Рішення № 81167296, 15.04.2019, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2019 Справа №607/6560/19

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря с/з Пушкар С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати дії інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Обаранчука І.Я. щодо складання постанови серії ЕАВ № 965216 від 05 березня 2019 року про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення у сумі 425 гривень за ч. 2 ст. 122 КУпАП, незаконними; визнати постанову серії ЕАВ № 965216 від 05 березня 2019 року протиправною та скасувати її, а провадження по справі закрити.

Позов мотивовано тим, що постанова про накладення на нього адміністративного стягнення винесена безпідставно, інспектором була порушена процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення, оскільки після зупинки його транспортного засобу останнім було повідомлено про суть ніби-то вчиненого позивачем порушення, однак на його прохання будь-яких доказів представлено не було, а одразу винесено оскаржувану постанову. Вказує, що під час руху транспортного засобу не користувався засобами зв'язку, тримаючи їх в руці, оскільки для цього в нього є спеціальний пристрій - блютуз - гарнітура, яка дає можливість спілкуватися по телефону без допомоги рук, при цьому, доказів протилежного відповідачем не надано, хоча саме на нього покладається обов'язок доведення правомірності свого рішення. З цих підстав просить позов задовольнити.

Від відповідача - Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що відповідач позов не визнає, вважає вимоги позивача необґрунтованими та вказує, що ОСОБА_2 було порушено вимоги п. 2.9 (д) ПДР України, оскільки він під час руху транспортним засобом Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1, 05 березня 2019 року о 10 год. 23 хв. користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці. Окрім того, вказує, що позивач заявив дві позовні вимоги: одну - про скасування постанови, за яку судовий збір не сплачується, іншу - вимогу немайнового характеру (про визнання неправомірними дій), за яку необхідно сплатити судовий збір, однак позивач не оплатив судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру всупереч вимог Закону України «Про судовий збір». З цих підстав просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Ухвалою судді від 20 березня 2019 року відкрито провадження по справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного провадження із повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, що в силу ч.1 ст.205 КАС України не є перешкодою розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 965216 від 05 березня 2019 року, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за те, що він 05 березня 2019 року о 10 год. 23 хв. по вул. Шевченка у м. Тернополі, керуючи автомобілем Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_1, під час руху транспортного засобу користувався засобом зв'язку, тримаючи його в руці, чим порушив вимоги п. 2.9 (д) ПДР України.

Вказаною постановою до ОСОБА_2 за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного висновку.

Так, частина 2 статті 122 КУпАП, передбачає накладення адміністративного стягнення за користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), у виді штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів

Згідно з п.8 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі - ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року (із змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1 ПДР України - ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Згідно зі ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.9 (д) ПДР України, водієві забороняється під час руху транспортного засобу користуватися засобами зв'язку, тримаючи їх у руці (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання).

Доказами в справі про адміністративне правопорушення у відповідності до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані у відповідності до закону, а належними якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

В силу вимог ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Так, позивач категорично заперечує факт порушення ним 05 березня 2019 року о 10 год. 23 хв. по вул. Шевченка у м. Тернополі вимог п. 2.9 (д) ПДР України.

Відповідачем, з метою доведення правомірності винесеного інспектором патрульної поліції рішення про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, разом з відзивом на позов надано диск з матеріалами відеофіксації.

З досліджених в судовому засіданні відеоматеріалів вбачається, що на них не зафіксовано факту вчинення позивачем правопорушення, оскільки з відеозапису видно, що автомобіль ОСОБА_2 з початку відеофіксації був припаркований на узбіччі дороги, до якого підійшли працівники поліції і повідомили про факт вчинення ним адміністративного правопорушення, тобто на відеозаписі зафіксовано тільки розмову працівників поліції і позивача.

З огляду на викладене, наданий відеозапис жодним чином не підтверджує факт порушення позивачем ПДР України, а інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, а від-так, правомірність винесення оскаржуваної постанови, відповідачем надано не було, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 122 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню.

Разом з тим, способи судового захисту порушених прав, свобод або законних інтересів осіб у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Вказаний перелік судових рішень, які може приймати суд першої інстанції у даній категорії справ, є вичерпний та не передбачає права суду першої інстанції визнати неправомірними дії суб'єкта владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача у даній справі є скасування постанови серії ЕАВ № 965216 від 05 березня 2019 року, а в задоволенні позовної вимоги про визнання незаконними дій інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області слід відмовити, оскільки у справах про оскарження постанов щодо притягнення до адміністративної відповідальності суд не наділений правом визнавати дії суб'єкта владних повноважень неправомірними.

За таких обставин суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції підлягає до часткового задоволення.

При цьому, доводи представника відповідача про те, що позивачем не сплачено судового збору за вимогу про визнання дій неправомірними суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступні обставини.

Так, вимогами ч. 4 ст. 288 КУпАП передбачено, що особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Такий припис у ст. 288 КУпАП не вступає в колізію з положеннями ст. 5 Закону України «Про судовий збір», оскільки коло осіб і коло вимог, які мають пільги зі сплати судового збору за цим Законом, не є вичерпним. Закон України «Про судовий збір» не містить застережень про те, що закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечать йому, а лише доручає Кабінету Міністрів України протягом місяця з дня набрання чинності цим Законом підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям цього Закону.

При цьому, відносини щодо звільнення від сплати судового збору врегульовуються не тільки ст. 5 Закону України «Про судовий збір». У цьому випадку необхідно виходити із того, що норми ч. 4 ст. 288 КУпАП є спеціальними нормами у порівнянні з нормами Закону України «Про судовий збір», а тому особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Таким чином, за подання до суду адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу, судовий збір не сплачується.

Вимога про визнання незаконними дій інспектора поліції щодо винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення є похідною від вимоги про скасування такої постанови, тому за її пред'явлення судовий збір теж не підлягає сплаті з зазначених вище підстав.

На підставі ст.ст. 9, 122, 247, 251, 258, 280, 288, 289 КУпАП, та керуючись ст.ст. 9, 19, 20, 72-77, 242, 244-246, 257, 271, 286 КАС України, Правилами дорожнього руху України, затвердженими постановою КМ України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції (м. Тернопіль, вул. Котляревського, 24, код ЄДРПОУ - 40108646) про визнання дій неправомірними, скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 965216 від 05 березня 2019 року, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. - скасувати, а провадження у справі закрити.

У задоволенні позову в частині позовних вимог про визнання незаконними дій інспектора 1-го батальйону 2-ї роти Управління патрульної поліції в Тернопільській області Обаранчука І.Я. - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, визначеному підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін