проводитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин, матеріалах дослідчої перевірки, дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст.6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.

Крім того, відповідно до ч.15 ст.2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Згідно зі ст.94 КПК України, одним із приводів для порушення кримінальної справи є повідомлення або безпосереднє виявлення слідчим, органом дізнання ознак злочину, а підставою достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.

Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи послався на неузгодженість суми податкового зобовязання, що ніби - то не дає підстав до порушення кримінальної справи за ухилення від сплати податків. При цьому суд не врахував, що сама по собі неузгодженість суми податкового зобовязання не може бути підставою до відмови в порушенні кримінальної справи, оскільки можуть бути й інші дані, які свідчать про ухилення від сплати податків.

Суд залишив без уваги те, що за матеріалами перевірки вбачаються порушення податкового законодавства директором ТОВ “ДСВ Україна”, які при їх ретельній перевірці можуть свідчити про ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах на суму 2 635 119 грн.

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову суду без зміни. При цьому послався на п.5.2.3; 5.2 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами” і дійшов висновку про те, що в матеріалах справи відсутні дані, які могли б бути підставами до порушення кримінальної справи.

Тому колегія суддів вважає, що постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а матеріали справи направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст.2368 КПК України, перевірити належним чином наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, не вдаючись в оцінку доказів, звернути увагу на доводи подання прокурора, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої і апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову Соломянського районного суду м. Києва від 19 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 20 лютого 2009 року за скаргою ОСОБА_6 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.

С у д д і:

Федченко О.С. Косарєв В.І. Коротких О.А.