Рішення № 81160527, 12.04.2019, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

№ 243/109/19

Справа № 2/243/1221/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2019 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючий суддя Пронін С.Г.

за участю секретаря Маслової К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд щомісячно стягувати на її користь з відповідача на утримання їх малолітньої доньки – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частки його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивач ОСОБА_1, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, а справу розглянути у її відсутність.

Відповідач ОСОБА_2, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явився, проте надав відзив на позов, у якому позовні вимоги в частині стягнення з нього аліментів на утримання ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частини його доходів не визнав й зазначив, що він не заперечує проти утримання своєї дитини та між ним і ОСОБА_1 з цього приводу існувала домовленість про сплату ним задля цього позивачу по справі щомісячно грошових коштів у сумі 2 000 грн., що, враховуючи розмір його доходу, на час розгляду даної справи судом є для нього можливим, та, в той же час, значно перевищує розмір аліментів, який позивач просить стягувати з нього за рішенням суду. Крім того, відповідач вказав, що він, незважаючи на вказану домовленість з позивачем, а також на те, що на його утриманні перебувають його бабця та дід, купує дитині необхідний їй одяг, а також іграшки. На підставі викладеного відповідач просить суд відмовити ОСОБА_1 у задоволенні її позовних вимог щодо стьягнення з нього аліментів на утримання дитини у розмірі 1/4 частини його доходу та ухвалити рішення про стягнення з нього його користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі у сумі 2 000 грн.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Зі свідоцтва про народження серії І-НО № 595249, виданого 11 серпня 2014 року виконкомом Райгородоцької селищної ради Слов’янського району Донецької області, слідує, що позивач по справі ОСОБА_1М та відповідач по справі ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3, 29 липня 2014 року народжння.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Так, з акту про проживання, складеного 03 грудня 2018 року комісією у складі керівника ОСББ «Дніпропетровська 5» ОСОБА_4 та сусідів свідків: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, вбачається, що ОСОБА_3 з грудня 2015 року по теперішній час проживає разом з ОСОБА_1

Отже суд приходить до переконання, що оскільки дитина проживає разом зі своєю матір’ю, якою є позивач, то й обирати спосіб стягнення аліментів має право саме ОСОБА_1, яка, у свою чергу, просить суд стягувати з відповідача аліменти у частці від його доходу, а не у твердій грошовій сумі.

Крім того, частиною першою статті 184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Тобто визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі суд має право лише за заявою одержувача, якою є позивач по справі, а не за клопотанням платника аліментів – відповідача.

Натомість з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 жодного клопотання про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання ОСОБА_3 у твердій грошовій сумі не заявляла.

За таких обставин суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання дитини саме у частці від доходу ОСОБА_2, а не як він просить у своєму відзиві на позовну заяву у твердій грошовій сумі.

Частиною першою статті 183 СК України передбачено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

За приписами ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В той же час, відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження його матеріального становища, жодним чином не доведено, що на його утриманні перебувають ОСОБА_7 та ОСОБА_8, адже посвідчення, долучені відповідачем до свого відзиву на позовну заяву (а.с. 38, 39), та рішення виконавчого комітету Добропільської міської ради про призначення ОСОБА_7 опікуном ОСОБА_2 жодним чином не підтверджують ту обставину, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 перебувають на утриманні відповідача по справі – ОСОБА_2

З вимог частини другої статті 182 СК України слідує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Так, відповідачем жодним чином не доведено, що його матеріальне становище перешкоджає йому сплачувати аліменти на утримання його дитини у розмірі ј частини від його доходу, як того просить позивач.

Що стосується довідки № 15, виданої Комунальним дошкільним навчальним закладом (Ясла-Садок) № 82 «Чомучка» Комбінованого типу 19 лютого 2019 року, у якій зазначено, що відповідач має теплі стосунки зі своєю дитиною ОСОБА_3 та відвідує дитячий садок близько одного разу на тиждень, то суд її сприймає критично, оскільки вона не стосується предмету позовних вимог, а саме стягнення аліментів на утримання дитини, адже обов’язок батьків спілкуватися з дитиною, виявляти інтерес до її внутрішнього світу, сприяти засвоєнню дитиною загальновизнаних норм моралі тощо не виключає їх обов’язку матеріально утримувати свою дитину.

Крім того, суд критично сприймає накладну № 213 від 15 грудня 2018 року, квитанцію та товарний чек (а.с. 43, 44), оскільки вони свідчать про сумлінне ставлення батька до своєї дитини, проте жодним чином не доводять неможливість відповідача сплачувати позивачу аліменти на утримання ОСОБА_3 у розмірі ј частини його доходу.

Таким чином, суд приходить до переконання, що розмір грошового утримання малолітньої ОСОБА_3, визначений позивачем, відповідає мінімальному гарантованому розміру аліментів на утримання дитини та не призведе до погіршення майнового становища платника аліментів порівняно із майновим становищем одержувача таких аліментів.

Отже суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, в в’язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, приймаючи до уваги приписи ч. 6 ст. 141 ЦПК України, суд приходить до переконання про необхідність стягнення з відповідача на корить держави судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 180-182, 191 СК України, ст. ст. 12, 13, 141, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Стягувати щомісячно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, РНОКПП: НОМЕР_2, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_7, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, аліменти на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) ОСОБА_2,

але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 08 січня 2019 року і до досягнення ОСОБА_3 повноліття, тобто до 29 липня 2032 року.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, судовий збір на користь держави у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок на доходний рахунок 31211256026001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Рішення може бути оскаржене в судову палату по цивільних справах Донецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 12 квітня 2019 року.

Суддя Слов’янського

міськрайонного суду ОСОБА_9