Рішення № 81162953, 11.04.2019, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/337/19

Провадження №2/713/245/19

РІШЕННЯ

іменем України

11.04.2019 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судових засідань Мірчевої О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 до Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, де третьою особою є служба у справах дітей Вижницької міської ради, про тлумачення заповіту,-

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про тлумачення заповіту до відповідачів Вижницької міської ради, Чернівецької області, ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, де третьою особою є Служба у справах дітей Вижницької міської ради, Чернівецької області.

Просить витлумачити заповіт складений ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та посвідчений 12 грудня 2016 року ОСОБА_11, секретарем Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, зареєстрований в реєстрі за №89, як виявлення його волі заповідати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

ІНФОРМАЦІЯ_19 року помер ОСОБА_10. Після смерті ОСОБА_10 відкрилася спадщина, яка складається із земельної ділянки площею 1,56 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Міліївської сільської ради (зараз Вижницька об'єднана територіальна громада). Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_10, є: дружина померлого ОСОБА_5, сини ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_9, дочки ОСОБА_7 та ОСОБА_8. Відповідно до заповіту складеного покійним ОСОБА_10 та посвідченого секретарем виконавчого комітету Міліївської сільської ради 12.12.2016 року все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті заповів його сину, а своєму внуку, ОСОБА_3. Отримавши заповіт, він, як законний представник ОСОБА_3, у встановленому законом порядку звернувся із заявою про прийняття спадщини до приватного нотаріуса Вижницького нотаріального округу Штеф’юк Н.В. на підставі якої було зареєстровано спадкову справу 53/2018, номер у спадковому реєстрі 63385430. Однак на даний момент не може оформити спадкові права ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_10, оскільки у заповіті неправильно вказано дату народження спадкоємця, а саме вказано, дату народження ІНФОРМАЦІЯ_20 року, тоді як відповідно до свідоцтва про народження вірна дата народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Фактично помилка виникла лише у зазначенні місяця народження. Про те, що дідусь (а спадкодавець ОСОБА_10 дійсно доводився дідусем ОСОБА_3) має намір заповісти своє майно саме йому було відомо всій родині, зокрема даний факт може підтвердити бабуся дитини ОСОБА_13, оскільки за її словами, це було їхнє з дідусем спільне рішення, щоб саме внук ОСОБА_3 успадкував це майно. Враховуючи дані обставини, виникла необхідність здійснити тлумачення даного заповіту, як виявлення волі заповідача ОСОБА_10 заповідати все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, жителю АДРЕСА_1.

Заяви (клопотання) учасників справи.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_14 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. До початку судове засідання від представника позивача ОСОБА_14 надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та у відсутності позивача ОСОБА_2, позовні вимоги підтримує, просить задовольнити.

В судове засідання представник відповідача Вижницької міської ради не з'явився, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від представника відповідача Вижницької міської ради надійшла заява, в якій вони позовні вимоги визнають в повному об'ємі та просять справу розглядати без участі представника міської ради.

В судове засідання відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 не з'явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, про що є відомості в матеріалах справи. До початку розгляду справи від відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги визнають, не заперечують щодо їх задоволення, підтвердили, що за життя ОСОБА_10 повідомляв їм, що залишив заповітне розпорядження, відповідно до якого спадкоємцем майна належного йому є його внук ОСОБА_3.

В судове засідання представник третьої особи служби у справах дітей Вижницької міської ради не з'явилась, належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. До початку розгляду справи від представника служби у справах дітей Вижницької міської ради надійшла заява про розгляд справи у її відсутність, не заперечує щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_2, який звернувся в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, оскільки поданий позов відповідає інтересам та не порушує права малолітнього ОСОБА_3

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Вижницького районного суду Чернівецької області від 21.02.2019 року витребувано у приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області Штефюк Н.В. (АДРЕСА_2) належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_21 року в м.Вижниця, Чернівецької області,спадкова справа №53/2018 року.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 обґрунтований і підлягає задоволенню.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На підтвердження позивачем ОСОБА_2 позовних вимог про тлумачення заповіту, складеного ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, та посвідченого 12 грудня 2016 року секретарем Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №89, надано наступні докази:

Копія свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_2, виданого 27 липня 2018 року Вижницьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, актовий запис №136 з даних якого вбачається, що ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_21 року в с.Мілієве, Вижницького району Чернівецької області.

