Ухвала суду № 81163665, 09.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5641/18

1кп/755/322/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м. Києва в складі:

головуючого судді Метелешко О.В.,

суддів Левко В.Б., Федосєєва С.В.,

при секретарі Ширмер О.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018100040000211 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Луганське, Артемівського р-ну, Донецької обл., українця, громадянина України, не одруженого, працюючого не офіційно, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Мовчанюка О.С.,

представника потерпілої Шпака О.К.,

потерпілої ОСОБА_3,

захисника Поливоди В.Д.

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018100040000211 від 06.01.2018 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про те, що ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначив, що обвинувачений хоч і з'являється до суду, але він є суспільно небезпечним. Вважає, що обвинуваченого необхідно ізолювати від суспільства та помістити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України. Обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи на свободі, може впливати на свідків та потерпілу. Жителі під'їзду, де сталася подія, переживають за своїх дітей та близьких. Таким чином, не обравши обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може переховуватись від суду. Враховуючи покази вже допитаних свідків, а також матеріали, що будуть досліджені у подальшому судом, вина обвинуваченого ОСОБА_1 буде доведеною. Крім того, до свого клопотання долучив прохання потерпілої ОСОБА_3 та свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 про обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки останнім на них здійснюється незаконний вплив, він є суспільно небезпечною особою і його перебування на волі є реальною загрозою для них особи. Вважають, що ОСОБА_1 необхідно ізолювати від суспільства, оскільки вони побоюються за своє життя. У зв'язку з вищенаведеним, вважає, що запобіжні заходи не можуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України і тому, просив задовольнити клопотання.

Представник потерпілої Шпак О.К. та потерпіла підтримали клопотання прокурора.

Захисник Поливода В.Д. заперечував щодо застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та зазначив, що прокурор повинен надати докази, що підтверджують наявність ризиків. Прохання свідків не є доказом існування ризиків. Доказів щодо того, що його підзахисний порушує норми чинного законодавства, чи впливає на свідків, немає. Від свідків немає заяв до правоохоронних органів про вплив на них зі сторони обвинуваченого ОСОБА_1 Його підзахисний буде з'являтись та доводити свою невинуватість. Для тримання ОСОБА_1, немає підстав, оскільки він проживає з мамою на підконтрольній території України. Також, він зареєстрований у м. Торез, Донецької області, де у нього проживає батько і якби він хотів, то міг би там переховуватись від суду. Прокурор формально посилається на норми КПК України, тобто без обґрунтування та без надання доказів щодо наявності ризиків. Крім того, нормальний стан здоров'я його підзахисного не є причиною обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Відповідно до ч. 1 ст. 184 КПК України, клопотання повинно містити виклад обставин, на підставі яких прокурор дійшов висновку про наявність ризиків та посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини. У прокурора немає а ні матеріалів, а ні посилань на докази. У зв'язку з вищенаведеним, просив відмовити у задоволенні клопотання. Крім того, прокурором не доведено, чому саме не може бути застосований більш м'який запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 Зокрема, ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_3, де проживають свідки та потерпіла. Він звернувся до суду про додатковий допит раніше допитаних свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_8, оскільки у нього до них виникли додаткові запитання. Його підзахисний не впливав на свідків і не має наміру у подальшому це робити і тому, просив відмовити у клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку захисника та зазначив, що він не має наміру впливати а ні на потерпілу, а ні на свідків та хоче довести свою невинуватість.

Заслухавши думки учасників судового провадження, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Заслухавши учасників судового провадження, колегія суддів вважає, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України наявні, з огляду на специфіку кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу.

Крім того, суд бере до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1. обвинувачується у кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 1 ст. 115 КК України, яке за ступенем тяжкості є особливо тяжким, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі до п'ятнадцяти років, крім того, останній, знаючи про можливу міру покарання, може переховуватись від суду та іншим чином перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, шляхом впливу на потерпілу та свідків, що свідчить про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, тому застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, не вбачається.

Зокрема, відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 331, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Обрати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю с. Луганське, Артемівського р-ну, Донецької обл., українцю, громадянину України, не одруженому, працюючому не офіційно, з середньою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 днів, тобто до 06 червня 2019 року включно.

Взяти обвинуваченого ОСОБА_1 під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 рахувати з 09 квітня 2019 року з 13 години 00 хвилин.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, колегія суддів не визначає розмір застави у кримінальному провадженні з огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її проголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя: