Рішення № 81168729, 04.04.2019, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/109/19 Справа № 734/4616/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04 квітня 2019 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської областї, в складі:

головуючого-судді Бараненко С.М.,

за участю:

секретаря судових засідання - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4

третьої особи - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Козелець цивільну справу за позовом Остерської КЕЧ до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, –

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, мотивуючи позов тим, що Остерська квартирно - експлуатаційна частина має на балансі відомче житло Міністерства оборони України, а саме службову квартиру АДРЕСА_1.

Дана квартира на підставі протоколу № 10 засідання житлової комісії військової частини А4302 від 02 червня 2008 року була надана на наступний склад сімї: чоловік - ОСОБА_3 та, дружина: ОСОБА_5.

Квартира є двокімнатною, загальною площею 25 кв.м.,має статус службової.

На дану квартиру Остерською квартирно-експлуатаційною частиною району був виданий ордер 003475 від 25.06.2008 року.

ОСОБА_5 перебувала в шлюбі з відповідачем, ОСОБА_3 з 07 березня 2008 року по 23 серпня 2017 року.

Шлюб був зареєстрований Віділом реєстрації цивільного стану Козелецького районного уравління юстиції Чернігівської області 07.03.2008 року, про що зроблений запис № 17 та видано свідоцтво про шлюб серії 1-ЕЛ№034372.

Шлюб розірваний рішенням Козелецького районного суду Чернігівської облсті від 23 серпня 2017 року ( справа № 734/2312/17).

ОСОБА_5 проходить військову службу у військовій частині А2718 з 16.03.2019 року, що підтверджується довідкою військової частини А2718 від 10.08.2018 року № 34.

Згідно довідки Остерської КЕЧ від 27.07.2018 року №292 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 ( з 02.06.2010 року)та ОСОБА_3 (з 23.07.2008 року).

Відповідач у вказаній квартирі не проживає з лютого 2018 року.

Витрати по утриманню вищевказаної квартири несе ОСОБА_6 ( квитанції про оплату комунальних послуг додаються).

Відповідач на даний час працює за межами селища Десна Козелецького району Чернігівської області.

ОСОБА_5 не перешкоджала відповідачу користуватися житлом, однак останній ним не користується, речей Відповідача в квартирі не має, оплату комунальних послуг не здійснює.

Реєстрація відповідача в спірній квартирі ставить ОСОБА_5 в скрутне матеріальне положення, оскільки вона повинна сплачувати комунальні платежі за Відповідача.

Також для Остерської картирно-експлуатаційної частини відсутність Відповідача понад шість місяців є підставою для визнання його таким, що втратив право користування жилим приміщенням. Даний факт є необхідним для впорядкування ведення обліку осіб, що проживають у службовому житлі Міністерства оборони України, яке знаходиться на балансі Позивача1.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі і до викладеного в позовній заяві додала, що з лютого 2018 року відповідач не проживає у вказаній квартирі. Відповідач працював не в смт. Десна і не проживав у квартирі. Третя особа не перешкоджала користуватись квартирою, речей відповідача в квартирі немає. Відповідачем не надано доказів, що в нього немає іншого житла. Заяв відповідача, що йому перешкоджають користуватись житлом до подання даного позову, не було.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі і пояснила, що в зазначену квартиру вона вселилась за рішенням суду 22 березня 2018 року. Під час вселення в квартиру заходили представники КЕЧ і зафіксували в якому стані була квартира. Відповідач все вивіз, зняв батареї опалення. Був борг відповідача за комунальні послуги в сумі 10000 грн. В квітні 2018 року відповідач з’явився, щоб забрати паркан і бесідку. Після 16.04.2018 року він більше не приїжджав. Приїхав тільки 03 березня 2019 року, вже після того, як звернулися до суду з даним позовом, і сказав, що хоче вселитися. Вона платить комунальні за себе і відповідача. Про ремонт квартири ніколи нічого не говорив, зробив ремонт в дружини в м. Бровари.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав в повному обсязі, надав відзив на позовну заяву, а також пояснив, що він готувався до ремонту в квартирі, зняв опалення. Йому робилися перешкоди у вселенні. Він періодично з’являвся до квартири. Що він не проживав не заперечує, але він не міг попасти до квартири. Частину боргу за квартиру він виплатив. На даний час він службу в ЗС України не проходить.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала в повному обсязі та пояснила, що відповідач не міг попасти до квартири, так-як замки було змінено. Іншого житла у відповідача не має. Фотокартки квартири не належний доказ, так-як на них не має дати коли вони були виготовлені і чи то та квартира. Вже після подання позову звернувся відповідач до поліції, що чинять перешкоди.