Копія заповіту, посвідченого 12 грудня 2016 року секретарем Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, ОСОБА_11, зареєстрованого в реєстрі за №89 з даних якого вбачається, що ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4 на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Копія державного акту на право приватної власності на землю Серія НОМЕР_3, виданого 10.04.2002 року на підставі рішення ІХ сесії ХХІІІ скликання від 30.12.1999 року Міліївської сільської Ради народних депутатів Вижницького району, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю за №34 з даних якого вбачається, що ОСОБА_10 є власником земельної ділянки площею 1,56 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_18 Серія НОМЕР_4, виданого 11 вересня 1976 року в с.Мілієве, Вижницького району Чернівецької області, актовий запис №36 з даних якого вбачається, що батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6 є ОСОБА_10, ОСОБА_5.

Копія свідоцтва про укладення шлюбу Серія НОМЕР_5, виданого 17.10.2012 року Кіровським міським відділом ЗАГС Кіровської області Російської Федерації, актовий запис №1831 з даних якого вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_16 уклали шлюб 17 жовтня 2012 року, прізвище дружини після реєстрації шлюбу - ОСОБА_3.

Копія свідоцтва про народження ОСОБА_3, Серія НОМЕР_6, виданого 30 жовтня 2012 року Ленінським підрозділом Кіровського міського відділу РАЦС Кіровської області Російської Федерації, актовий запис №35 з даних якого вбачається, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_22 року в м.Кіров, Кіровської області Російської Федерації. Батьками ОСОБА_3 є ОСОБА_2, ОСОБА_17.

Довідка Вижницької міської ради №4-462 від 20 грудня 2018 року з даних якої вбачається, що спадкоємцями після смерті ОСОБА_10, який помер ІНФОРМАЦІЯ_19 року за законом являється: дружина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9, дочка - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10, дочка - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_11, син - ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12. За заповітом являється онук ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Майно, яке входить до складу спадщини, що відкрилося після смерті ОСОБА_10 - державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_3 площею 1,56 га.

Постанова приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н.В. №102/02-31/53-2018 від 29.03.2019 року з даних якої вбачається, що приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області Штефюк Н.В. відмовлено ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 1,56 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку з неможливістю ідентифікувати спадкоємця за заповітом, оскільки маються розходження в датах народження ОСОБА_3 в свідоцтві про народження та в заповіті.

При вирішенні справи судом застосовано наступні норми права та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Відповідно до п.19 Постанови Пленуму Верховної ради України за №7 від 30.05.2008 р. «Про судову практику у справах про спадкування» - перелік осіб, які мають право на обов'язкову частку, що визначений ст.1241 ЦК України є вичерпним і розширеного тлумачення не потребує.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», якщо заповіт містить суперечливі положення, за вимогою заінтересованих осіб застосовується тлумачення заповіту (ст.1256 ЦК) за умови, якщо відсутні підстави визнання заповіту недійсним, тобто тлумаченню підлягає лише дійсний заповіт. Для тлумачення змісту заповіту застосовуються також загальні правила тлумачення змісту правочинів встановлені ст.213 ЦК.

Згідно ст.1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до ст.213 ЦК України зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину. При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з'ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін. Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

Як передбачено п. 2.1 глави 3 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, заповіт має бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало незрозумілостей чи суперечок після відкриття спадщини.

Аналогічні правила містяться і в п. 1.6 Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11.11.2011 № 3306/5.

Виходячи із зазначених правових норм, тлумачення заповіту судом здійснюється за наявності таких правових умов: зміст заповіту містить суперечності, неточності, що ускладнюють розуміння останньої волі заповідача та наявність спору між спадкоємцями щодо тлумачення заповіту.

Об'єктом тлумачення заповіту судом є виключно сам заповіт, складений із слів та сполучень слів, які утворюють його текст.

Тлумачення заповіту судом не повинно змінювати волі заповідача, тобто підміняти собою сам заповіт, оскільки суд не може брати на себе права власника щодо розпорядження його майном на випадок смерті, тобто тлумачення заповіту є лише інструментом з'ясування волі заповідача після його смерті, а тому суд, здійснюючи тлумачення заповіту, не повинен виходити за межі цього процесу та змінювати (доповнювати) зміст заповіту, адже це може спотворити волю заповідача.

