Рішення № 81166515, 21.03.2019, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/2575/18

Провадження № 2/589/368/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2019 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Литвинко Т.В.

при секретарі Афанасенко Т.Л.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «АК «Свема» про зобов’язання перерахування внесків до Пенсійний фонду України,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВАТ АК «Свема» про стягнення і перерахування в Пенсійний Фонд України суми страхових внесків за період його роботи. Мотивуючи свої вимоги, зазначив, що до 2012 року працював в ВАТ АК «Свема». Після звільнення звернувся до управління пенсійного фонду для кінцевого перерахунку пенсії і там дізнався, що в нього в пенсійний стаж не зараховані два роки і шість місяців по причині неперерахування в пенсійний фонд суми страхових внесків, а саме за 2004 рік (січень, лютий, березень, квітень, серпень, вересень), 2009 рік, 2010 рік. З урахуванням викладеного просить стягнути відповідні внески, оскільки він недоотримує необхідний розмір пенсії.

У відзиві на позов арбітражний керуючий ВАТ АК «Свема» ОСОБА_2 просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що постановою Господарського суду Сумської області від 16 липня 2015 року відповідач був визнаний банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура. Ухвалою суду від 10 грудня 2015 року був затверджений реєстр вимог кредиторів ВАТ АК «Свема». Зокрема, кредиторські вимоги Шосткинського ОУПФУ Сумської області (в тому числі заборгованість по страховим внескам) в сумі 93 124 412,83 грн були включені в 3,4,6 черги. Згідно ст. 45 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кошти одержані від продажу майна банкрута спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що по 01 березня 2012 року ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ АК «Свема».

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 29 жовтня 2004 року по справі № 7/136-04 було порушено провадження про банкрутство ВАТ АК «Свема».

Постановою Господарського суду Сумської області від 16 липня 2015 року по справі № 7/136-04 ВАТ АК «Свема» визнано банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура. Ліквідатором призначено арбітражного керуючого ОСОБА_2

Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10 грудня 2015 року затверджено реєстр вимог кредиторів ВАТ АК «Свема».

Правовідносини, які виникли у справі, регулюються Законами України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов’язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Частиною 2 ст. 24 Закону встановлено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з п. 4 ст. 14 Закону, ВАТ АК «Свема» є страхувальником для працюючих у ньому осіб.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону (в редакції на час, що діяла на час несплати страхових внесків за позивача), страхувальник зобов’язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Згідно з частиною 2 ст. 20 Закону, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) доходу, на який відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону, облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюються в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Пунктом 6 ст. 21 Закону передбачено, що облік усіх застрахованих осіб та персоніфікований облік надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а також персоніфікований облік коштів накопичувальної системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Персоніфікований облік у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є складовою частиною Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, порядок ведення якого встановлюється Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

З вище викладених норм Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» можна зробити висновок, що страхувальник, а в даному випадку це відповідач, зобов’язаний обчислювати страхові внески та в обов’язковому порядку подавати звітність до Пенсійного фонду про сплату таких внесків.

Проте, відповідач не дотримався такого порядку та вчасно не сплатив страхові внески за позивача до пенсійного фонду за період, зазначений у позові.

Разом з тим, як убачається з матеріалів справи відносно відповідача порушено провадження про банкрутство та в подальшому визнано його банкрутом. Триває ліквідація.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є спеціальним законом, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності суб’єкта підприємницької діяльності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури, повного або часткового задоволення вимог кредитора.

Як зазначено в ст. 10 даного Закону суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури:

господарська діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу за виключенням укладення та виконання договорів, що мають на меті захист майна банкрута або забезпечення його збереження (підтримання) у належному стані, договорів оренди майна, яке тимчасово не використовується, на період до його продажу в процедурі ліквідації тощо;

строк виконання всіх грошових зобов’язань банкрута вважається таким, що настав;

у банкрута не виникає жодних додаткових зобов’язань (у тому числі зі сплати податків і зборів (обов’язкових платежів)), крім витрат, безпосередньо пов’язаних із здійсненням ліквідаційної процедури;

припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій за всіма видами заборгованості банкрута;

відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю;

продаж майна банкрута допускається в порядку, передбаченому цим Законом;

скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається;

вимоги за зобов’язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред’являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі;

виконання зобов’язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 45 Закону, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку черговості.

Згідно ухвали Господарського суду Сумської області від 10 грудня 2015 року, якою затверджено реєстр вимог кредиторів, серед вимог кредиторів значиться і заборгованість по сплаті внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: кредиторські вимоги Шосткинського ОУПФУ Сумської області становлять в сумі 93 124 412,83 грн та включені до 3,4,6 черг.

З вище викладеного слідує, що заборгованість по сплаті страхових внесків буде погашена у порядку черговості задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство ВАТ АК «Свема». Водночас, задоволення вимоги позивача про стягнення ВАТ АК «Свема» вказаного боргу по не сплаті страхових внесків може призвести до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості з відповідача, що є неприпустимим. Більше того вищезазначеними нормами закону чітко визначено певну процедура погашення заборгованості під час банкрутства підприємства.

Зважаючи на наявність факту процедури ліквідації відповідача та включення заборгованості по сплаті страхових внесків, стягнення якої є предметом розгляду зазначеного спору, до реєстру кредиторів, вимоги позивача щодо стягнення вказаної заборгованості є безпідставними.

З огляду на зазначене у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. 3, 4, 7, 12, 13, 128, 141, 247, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «АК «Свема» про зобов’язання перерахування внесків до Пенсійний фонду України.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту шляхом подачі апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через суд першої інстанції. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 08.04.2019 року.

Суддя Шосткинського міськрайонного суду

Сумської області ОСОБА_3