Заслухавши пояснення сторін, показання свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно ст.. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні дала показання, що з позивачем в неї дружні відносини, вони другий рік знайомі, відповідача до цього не бачила. З ОСОБА_5 вони познайомилися в січні 2018 року, так-як разом проходили службу. В неї вдома вона буває часто, раз-два в неділю. Перший раз появилася в квартирі на початку березня 2018 року і за весь цей час відповідача жодного разу не бачила. Вона не чула, щоб відповідач хотів проживати в квартирі.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні дала показання, що і третю особу і відповідача вона знає дуже давно, десь років 18-19. Вона допомагала ОСОБА_5 заселятися після рішення суду. В квартирі на той час було пусто і розруха, там нічого не було, слідів. Що там хтось проживає, жодних не було. Після заселення вона допомагала робити ремонт, відповідач не приїжджав та не допомагав. Щодо вчинення перешкод вселення відповідачу в квартиру їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні дав показання, що він знає і відповідача і третю особу з 2010 року, з відповідачем перебуває в дружніх відносинах. В цьому році вони десь разів зо два зустрічалися. Він розповідав, що в квартиру не може попасти, так-як поміняно замки. Що відповідач збирається робити ремонт в квартирі, йому нічого не відомо. Після розірвання шлюбу він був у квартирі один раз. Бесідку демонтувати він відповідачу не допомагав, бачив, як сам демонтував. Він допомагав робити ремонт відповідачу в новій квартирі, встановлював сантехніку.. До третього березня 2019 року він разом з відповідачем в квартирі не був і не знав, що хтось чинить перешкоди, щоб попасти до квартири.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що з відповідачем знайомий давно. Відповідач йому говорив, що збирається робити ремонт. Два тижні назад відповідач приїжджав і говорив, що не може потрапити до квартири. Він кожного місяця бачить відповідача, який приїжджає до себе до дому. Літо-осінь 2018 року він йому перший раз сказав, що йому чинять перешкоди і він збирається звернутися до поліції.

Згідно довідки Остерської КЕЧ від 27.07.2018 року №292 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 ( з 02.06.2010 року)та ОСОБА_3 (з 23.07.2008 року).

Згідно довідки Остерської КЕЧ від 27.07.2018 року №292 в квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_5 ( з 02.06.2010 року)та ОСОБА_3 (з 23.07.2008 року).

Згідно довідки Деснянської селищної ради №1712 від 09.11.2018 року, в квартирі АДРЕСА_3 – ОСОБА_3 не проживає з лютого місяця 2018 року по теперішній час.

Згідно акту обстеження квартири за адресою: АДРЕСА_4 від 16.08.2018 року – ОСОБА_11 з лютого місяця 2018 року по теперішній час за даною адресою не проживає.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 ЖК України до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, зокрема правила, передбачені статтями 71, 72 цього Кодексу.

За приписами ст. 71 ЖК УРСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім’ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Ст. 72 ЖК УРСР встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Стороною відповідача не надано суду доказів, що він, як він стверджував в судовому засіданні, проживав у спірній квартирі, а ОСОБА_5 чинила йому перешкоди у проживанні у зазначеній квартирі. З показань свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не встановлено достовірно, що відповідач проживав у квартирі в період з лютого 2018 року по час звернення з позовом до суду, а відповідач свідку ОСОБА_9, з показань останнього, перший раз розповідав у березні 2019 року, що він не може потрапити до квартири, тобто вже після звернення з позовом до суду. Інший свідок ОСОБА_10 надавав суду показання зі слів відповідача, а сам безпосередньо свідком жодних подій про які розповідав йому відповідач, не був.

Отже зі сторони відповідача не було надано суду жодного доказу, що він був відсутній в жилому приміщенні за адресою сел.. Десна, АДРЕСА_5більше шести місяців з поважних причин, як це визначено у ст.. 71 ЖК Української РСР.

Натомість до показань свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд відноситься, як до правдивих та таких, що відповідають фактичним обставинам справи.

Аналізуючи в сукупності вище викладене, суд приходить до висновку, що всі докази зі сторони позивача є належними, допустимими та достовірними і тому на підставі наданих зі сторони позивача доказів, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги та відповідача слід визнати такими, що втратив право користування житловим приміщенням - сел.. Десна, АДРЕСА_5.

Судові витрати вирішити відповідно до ст.. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.71,72, 123 ЖК УРСР , ст. ст. 2,4, 80, 81, 141, 265 ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Остерської КЕЧ до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_5 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом – задовольнити в повному обсязі.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ПІН НОМЕР_1) таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою сел.. Десна, АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, (ПІН НОМЕР_1), на користь Остерської квартирно – експлуатаційної частини (ЕДРПОУ 07807645) судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн.. 80 коп..

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Козелецький районний суд Чернігівської області до Чернігівського апеляційного суду.

Рішення в повному обсязі виготовлено 14 квітня 2018 року.

Головуючий: С.М. Бараненко