Рішення № 81166477, 10.04.2019, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 584/155/19

Провадження № 2/584/293/19

РІШЕННЯ

Іменем України

10.04.2019 Путивльський районний суд Сумської області

у складі: головуючого - судді Данік Я.І.

за участі: секретаря – Худайкулової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Путивль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

7 лютого 2019 року АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що 18 червня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого банк надав відповідачці кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом. У зв’язку з тим, що ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов'язання за кредитним договором АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідачки заборгованість, яка станом на 1 січня 2019 року склала 12317 грн. 35 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 1921 грн. 79 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом – 2172 грн. 08 коп., заборгованості за пенею – 7160 грн. 75 коп., а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 562 грн. 73 коп. - штраф (процентна складова).

Позивач просить стягнути з відповідача цей борг та понесені судові витрати.

У позовній заяві представник позивача також просить розглянути справу за його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з’явився, подав відзив на позовну заяву, в якому позов визнав частково, та зазначив що вимоги позивача після 30 квітня 2015 року задоволенню не підлягають, оскільки строк дії основного зобов’язання сплив зі спливом строку дії кредитної карти. Також, просив зменшити розмір пені, оскільки вона значно перевищує тіло кредиту. Крім того, просив зарахувати суму, сплачену ним позивачу після подачі позову(а.с.73-74).

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що 18 червня 2012 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 був укладений договір № б/н, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит у розмірі 2000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 20,4% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідачем умови кредитного договору, який складається з анкети-заяви від 18 червня 2012 року (а.с.6), витягу з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» (а.с.7), умов та правил надання банківських послуг (а.с.13-46), не оспорюються.

Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив згоду на те, що ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, а також тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг (а.с. 6).

Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, а якщо протягом цього терміну жодна із сторін не проінформує іншу про припинення дії договору, він лонгується на той самий строк (п.1.1.7.11 умов та правил надання банківських послуг) (а.с.26зв.).

Відповідач зобов’язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту (п.2.1.1.5.5 умов та правил надання банківських послуг) (а.с.35).

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 1 січня 2019 року склала 12317 грн. 35 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 1921 грн. 79 коп., заборгованості по процентах за користування кредитом – 2172 грн. 08 коп., заборгованості за пенею – 7160 грн. 75 коп., а також штрафи: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 562 грн. 73 коп. - штраф (процентна складова) (а.с.8-12,63-65).

Згідно з ч.1 ст.526, ч.1 ст.530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Умовами кредитування передбачено нарахування штрафу за порушення строків платежів по будь-якому грошовому зобов'язанню, передбаченому договором, більше ніж на 30 днів позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф, розмір якого встановлено тарифами договору. Штраф нараховується на окремий рахунок і підлягає оплаті в зазначені банком терміни.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов'язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. (Правова позиція Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15).

АТ КБ «Приватбанк» надано суду докази про порушення відповідачем умов кредитного договору, яке полягає у неповній сплаті щомісячних платежів на погашення кредиту та процентів. В той же час, за це порушення банком нараховано і пеню, і штраф, що відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду України, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції, є подвійною цивільно-правовою відповідальністю за одне і те саме порушення. Таким чином, відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина) та 562 грн. 73 коп. (процентна складова).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 3 ст.551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

Право суду вирішувати питання про зменшення розміру пені згідно із ч.3 ст.551 ЦК України підтверджено правовою позицією Верховного Суду України (справа №6-100цс14).

Як роз'яснено в п.27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», істотними обставинами в розумінні ч.3 ст.551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

З матеріалів справи вбачається, що за розрахунком позивача заборгованість по пені за кредитним договором становить 7160 грн. 75 коп., що значно перевищує розмір збитків, понесених банком внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором.

Що стосується доводів відповідача про відсутність підстав для нарахування процентів після 30 квітня 2015 року, тобто після спливу строку дії картки, то судом встановлено, що відповідачем після 30 квітня 2015 року періодично вносились грошові кошти на погашення заборгованості, що автоматично переривало строк позовної давності.

Крім того, відповідачем надано виписку з рахунку про внесення 4136 грн. 27 на погашення заборгованості по кредиту за період з 28 січня 2019 року по 5 лютого 2019 року (а.с.78).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав до зменшення розміру неустойки до розміру сумарної заборгованості по тілу кредитом 1921 грн. 79 коп. та по процентах за користування кредитом 2172 грн. 08 коп., а всього - 4093 грн. 87 коп., оскільки її розмір, визначений позивачем, значно перевищує розмір збитків, зважаючи на часткове погашення боргу, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання.

Зважаючи на викладене при розрахунку заборгованості необхідно врахувати сплачену відповідачем заборгованість по кредиту в сумі 4136 грн. 27 коп.

Таким чином, стягненню підлягає заборгованість в сумі 4051 грн. 47 коп.: 1921 грн. 79 коп. (заборгованість по кредиту) + 2172 грн. 08 коп. (заборгованість по процентах) + 4093 грн. 87 коп. (пеня) – 4136 грн. 27 коп. (сплаченої відповідачем заборгованості по кредиту).

У зв'язку із частковим задоволенням позову, відповідно до ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь банка 1276 грн. 95 коп. (8187,74*1921/12317,35=1276,95) судового збору. При цьому суд не враховує 4136 грн. 27 коп., сплачені відповідачем на погашення заборгованості за кредитом після звернення банку до суду з позовною заявою.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст.526-527, 610, 611, 1054 ЦК України, ст.ст.142, 259, 263-265, 274-279, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: вул.Миколо-Можайська, 16/1, м.Путивль, Сумська область, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення заборгованості №29092829003111, МФО №305299) 4051 грн. 47 коп. (чотири тисячі п’ятдесят одну гривню сорок сім копійок) - заборгованості по кредитному договору №б/н від 18 червня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, рахунок для погашення судових витрат №29092829003111, МФО №305299) 1276 грн. 95 коп. (одну тисячу двісті сімдесят шість гривень дев’яносто п’ять копійок) повернення сплаченого судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду через Путивльський районний суд Сумської області шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя

Путивльського районного суду ОСОБА_2