Рішення № 81160123, 15.04.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/4249/18

номер провадження 2/695/501/19

15 квітня 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Середи Л.В.

за участю секретаря Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноші цивільну справу за позовом кредитної спілки «Ощад каса» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, –

ВСТАНОВИВ:

КС «Ощад каса» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що 20.05.2017 року позивач в особі голови правління ОСОБА_2 та відповідач уклали кредитний договір №ОК-4/0066/17/12/1, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 5203 грн.

Кредитні кошти ОСОБА_1 отримала, а свої зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та відсотків належним чином не виконує, в результаті чого, станом на 23.11.2018 року утворилася заборгованість по сплаті кредиту в сумі 11826,73 грн., яка складається з наступного: 4052,82 грн. – нарахованої за період з 25.12.2017 року по 23.11.2018 року суми пені; 3116,20 грн. - несплаченої суми процентів та 4657,71 грн. - заборгованості по оплаті основної суми кредиту.

Позивач наполягає, що позичальник належним чином взяті на себе зобов’язання по кредитному договору не виконує, в результаті чого виникла вказана вище заборгованість, а тому позивач направив відповідачу вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором, але вимоги залишилися проігнорованими, кошти не повернуто, тому позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом про стягнення суми заборгованості із відповідача в примусовому порядку.

Дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 29.12.2018 року.

Ухвалою суду, яка була направлена відповідачу в установленому порядку, останній був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Відповідач відзиву на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, чи клопотання про розгляд справи за участю сторін до суду не направила. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов КС «Ощад каса» підлягає до задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Нормами ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (із розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається судом із матеріалів справи позивач та ОСОБА_1 20.05.2017 року уклали договір кредиту № ОК-4/0066/17/12/1, відповідно до умов якого судом вбачається, що кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 5203 грн. на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а позичальник зобов’язується повернути кредит відповідно до умов, передбачених договором.

Згідно п. 1.4 вказаного договору строк його дії становить 24 місяці та діє з 20 травня 2017 року по 20 травня 2019 року.

Аналізуючи вказаний договір суд встановив, що сторони при його укладені визначили всі істотні умови договору, зокрема розмір кредиту, строки та порядок погашення кредиту та процентів за користування кредитом, що визначено розділом 3 вказаного кредитного договору, а також графік повернення суми кредиту та погашення процентів за ним, який встановлений п. 3.4 цього договору.

Також суд зважає, що згідно п. 3.9 вказаного договору сторони визначили розмір плати за користування кредитом, а також визначили, що у випадку прострочення позичальником термінів платежів, зазначених у таблиці 1, кредитодавець має право стягувати з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі 1% від простроченої заборгованості по сплаті кредиту, що визначено п. 3.5 вказаного договору.

Як встановлено судом ОСОБА_1 належним чином свої зобов’язання по повернення кредиту а також сплати відсотків за його користування не виконує, хоча підтвердила свою згоду з умовами вказаного договору та отримавши кредит взяла на себе зобов’язання належного виконання умов кредитного договору.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ст. 610 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач здійснювала часткове погашення суми боргу, що свідчить про знання нею умов кредитного договору та необхідності повернення кредитних коштів, однак із наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач належним чином свої зобов’язання виконувати перестала та повернення кредиту, а також відсотків за користування ним, своєчасно не здійснювала.

Таким чином судом встановлено, що відповідач порушила умови п.п. 2 пункту 2.2.2 договору кредиту в частині своєчасного погашення кредиту та сплати нарахованих процентів.

У силу умов п.п. 3 п.2.1.1 Договору Кредитодавець має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту та сплати відсотків, зокрема, у разі затримання сплати кредиту та/або процентів більш як на один календарний місяць.

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Сплата Відповідачем неустойки у вигляді пені за порушення зобов’язання, передбачена п.3.5 договору, в якому зазначено, що у випадку прострочення відповідачем термінів платежів, зазначених таблиці 1, позивач має право стягувати з відповідача пеню в розмірі 1% від простроченої заборгованості по сплаті основної суми кредиту за кожний день прострочення платежів.

Таким чином, відповідачу необхідно сплатити позивачу також і неустойку у вигляді пені за рушення зобов’язання передбаченого Договором у розмірі 4052,82 грн.

Крім того, відповідно до частини першої статті 552 Цивільного кодексу України сплата неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов’язку в натурі.

Таким чином, відповідач також має виконати перед позивачем передбачені договором зобов’язання по поверненню частини кредиту та по сплаті процентів в натурі.

Таким чином у судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконує умови договору, а тому у суду є всі підстави для стягнення суми заборгованості за кредитом у примусовому порядку.

Нормами ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Як вбачається із матеріалів справи позивач поніс витрати на правову допомогу в сумі 2400 грн., що стверджується копією договору про надання послуг, видатковим касовим ордером від 23.11.2018 року та актом №44 прийому – передачі наданих послуг

Окрім того, позивач здійснив оплату судового збору в сумі 1762 грн., що стверджується відповідним платіжним дорученням від 26.11.2018 року.

За таких обставин, керуючись нормами ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність стягнення вказаних вище судових витрат із відповідача.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 526,

ст., ст. 611, 625 ЦК України ст. 10, 141,

ст., ст. 264, 265, 274 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов кредитної спілки «Ощад каса» до ОСОБА_1 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, на користь Кредитної спілки «Ощад каса» кошти в сумі 11826 (одинадцять тисяч вісімсот двадцять шість) гривень 73 коп., – в порядку відшкодування заборгованості за кредитним договором №ОК-4/0066/17/12/1 від 20.05.2017 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Ощад каса» кошти в сумі 2400.0 (дві тисячі чотириста) грн. в порядку відшкодування витрат понесених на правову допомогу.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Ощад каса» кошти в сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. – в порядку відшкодування коштів по сплаті судового збору.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Середа Л.В.