Як зазначено в рішенні Верховного Суду України від 27 серпня 2008 року, справа №6-11329св08, ч. 2 ст. 213 ЦК не допускає, щоб при тлумаченні правочину здійснювався пошук волі учасника правочину, який не знайшов відображення у тексті самого правочину. При тлумаченні заповіту не допускається внесення змін у зміст заповіту, оскільки у відповідності до ст.1233 ЦК України заповіт це особисте розпорядження фізичної особи щодо належного їй майна, майнових прав та обов'язків на випадок смерті.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Надаючи оцінку наданим позивачкою та безпосередньо дослідженим у судовому засіданні доказам на підтвердження позовних вимог про тлумачення заповіту судом встановлено, що:

ІНФОРМАЦІЯ_21 року в с.Мілієве, Вижницького району Чернівецької області помер ОСОБА_10, що підтверджується копією свідоцтва про смерть;

Після його смерті залишилось спадкове майно, що складається із земельної ділянки площею 1,56 га в межах згідно з планом, яка розташована на території Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акту;

За життя, а саме, 12 грудня 2016 року - ОСОБА_10, на випадок своєї смерті зробив наступне розпорядження: усе майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом він матиме право заповів - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією заповіту;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_13 є онуком померлого ОСОБА_10, що підтверджується копіями свідоцтв про народження;

27 липня 2017 року ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_10;

26 листопада 2018 року ОСОБА_5 подала заяву до приватного нотаріуса Вижницького районного нотаріального округу Штефюк Н.В. про відмову від обов'язкової частки після смерті чоловіка ОСОБА_10, при цьому зазначивши, що їй відомо, що ОСОБА_10 залишено заповіт на ім'я онука ОСОБА_3.

З метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право власності на спадкове майно позивач ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори, однак, вивчивши пред'явлені ним документи, нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв'язку з у зв'язку з неможливістю ідентифікувати спадкоємця за заповітом, оскільки маються розходження в датах народження ОСОБА_3 в свідоцтві про народження та в заповіті.

Отже, суд може розтлумачити заповіт, не змінюючи при цьому його змісту.

Із змісту заповіту вбачається, що ОСОБА_18 все майно, де б воно не було із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право, заповів ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_20 року.

Як вбачається з досліджених судом доказів, ОСОБА_3, який є онуком померлого ОСОБА_10 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Суд приходить до висновку, що за своїм змістом розпорядження спадкодавця було спрямоване на те, щоб заповісти онуку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, де б воно не було із чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що за законом матиме право, однак в заповіті помилково зазначено дату народження спадкоємця: «ІНФОРМАЦІЯ_20 року», замість вірного «ІНФОРМАЦІЯ_2 року».

Таким чином, аналізуючи вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 підлягають задоволенню з метою реалізації малолітнім своїх спадкових прав.

При цьому судом не встановлено порушення нічиїх прав.

Керуючись ст.ст. 16, 213, 328, 1216-1218, 1223, 1236, 1256, 1268-1270 ЦК України, ст.ст.4, 12, 13, ст.76, 77, 81, 82 ч.4, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2, який діє в інтересах малолітнього сина ОСОБА_3 - задовольнити.

Розтлумачити зміст заповіту, складеного ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 та посвідченого 12 грудня 2016 року секретарем виконавчого комітету Міліївської сільської ради, Вижницького району Чернівецької області ОСОБА_11, зареєстрований в реєстрі за №89, таким чином: ОСОБА_10, заповів на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, усе його майно, де б воно не було і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті і на що за законом матиме право.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, (РНОКПП - НОМЕР_1), зареєстрований та житель с.Середній Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

Відповідачі: Вижницька міська рада, Чернівецької області, (ідентифікаційний код юридичної особи - 04062096), юридична адреса: 59200, м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області).

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрована та жителька с.Середній Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_15, зареєстрований та житель с.Середній Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_16, зареєстрована та жителька с.Середній Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_17, зареєстрована та жителька с.Середній Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_18, зареєстрований та житель с.Іспаський Майдан, Вижницького району Чернівецької області.

Третя особа: Служба у справах дітей Вижницької міської ради, ідентифікаційний код юридичної особи: 04062096, юридична адреса: м.Вижниця вул.Українська, 34, Чернівецької області.

Суддя: І. А. Кибич