Вирок № 81166256, 12.04.2019, Яворівський районний суд Львівської області

Справа № 460/627/19

Провадження №1-кп/460/495/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.04.2019м.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого - судді Карпин І.М.

з участю секретаря судового засідання Мельник Є.Є.

прокурора Малькович М.С.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

захисника Домашовця В.С.

розглянувши у підготовчому судовому засідання в залі суду у місті Яворові Львівської області кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12018140350001418 від 05.12.2018 про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Новояворівськ Яворівського району Львівської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, безробітного, жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України ,

в с т а н о в и в :

04 грудня 2018 року о 20:45 год. ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у закладі громадського харчування «Андреано», що в м.Новояворівську Яворівського району Львівської області по вул.50-ття УПА, 1, умисно вчинив насильство щодо працівника правоохоронних органів, а саме молодшого інспектора (старшого наряду) груп реагування Самбірського МРВ Управління поліції охорони у Львівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2, який перебував в складі наряду групи реагування Самбірського МРВ УПО у Львівській області, яка прибула на виклик у вищевказаний заклад громадського харчування для припинення протиправних дій ОСОБА_1 та виконував свій обов'язок щодо забезпечення публічної безпеки і порядку в публічних місцях, відповідно до ст.ст. 2, 23 Закону України «Про національну поліцію», а саме вихопив гумовий кийок у ОСОБА_2, після чого кинув йому в обличчя серветницю та продовжуючи свою протиправну поведінку кинув у ОСОБА_2 зазначений гумовий кийок, спричинивши останньому садна обличчя, забій правої скроневої ділянки та правої вушної раковини, що відноситься до легкого тілесного ушкодження. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст.345 КК України.

В ході досудового розслідування між прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області юристом 1 класу Малькович Мар’яною Степанівною та обвинуваченим ОСОБА_1 з участю захисника Домашовця В.С. було укладено угоду про визнання винуватості від 06.02.2019, згідно якої сторони домовилися про те, що ОСОБА_1 беззастережно визнає свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України. Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України у виді обмеження волі на строк два роки із застосуванням ст. 75 КК України звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.

В судовому засіданні прокурор, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання .

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні просив укладену угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, в обсязі обвинувачення, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання. Захисник Домашовець В.С. просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Потерпілий ОСОБА_2 не заперечив щодо затвердження угоди.

Враховуючи викладене, суд, ознайомившись з матеріалами кримінального провадження, дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості .

Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України.

Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Крім цього, обвинуваченому роз'яснено частини 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди.

Суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 345 КК України, оскільки він вчинив умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу легкі тілесні ушкодження у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків.

Перевіряючи покарання, узгоджене сторонами угоди, на відповідність вимогам КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу ОСОБА_1, який раніше не судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, щире каяття у вчиненому, активне сприяння у розкритті злочину як обставини, які пом'якшують покарання, вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, як обставину, що обтяжує покарання, а тому за наявності вказаних обставин суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 покарання у виді обмеженняволі, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, із застосуванням ст. ст. 75, 76 КК України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про доцільність затвердження угоди про визнання винуватості.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в :

Затвердити угоду про визнання винуватості від 06.02.2019, укладену у кримінальному провадженні № 12018140350001418 між прокурором Яворівського відділу Городоцької місцевої прокуратури Львівської області юристом 1 класу Малькович Мар’яною Степанівною та ОСОБА_1, який є обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні, з участю захисника Домашовця В.С.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

У відповідності з ст.ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом однорічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та праці.

Речовий доказ: оптичний диск зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Яворівський районний суд Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя І.М.Карпин